Справа № 201/16209/25
Провадження № 2-н/201/981/2025
22 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Куць О.О., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,
ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» звернулись до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Вивчивши матеріали заяви, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
Заявником у заяві та розрахунку заборгованості визначений період виникнення заборгованості - з 01.08.2021 року по 30.09.2025 року.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Отже, вимоги заяви про видачу судового наказу поширюються на стягнення сум, які виникли як заборгованість у період часу, що виходить за межі загального строку позовної давності та встановлення даних обставин виходить за межі інституту наказного провадження.
Так, стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин переривання або зупинення строку позовної давності. Проте, пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 166 ЦПК України).
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 164 ЦПК України).
З огляду на наведене, суддя дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19,161,167 ЦПК України, суддя,-
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 166 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд м. Дніпра протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.О. Куць