04.12.25
Справа № 2/521/10845/24
Провадження №2/521/761/25
04.12.2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі
головуючого судді Роїка Д.Я.,
за участю : секретаря судового засідання Каліної П.О.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у залі суду м. Одеса цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
08 липня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» (далі ТОВ «ФК «Брайт-К») звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 31 серпня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1/4176991 відповідно до якого Банк надав, а позичальник отримав кредитні кошти в сумі 100000, 00 грн., строком на 12 місяців з 31.08.2021 року по 30.08.2022 року (включно).
Товариство свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі 100000, 00 грн., які були перераховані на його рахунок.
Відповідно до пункту 1.4 Кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду (надалі проценти) щомісячно, в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Кредитним договором; а також позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,35% у місяць від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1. Договору.
Згідно з п.п. 1.5, 2.1 Кредитного договору, всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом, згідно Кредитного Договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк» та умовах страхування життя Позичальника, які є невід'ємною частиною Кредитного договору та розміщені на офіційному сайті Банку: www.credit-agricole.ua (https://credit-agricole.ua/privatnym-kliyentam/informaciya-dlya-kliyentiv-1481261814). З метою обслуговування кредиту Банк відкриває Позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості №UA063006140000029096000620400 в Банку.
Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, позичальник зобов'язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків Графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на Рахунок погашення заборгованості. Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісії в день повернення кредиту.
Відповідно до п.п. 2.4, 2.6 Кредитного договору, позичальник відповідає за виконання своїх зобов'язань за Кредитним договором усім своїм майном та коштами, на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому чинним законодавством України. Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також угодами про забезпечення, будь-якій треті особі повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено угоди про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.
Згідно п. 3.1 Кредитного договору встановлено, що у разі прострочення строку сплати поточної заборгованості за кредитом, процентами, комісійною винагородою згідно умов Договору, на суму простроченого платежу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, але не більше 15% від суми простроченого платежу.
Відповідно до п. 5.5 Кредитного договору, шляхом підписання Договору Позичальник підтверджує, що він в день укладення Договору особисто отримав свій примірник Договору; умови договору йому зрозумілі; з правилами, що розміщенні на офіційному сайті Банку, ознайомлений, приймає та погоджується; з тарифами Банку ознайомлений і згодний, приймає та погоджується; йому до укладення Договору Банком надано інформацію, яка визначена ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Згідно із розрахунком заборгованості (банківська виписка по рахунку), наданим первісним кредитором АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», станом на 14.02.2022 року заборгованість за договором № 1/4176991 від 31.08.2021 року склала 109135,19 гривень, з яких:
- 60136,65 грн. - строкова заборгованість по тілу кредиту;
- 32083, 35 грн. - прострочена заборгованість;
- 537, 95 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом;
- 4627, 24 грн. - заборгованість по прострочених відсотках;
- 2350, 00 грн. - заборгованість по комі місії;
- 9400, 00 грн. - заборгованість по простроченій комісії.
14 серпня 2021 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» укладено договір про відступлення прав вимоги №2-2021, відповідно до додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги 14 лютого 2022 року відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №1/4176991 від 31 серпня 2021 року.
Вказував, що оскільки відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов'язань, встановлених кредитним договором, позивач просив суд стягнути з останньої суму заборгованості за кредитним договором №1/4176991 від 31 серпня 2021 року в розмірі 206783, 32 грн., з яких:
-92220,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту;
-37013,32 грн. сума заборгованості по відсотках за користування кредитом;
-77550,00 грн. сума заборгованості за комісією з обслуговування кредитної заборгованості.
Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року було відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року було закрито підготовче провадження у справі, та ухвалено розгляд справи призначити до судового розгляду.
Представник заявника, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 19.03.2025 року подав через підсистему “Електронний суд» заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду.
19.03.2025 року ухвалою суду у зазначеній судовій справі заяву представника заявника було задоволено.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся судом відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, причини своєї неявки суду не сповістив, у встановлений судом строк відзиву на позов не надав.
