Номер провадження 2/201/5726/2025
ЄУН 201/13394/25
Іменем України
заочне
23.12.2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
I. Стислий виклад позиції учасників справи
1.Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (далі - Позивач, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором № 4801447 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.07.2024 року (далі - Кредитний договір, Договір) в розмірі 32 000,00 грн.
Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що 10.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА») та ОСОБА_1 укладено Договір № 4801447 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого Відповідачу було надано грошові кошти (далі - кредит) у розмірі 5 000,00 грн. 27.02.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір факторингу № 27/02/202 відповідно до якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4801447 від 10.07.2024 року. Загальна сума заборгованості склала 24 975,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 5 000,00 грн, заборгованості за процентами - 17 475,00 грн, та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 2 500,00 грн. В межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 27.02.2025 року донараховано відсотки за (127 календарних днів) у розмірі 9 525,00 грн. Отже, Відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 4801447 від 10.07.2024 року загальною сумою 32 000,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 5 000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 17 475,00 грн, 9 525,00 грн - відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
II. Процесуальні дії у справі
2.Ухвалою суду від 27.10.2025 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
3.Ухвалою суду від 18.11.2025 року відкладено судовий розгляд та витребувано докази.
4.Ухвалою суду від 09.12.2025 року відкладено судовий розгляд та повторно витребувано докази.
5.Ухвалою суду від 23.12.2025 року постановлено проводити заочний розгляд справи.
III. Заяви, клопотання
6.Представник Позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
7.Відповідач у судове засідання не з'явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Клопотань та заяв до суду не надходило.
8.З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
IV. Установлені судом фактичні обставини
9.10.07.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4801447 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
10.Пунктом 1.1 Договору передбачено, що укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Вебсайт або Мобільний застосунок «Сredit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІКС Товариства.
11.Відповідно до п. 1.2 та 1.3 Договору Товариство зобов'язується надати Клієнту кредит у розмірі 5 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності. Тим кредиту: кредит. Кредит надається строком на 360 днів.
12.Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.
13.Згідно з п.п. 1.4.1 стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах строку кредитування.
14.Відповідно до п.п. 2.1 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
15.Згідно з п.п. 2.4 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування суми Кредитного договору.
16.Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим Сторонами в Договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Клієнта, що відтворений шляхом використання Клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На, підписаний Сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу (п. 9.7 Договору).
17.У Додатку № 1 до Договору № 4801447 про надання споживчого кредиту від 10.07.2024 року, міститься Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, підписана Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
18.Також, Відповідач підписав паспорт споживчого кредиту електронний одноразовим підписом з одноразовим ідентифікатором.
19.Із листа Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», адресованого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», вбачається, що в рамках Договору на переказ коштів № ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 року успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 10.07.2024 року о 16:49:06 на суму 5000,00 (п'ять тисяч гривень 00 копійок) грн, номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 449150271, призначення платежу: Зарахування 5000 грн на карту НОМЕР_3 .
20.Відповідно до інформації, що надана Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 ) Банком було емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_5 ). По вказаному рахунку було зарахування коштів на суму 5 000,00 грн від 10.07.2024 року, платник IPAY_CREDIT_VISA1.
21.Відповідно до розрахунку наданого до суду, заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 4801447 від 10.07.2024 року складає 24 975,00 грн, з якої заборгованість з тіла кредиту - 5 000,00 грн, заборгованості за процентами - 17 475,00 грн, та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 2 500,00 грн.
22.27.02.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір факторингу № 27/02/202 відповідно до якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 4801447 від 10.07.2024 року.
23.На підставі акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 27/02/202 від 10.07.2024 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого, з урахуванням п. 1.2 договору факторингу, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
24.Оплата за відступлення прав вимоги згідно з Договором факторингу № 27/02/202 від 10.07.2024 року підтверджується платіжними інструкціями № 1028 від 27.02.2025 року та № 5 від 27.02.2025 року.
25.З відомостей витягу з Реєстру боржників №1 до Договору факторингу № 27/02/202 від 10.07.2024 року встановлено, що до ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» перейшло право вимоги за Договором № 4801447 від 10.07.2024 року, укладеним з Відповідачем, загальна сума заборгованості становить 24 975,00 грн.
26.В межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 27.02.2025 року донараховано відсотки за (127 календарних днів) з 28.02.2025 року по 04.07.2025 року у розмірі 9 525,00 грн.
27.Відповідно до вимоги ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 28.02.2025 року, направленої на адресу ОСОБА_1 , останнього повідомлено про відступлення права вимоги за Договором № 4801447 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.07.2024 року.
28.Всупереч умовам Кредитного договору, Відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», ні на рахунки попереднього кредитора.
29.Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» за Договором № 4801447 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.07.2024 року у розмірі 32 000,00 грн, яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 5 000,00 грн, нарахованих процентів первісним кредитором - 17 475,00 грн, 9 525,00 грн - відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»
V. Оцінка суду
V.1 Щодо вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту, заборгованості за відсотками
30.За приписами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
31.Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
32.Згідно з вимогами ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
33.Вимогами ч. 2 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
34.Згідно з вимогами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
35.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
36.Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
37.Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
38.Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.
