Справа № 201/201/16265/25
Провадження 1-кс/201/5410/2025
Іменем України
22 грудня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Соборного районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу 2 управління (з дислокацією в м. Маріуполі Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях капітана юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Донецької обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22025050000001088 від 27.11.2025 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором, про арешт майна підозрюваного.
Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполі Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025050000001088 від 27.11.2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, у здійсненні громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно матеріалів кримінального провадження, мешканка м. Макіївка Донецької області ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після окупації вищевказаного населеного пункту зс РФ, добровільно перейшла на бік окупаційної адміністрації та не пізніше 2024 року обійняла посаду завідувачки у т.зв. «ГКДОУ «Детский Сад №79 Г.О. Макеевка» ДНР», де вчиняє дії, спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
15 грудня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 10.12.2025 року, за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено обшук, у ході вилучено належні їй мобільний термінал зв'язку iPhone 11 PRO, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому міститься сім-картка з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 та планшет iPad mini (5-го покоління), серійний номер DMPZP8LTLM95.
16 грудня 2025 року слідчим винесено постанову про визнання мобільного термінала зв'язку iPhone 11 PRO, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому міститься сім-картка з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 та планшета iPad mini (5-го покоління), серійний номер DMPZP8LTLM95, речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідчий вказував, що вказані вище предмети, можуть мати по кримінальному провадженню значення речових доказів, оскільки є предметами та засобами кримінального правопорушення, та можуть бути використаний як докази факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просив накласти арешт на вилучені в ході обшуку від 15.12.2025 року в кримінальному провадженні № 22025050000001088 від 27.11.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, технічні пристрої що належать підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : мобільний термінал зв'язку iPhone 11 PRO, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому міститься сім-картка з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 ; планшет iPad mini (5-го покоління), серійний номер DMPZP8LTLM95.
Слідчий у судове засідання не з'явився, в матеріалах клопотання наявна заява в якій слідчий просив про розгляд клопотання без його участі.
В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_5 про розгляд клопотання без її участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом.
На підставі ч. 4 ст. 163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічного засобу не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, додані до нього, дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполі Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025050000001088 від 27.11.2025 року. (а.м.4)
Ухвалою слідчого судді Соборного районного суду м. Дніпра від 10.12.2025 року надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою відшукання та вилучення мобільних терміналів зв'язку, сім-карток, комп'ютерної техніки, планшетів, інші електронних носіїв інформації, документальних матеріалів, чорнових записів. (а.м.104-106).
15.12.2025 року проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході вилучено належні їй мобільний термінал зв'язку iPhone 11 PRO, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому міститься сім-картка з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 та планшет iPad mini (5-го покоління), серійний номер DMPZP8LTLM95. (а.м.107-116)
16.12.2025 року слідчим винесено постанову про визнання мобільного термінала зв'язку iPhone 11 PRO, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому міститься сім-картка з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 та планшета iPad mini (5-го покоління), серійний номер DMPZP8LTLM95, речовими доказами у кримінальному провадженні. (а.м. 135-136)
Згідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до ст. 91 КПК України сама подія кримінального правопорушення підлягає доказуванню, яке полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Разом з тим, для досягнення дієвості кримінального провадження, положенням ч. 1 ст. 131 КПК України передбачено застосування заходів забезпечення такого провадження. Як вбачається із п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, що заходом забезпечення кримінального провадження для досягнення його дієвості, є арешт майна.
Одним з таких заходів є саме арешт майна, що застосовується не тільки для тимчасового позбавлення підозрюваного та обвинуваченого можливості відчужувати певне майно, а й може являти собою заборону для іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь - яким чином таким майном та використовувати його.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Виходячи з інформації, викладеної у клопотанні, а також додаткових матеріалів, долучених слідчим, з урахуванням стадії досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, питання арешту якого порушується слідчим, відповідає критеріям, зазначеним в статті 98 КПК України, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, могло зберегти сліди кримінального правопорушення, а також може бути використаним для встановлення фактів кримінального провадження.
У зв'язку з чим, з метою забезпечення збереження речових доказів, суддя вважає за необхідне накласти арешт на вказане майно.
При цьому, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для накладення арешту - з метою забезпечення збереження речових доказів для їх подальшого дослідження.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на речі, які виявлено та вилучено 15.12.2025 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- мобільний термінал зв'язку iPhone 11 PRO, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому міститься сім-картка з номером оператора мобільного зв'язку НОМЕР_3 ;
- планшет iPad mini (5-го покоління), серійний номер DMPZP8LTLM95. Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України. Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя ОСОБА_1