Представник третьої особи акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Третя особа письмових пояснень на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталась.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У справах «Рябих проти Росії» (заява № 52854/99, рішення від 24 липня 2003 року, пункт 52) та «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини зазначив, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Хаджибейського районного суду м. Одеси у відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України» та відправлено до ЄДРСР.
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 31 серпня 2021 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1/4176991, згідно умов якого останньому було надано кредитні кошти у сумі 100000,00 грн. строкам на 12 місяців, з 31.08.2021 року по 30.08.2022 року (включно), зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% щомісячно.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5. Договору, Банк надав позичальнику кредит в сумі 100000,00 гривень строком на 12 місяців з 31.08.2021 року по 30.08.2022 року (включно), а Позичальник зобов'язаний був здійснити платежі для погашення заборгованості за Договором щомісячно в число місяця, визначене Графіком платежів по кредиту (Додаток №1 до Договору, що є його невід'ємною частиною), як день повернення кредиту. Кредит надавався Позичальнику на споживчі потреби, шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 .
Для зарахування кредитних коштів Позичальник, згідно умов договору повинен мав відкритий у Банку поточний або поточний (картковий) рахунок. Позичальник зобов'язаний був сплачувати Банку: процентну винагороду щомісячно, в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за Договором, комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно в розмірі 2,35% від суми кредиту, зазначеної в п.1.4.2 Договору. Підписанням Договору Позичальник замовляє у Банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе: послуги з розрахунку суми чергового та наступних платежів, списання та зарахування коштів з метою погашення заборгованості, розрахунково-касове обслуговування заборгованості за договором та надання інформаційно-консультаційних послуг, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через системи дистанційного обслуговування в режимі 24/7 та через Довідковий центр Банку, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування Позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо. Протягом строку дії Договору розмір процентів та комісії залишається незмінним, крім випадків внесення змін до Договору за згодою Сторін в порядку, визначеному п. 5.8 Договору. Всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом згідно Договору, визначені в Правилах надання споживчого кредиту в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та на умовах страхування життя Позичальника, які є публічною та невід'ємною частиною Договору та розміщені на офіційному сайті Банку www.credit-agricole.ua.
Відповідач був ознайомлений із умовами кредитного договору №1/4176991 від 31.08.2021 року, пам'яткою клієнту за цим кредитним договором про що свідчить його підпис у договорі та пам'ятці.
Взяті на себе зобов'язання Банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором. Відповідач до теперішнього часу не виконав взяті на себе зобов'язання, не сплатив Банку кошти для погашення заборгованості.
Таким чином, судом встановлено, що Кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі, що підтверджується платіжною інструкцією №38600395-1 від 31.08.2021 року, однак позивач від виконання своїх зобов'язань ухиляється.
05 серпня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ФК «Брайт-К» укладено договір про відступлення прав вимоги №2-2021 р., відповідно до додатку №1 до договору про відступлення прав вимоги 14 лютого 2022 року відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором №1/4176991від 31 серпня 2021 року.
Відповідно до договору відступлення ТОВ “Фінансова компанія “ БРАЙТ -К» набуло прав кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором №1/4176991 від 31.08.2021 року.
Згідно із розрахунком заборгованості (банківська виписка по рахунку), наданим первісним кредитором АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», станом на 14.02.2022 року заборгованість за договором № 1/4176991 від 31.08.2021 року склала 109135,19 гривень, з яких:
- 60136,65 грн. - строкова заборгованість по тілу кредиту;
- 32083, 35 грн. - прострочена заборгованість;
- 537, 95 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом;
- 4627, 24 грн. - заборгованість по прострочених відсотках;
- 2350, 00 грн. - заборгованість по комі місії;
- 9400, 00 грн. - заборгованість по простроченій комісії.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ФК «БРАЙТ-К» направило ОСОБА_1 . Повідомлення про наявність простроченої заборгованості № 1530 від 18.02.2022 року, та 04.06.2024 року - Вимогу про дострокове повернення кредиту та відсотків за користування кредитом та комісію.