39.Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
40.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
41.Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
42.Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
43.Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
44.Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
45.Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
46.Суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредитів, грошову одиницю, в якій надано кредити, строки та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
47.Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
48.Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
49.Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст. 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
50.Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
51.За положеннями ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
52.Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
53.Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
54.Частиною 1ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
55.Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
56.Згідно ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
57.Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
58.Частиною 1ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
59.Судом з'ясовано, що у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов'язання Відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 32 000,00 грн.
60.На день звернення позивача до суду заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає: 32 000,00 грн, яка складається із заборгованості: за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 5 000,00 грн, за процентами нарахованими первісним кредитором - 17 475,00 грн, та за процентами нарахованими Позивачем - 9 525,00 грн.
61.За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 року у справі № 209/3103/21 саме на сторону Відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною Позивача.
62.Відповідачем вказаний розрахунок не спростований. Доказів погашення заборгованості суду не надано.
63.Аналізуючи докази у справі, суд вважає, що ОСОБА_1 порушив права Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю №УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» 32 000,00 грн, з яких: за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 5 000,00 грн; заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором - 17 475,00 грн; заборгованість за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 9 525,00 грн.
V.2 Щодо клопотання (заяви) про інфляційні втрати і 3 % річних
64.Позивачем також заявлено клопотання (заяву), відповідно до якої позивач просить суд в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за відповідною формулою. Роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
65.Згідно із ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
66.Відповідно до ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
67.Із аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавець наділив суд правом у своєму рішенні зазначати про нарахування на суму заборгованості відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення.
68.При ухваленні рішення суд враховує правову позицію викладену у постанові Великої Палата Верховного Суду від 05.06.2024 року, справа № 910/14524/22, провадження № 12-4гс24 щодо застосування приписів частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України). Під час прийняття рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд вправі відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) зазначити в рішенні про нарахування відповідних або відсотків, або ж пені до моменту виконання рішення. Не допускається зазначати в рішенні про одночасне нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду.
69.Таке нарахування суд може здійснити лише на підставі процесуального клопотання позивача. Питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) суд вирішує на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності.
70.Нарахування пені або відсотків у порядку частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) ґрунтується на підставі тих самих норм матеріального права, які є підставою для задоволення позову про стягнення відсотків або пені за порушення виконання зобов'язання. Тобто це ті самі заходи відповідальності, але продовжені на наступний період часу, протягом якого зобов'язання не виконується.
71.Отже, суд звертає увагу, що в рішенні суду може бути вказано лише щодо нарахування відсотків або пені, а ч. 10 ст. 265 ЦПК України взагалі не передбачено можливість зазначення в рішенні нарахування інфляційних витрат.
72.Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) за умови, що позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання зобов'язання та суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цієї вимоги.
73.Зазначена правова позиція також викладена у постанові Великої Палата Верховного Суду від 05.06.2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24).
74.Однак позивачем вимога про стягнення 3% річних не заявлена, у зв'язку з чим відсутні підстави зазначення в рішенні суду про нарахування органом (особою), який буде здійснювати примусове виконання рішення суду, 3 % річних.
75.З огляду на викладене, оскільки ухвалення рішення в цій частині є правом суду, а позивачем не обґрунтовано доцільності застосування ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, суд не вбачає підстав для задоволення вказаних вимог.
76.Водночас, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
77.Отже, заява про застосування положень ст. 265 ЦПК України задоволенню не підлягає.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами
78.Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
79.Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
80.Частиною 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
81.Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
82.Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження суми витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: договір про надання юридичних послуг № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року; заявку № 4801447 на виконання доручення до Договору № 01/08/2024-А від 01.08.2024 року; акт № 4801447 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору № 01/08/2024-А 14.10.2025 року; детальний опис робіт (наданих послуг) № 4801447 від 14.10.2025 року, рахунок оплата №4801447-2025 від 14.10.2025 року на суму 10 000,00 грн.
83.Водночас, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.
84.Частиною 4 статті 137 ЦПК України вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
85.У разі недотримання вимог цієї частини статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
86.Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).
87.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2025 року у справі № 904/3583/19 вказав,що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
88.Ураховуючи вищенаведене, виходячи з принципів змагальності, диспозитивності, розумності та справедливості суд вважає за доцільне стягнути з Відповідача на користь Позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
89.Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд
ухвалив:
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (ЄДРПОУ 40966896) заборгованість Договором № 4801447 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 10.07.2024 року (далі - Кредитний договір, Договір) в розмірі 32 000,00 грн з яких: за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 5 000,00 грн; заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором - 17 475,00 грн; заборгованість за процентами нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» - 9 525,00 грн.
3.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ»до ОСОБА_1 в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за відповідною формулою; роз'ясннення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
4.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (ЄДРПОУ 40966896) сплачений судовий збір в сумі 2 422,4 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 10 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя Т.В. Давидовсь