Справа № 219/9371/20
Провадження № 2/211/4301/25
іменем України
24 грудня 2025 року
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Костенко Є.К.,
за участю секретаря Гоєнко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що відповідач звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-Заяву №б/н від 09.06.2010 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач під час укладення договору шляхом підписання відповідної заяви ознайомилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг. Банк виконав свої зобов'язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу кредит шляхом відкриття карткового рахунку із встановленим кредитним лімітом, який у подальшому збільшився до 6100,00 грн. Відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого станом на 23.09.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 40363,73 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 15147,04 грн., заборгованості за відсотками нарахованими за прострочений кредит 5292,72 грн., нарахована пеня 19923,97 грн. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитом та судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою суду від 02.09.2025 відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання позивач не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд розглядати справу за його відсутності.
Відповідач до суду не з'явилась, причину неявки не повідомила, відзивів, заяв та клопотань про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, крім того, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.
Оскільки сторони не з'явились у судове засідання, то відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву №б/н від 09.06.2010 року, згідно з якою Банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на картковий рахунок, у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.
Розмір кредитного ліміту встановлено 6100,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку.
Згідно заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, ОСОБА_2 підтвердила своїм підписом, що вона згодна з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між нею та банком Договір про надання банківських послуг.
Також, заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі, що також підтверджується копією паспорту споживчого кредиту.
Як вбачається з довідки про зміну умов кредитування, 16.05.2014 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було встановлено ОСОБА_3 кредитний ліміт за кредитним договором №б/н від 09.06.2010 в розмірі 00,00 грн., 05.07.2016 кредитний ліміт збільшено до 5000,00 грн., 31.01.2017 кредитний ліміт збільшено до 6100,00 грн.
Відповідно до довідки за картами, ОСОБА_3 за кредитним договором №б/н, було видано кредитні картки: № НОМЕР_1 , строком дії до грудня місяця 2017 року; № НОМЕР_2 , строком дії до січня місяця 2018 року.
Факт користування відповідачем ОСОБА_3 кредитними коштами та їх несвоєчасне повернення знайшов своє підтвердження у матеріалах справи, зокрема у виписці за договором № б/н станом на 28.09.2020.
При укладанні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша ст.1055 ЦК України).
За змістом ст. 207 ЦПК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позик и, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Частиною 1статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідач належним чином не виконувала свої зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 23.09.2020 виникла заборгованість за договором.
Згідно з наданим розрахунком заборгованості за договором №б/н від 09.06.2010 року, заборгованість становить 40363,73 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 15147,04 грн., заборгованості за відсотками нарахованими за прострочений кредит 5292,72 грн., нарахована пеня 19923,97 грн.
Доказів щодо неправильності складеного Банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем, який належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи, до суду не надано. Інший розрахунок заборгованості, суду не представлено.
Отже, виходячи з таких встановлених принципів цивільного судочинства, як змагальність та диспозитивність, що передбачені ст.12,13 ЦПК України, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами, суд, оцінюючи докази окремо кожний та в їх сукупності,приходить до висновку про належність та допустимість представленого Банком на обґрунтування вимог розрахунку заборгованості.
Питання розподілу судових витрат у частині витрат по сплаті судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, на підставі чого, враховуючи що позов задоволено повністю, - суд дійшов висновку, що судові витрати, що складаються з судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 2102,00 грн., слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.526, 527, 530, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 09.06.2010 у розмірі 40363 (сорок тисяч триста шістдесят три) гривні 73 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 24.12.2025.
Суддя Костенко Є. К