Звертаючись з позовом до суду, позивач ТОВ "ФК "БРАЙТ-К " зазначив, що Відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов'язань, встановлених кредитним договором, у зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість станом на 14.02.2022 року в розмірі 109135,19 грн., з яких:
- 60136,65 грн. - строкова заборгованість по тілу кредиту;
- 32083, 35 грн. - прострочена заборгованість;
- 537, 95 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом;
- 4627, 24 грн. - заборгованість по прострочених відсотках;
- 2350, 00 грн. - заборгованість по комі місії;
- 9400, 00 грн. - заборгованість по простроченій комісії.
За ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).
Тобто, ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1/4176991 від 31. 08.2021 року станом на 14.02.2022 року у сумі -109135,19 грн.
З матеріалів справи також вбачається, що відповідач умови кредитного договору не виконує, у зв'язку з чим у останнього виникла зазначена вище заборгованість по кредиту.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 даного Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами першою, третьою статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом статей 550, 551 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі в порядку, визначеному цим договором.
Незважаючи на це, відповідача не виконав свого обов'язку та повернув надані йому кредитні кошти в строки, передбачені кредитним договором.
Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на свій розсуд.
Таким чином, у зв'язку з порушенням умов кредитного договору відповідачем, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1/4176991 від 31. 08.2021 року в розмірі 109135,19 грн. станом на 14.02.2022 року.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Європейським судом з прав людини зазначено, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» підлягають задоволенню згідно Розрахунку заборгованості перед АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» згідно кредитного договору №1/4176991 від 31. 08.2021 року в розмірі 109135,19 грн., станом на 14.02.2022 року, а в іншій частині вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Згідно із Додатком 1 до договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №2-2021 від 05.08.2021 року (Реєстр прав вимог № 7 від 14.02.2022 року) заборгованість позичальника перед АТ “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» згідно кредитного договору №1/4176991 від 31.08.2021 року, складає - в розмірі 109135,19 грн.
Проте, суд дійшов висновку, що сума заборгованості по відсотках за понадстрокове користування відповідачем Позикою у розмірі 97648,13 грн. не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022 року був запроваджений воєнний стан, який продовжено і на момент ухвалення цього рішення.
За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.
Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.
З урахуванням викладеного, позовна вимога в частині про стягнення з відповідача сума заборгованості по відсотках за понадстрокове користування відповідачем позикою у розмірі 5839,78 грн. задоволенню не підлягає, оскільки понадстрокове невиконання грошового зобов'язання регулюється іншими нормами цивільного законодавства, зокрема положеннями ст. 625 ЦК України.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.
Відповідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
З урахуванням наведеного, суд прийшов висновку, що до позивача, що діє відповідно Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг", перейшли усі права, як кредитора за кредитним договором, боржником за яким є відповідач ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові N 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за N 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за N 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за N 667/11010/14-ц.
За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання кредитного зобов'язання ОСОБА_2 як на користь первісних кредиторів, так і на користь позивача, а тому суд приходить висновку щодо належності позивача у справі та стягнення боргу саме на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", як нового кредитора.
На підставі викладеного, суд прийшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню позовних вимог за Договором №1/4176991 від 31.08.2021 року, складає - в розмірі 109135,19 грн.
Відповідно ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1,ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати,пов'язані з розглядом справи,покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2481,40 грн.
Відтак, суд виснує що, оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, із відповідача на користь позивача належить стягнути лише суму сплаченого позивачем судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1309,62 грн.
Керуючись ст. ст. 526, 549-552, 610, 611, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 275, 280, 284, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» (код ЄДРПОУ 41874691, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова. буд. 1) заборгованість за кредитним договором №1/4176991 від 31.08.2021 року в розмірі 109 135,19 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Брайт-К» (код ЄДРПОУ 41874691, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова. буд. 1) судовий збір у розмірі 1309,62 грн.
В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення складено 10.12.2025 року.
Суддя: Д.Я. Роїк