Справа № 210/7294/25
Провадження № 2/210/2404/25
іменем України
18 грудня 2025 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючої - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Балкаєвої О.Є. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок хронічного професійного захворювання,-
До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 14 листопада 2025 року надійшла вищезазначена позовна заява про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодження здоров'я внаслідок професійного захворювання.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 14 листопада 2025 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В.
Ухвалою судді від 17 листопада 2025 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На виконання вимог ст.178, 191, 278ЦПК України відповідачем 27 листопада 2025 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача. Позивач, у строк, визначений статтями 199, 278 ЦПК України, з урахуванням ухвали про прийняття позову та відкриття провадження у справі, надав відповідь на відзив. Сторони в судове засідання не викликались.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховуючи викладене, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що кореспондується з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України.
Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.
Позивач зазначає, що з 01.09.1992 року по 28.06.2023 року працював на Публічному акціонерному товаристві «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» у шкідливих умовах.
28 червня 2023 року позивача було звільнено з роботи за угодою сторін. Загальний стаж роботи позивача складає 39 років 09 місяців. Стаж роботи у цеху в умовах впливу шкідливих факторів 30 років 09 місяців. Робота у шкідливих умовах за тривалий час трудових відносин позивача з відповідачем негативно вплинули на стан здоров'я позивача та спричинили виникнення в нього професійного хронічного захворювання.
По факту виникнення хронічного професійного захворювання було проведено розслідування та складено акт за формою П-4 від 08 вересня 2025 року про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.
Комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено наявність у позивача хронічного професійного захворювання за таким діагнозом:
1) Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальних вібрацій: синдром перебрально-переферичної ангіодистонії (гіпертонічна хвороба другої стадії, гіпертонія лівого шлуночка, ступень друга. Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. Аортосклероз. Серцева недостатність ступінь В. Ризик 3; дисцикуляторна енцефалопатія другого ступеня з астено-вестибуляторним та акінетико-ригідним синдромами); синдром полірадикулоневропатії з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями на шийному та поперековому рівнях, стійким больовим компонентом, нейродистрофією у виглідя двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого артрозу у поєднані з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів, остеоартрозу дрібних суглобів кистей.
2) Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху)
Крім того комісією було зроблено висновок про наявність шкідливих умов праці позивача. Умови праці машиніста екскаватора дільниці з екскавації гірничої маси в кар'єрі, виробнича дільниця №4 в кар'єрі, кар'єр №3, рудоуправління гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг Перебийноса О.В.: По важкості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); по рівню вібрації загальної - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); По рівню шуму - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі). Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня (шкідливі).
Згідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу №124/25/667/В від 04.11.2025 року позивачу було встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 55% з 06.08.2025 року, встановлено третю групу інвалідності.
Згідно рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю номер витягу 124/25/667/1, вказано, що позивач має потребу в санаторно-курортному лікуванні, соціальній та побутовій реабілітації, лікарських засобах.
У зв'язку з захворюванням у позивача змінився образ і якість життя, він постійно відбуває стійкий біль та обмеження рухів у шийному та попереково-крижовому відділах хребта з іррадіаційною болю в праву руку та ліву ногу, періодичний ниючий біль у верхніх та нижніх кінцівках, оніміння кінцівок у нічних час, іноді судоми в нижніх кінцівках, біль та обмеження рухів в плечових, ліктьових та колінних суглобах, хрускіт у них, мерзлякуватість верхніх та нижніх кінцівок, головних біль, задишку при фізичному навантаженні. Такий стан не дає позивачу можливості спокійно спати, займатися фізичною роботою, що негативно впливає на його психоемоційний стан. Все це негативно позначається на душевному та фізичному стані позиивача. Вважає винним у втраті працездатності відповідача. Позивач просить у відшкодування моральної шкоди стягнути на його користь з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 440 000 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є необгрунтованими та заперечує проти задоволення позовних вимог. Будь-яких порушень законодавства про працю та охорону праці відносно Позивача з боку підприємства, які б знаходились в причинному зв'язку з настанням професійного захворювання, Відповідач не вчиняв. Позивач не надає суду будь-яких належних та допустимих доказів, що б вказували на те, що він дійсно зазнає моральних страждань. Крім того, не було встановлено вчинення з боку Відповідача будь-яких винних, неправомірних дій, могли б призвести до виникнення професійного захворювання. Тому, Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача надав суду відповідь на відзив, в якій заперечує доводи, викладені у відзиві. Зазначає, що факт незабезпечення відповідачем позивачу безпечних та нешкідливих умов праці як причина виникнення професійного захворювання встановлений актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, який Відповідачем не оскаржувався та є дійсним. Моральна шкода, якої зазнає позивач, полягає в фізичному болю, фізичних та душевних стражданням, завданих професійним захворюванням.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Позивач ОСОБА_1 з 01.09.1992 року по 28.06.2023 року працював на Публічному акціонерному товаристві «АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ» (а.с. 13-15)
З медичного висновку профпатологічної лікарсько-консультативної комісії вбачається, що враховуючи стаж роботи в умовах впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» машиністом екскаватора, а саме протягом 28 років 6 місяців рекомендовано розгляд питання щодо зв'язку захворювання з умовами праці в закладах охорони здоров'я (а.с.26)
Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 08.09.2025 року форми П-4 комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання було встановлено наявність у позивача хронічного професійного захворювання за таким діагнозом:
1) Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальних вібрацій: синдром перебрально-переферичної ангіодистонії (гіпертонічна хвороба другої стадії, гіпертонія лівого шлуночка, ступень друга. Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. Аортосклероз. Серцева недостатність ступінь В. Ризик 3; дисцикуляторна енцефалопатія другого ступеня з астено-вестибуляторним та акінетико-ригідним синдромами); синдром полірадикулоневропатії з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями на шийному та поперековому рівнях, стійким больовим компонентом, нейродистрофією у виглідя двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого артрозу у поєднані з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів, остеоартрозу дрібних суглобів кистей.
2) Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху)
Крім того, раніше у ОСОБА_1 не було хронічного професійного захворювання.
Хронічне професійне захворювання виникло за таких обставин: при роботі машиністом екскаватора рудоуправління гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 виконував роботи з обслуговування вузлів та агрегатів одноковшового екскаватора з об'ємом ковша 4.6-14.7 м3 при виробництві розкривних видобувних, переекскаваційних, зачисних робіт, пересуванні та маневрах. Під час виконання роботи, протягом тривалої дії підпадав під вплив виробничої загальної вібрації та шуму, рівні яких перевищували нормативне значення.
Причини виникнення хронічного професійного захворювання:
Вібрація загальна транспортна: рівень загальної вібрації на 2-11 дБ перевищував допустимий рівень та становив від 61 до 110 дБ при нормі 59-107 дБ згідно з вимогами ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації».
Фізичні фактори: еквівалетний рівень шуму на 2-16 дБА перевищував гранично-допустимий рівень і складав 82-96 дБА при нормативному значенні 80 дБА згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку» (а.с.16-18).
З інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання вбачається, що умови праці ОСОБА_1 визначені такими, що відносяться до:
- По важкості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);
- по рівню вібрації загальної - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі);
- По рівню шуму - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі).
Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня (шкідливі) (а.с.19-21).
З витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи встановлено, що у позивача наявна патологія впливи вібрації, хронічна двобічна нейросенсорна приглуховатість, що вказує на стійке помірне порушення статико-динамічної функції та призводить до обмеження здатності до трудової діяльності другого ступеню, самообслуговуванню та орієнтації легкого ступеню, пересуванню першого ступеню. У зв'язку з чим пацієнт потребує вжиття заходів соціального та медичного захисту. Тому згідно з постановою КМУ №1338 від 15.11.2024 року встановлено третю групу інвалідності «захворювання професійне» та з втратою професійної працездатності п'ятдесят п'ять відсотків (55%) терміном на один рік.
Дата з якої встановлено інвалідність 04.11.2025 року. Дата повторного оцінювання 01.11.2026 року. Причина інвалідності: професійне захворювання. Дата з якої визначено відсоток втрати професійної працездатності: 04.11.2025 року.
Причина та відсоток втрати професійної працездатності: професійне захворювання 40% з 06.08.2025 року, професійне захворювання 15% з 06.08.2025 року.
Наявність або відсутність в особи раніше встановленої інвалідності: відсутня (а.с.22-23).
Відповідно до рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю позивач має потребу в санаторно-курортному лікуванні, соціальній та побутовій реабілітації, лікарських засобах (а.с.24-25).
Згідно медичного висновку закладу охорони здоров'я лікарсько-експертної комісії, що має право встановлювати остаточний діагноз хронічних професійних захворювань про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 06.08.2025 року протокол №31/440 ОСОБА_1 встановлено висновок: Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальних вібрацій: синдром перебрально-переферичної ангіодистонії (гіпертонічна хвороба другої стадії, гіпертонія лівого шлуночка, ступень друга. Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. Аортосклероз. Серцева недостатність ступінь В. Ризик 3; дисцикуляторна енцефалопатія другого ступеня з астено-вестибуляторним та акінетико-ригідним синдромами); синдром полірадикулоневропатії з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями на шийному та поперековому рівнях, стійким больовим компонентом, нейродистрофією у виглідя двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого артрозу у поєднані з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів, остеоартрозу дрібних суглобів кистей.
Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) за класифікацією ОСОБА_2 і Н.І. Пономарьової. Встановлення професійного характеру захворювання: захворювання професійні 06.08.2025 року. Працездатність: протипоказана важка фізична праця, робота в умовах впливу виробничого шуму та вібрації.
Повідомлення про наявність вперше виявленого хронічного професійного захворювання або рішення про підтвердження раніше встановленого діагнозу хронічного професійного захворювання від 06.08.2025 року №136. Висновок видано на підставі протоколу засідання лікарсько-експертної комісії від 06.08.2025 року №31/440 (а.с.27-29).
До матеріалів справи також надано виписки з медичних карток позивача, консультативні висновки, виписки з амбулаторної картки (а.с.30-44)
Нормативно-правове обґрунтування
ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з Відповідачем, тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою ХІ КЗпП України.
Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно з частин 3-4 статті 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).
Оскільки закон покладає обов'язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об'єднанням профспілок.
Згідно статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Згідно з нормами Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов'язком держави (ст.3 Конституції України).
Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
При заподіянні особі моральної шкоди, обов'язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Виходячи з норм частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно з частинами 1 та 5 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов'язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.
Висновки за результатами розгляду матеріалів справи
На суд покладено обов'язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.
Суд не бере до уваги доводи зазначені у відзиві аргументи, що відсутній причино наслідковий зв'язок між роботою позивача на підприємстві відповідача та отримання позивачем професійного захворюванням ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з огляду на наступне.
Між спричиненою моральною шкодою та отриманням професійного захворювання Позивача, яке пов'язане із тяжкою роботою на підприємстві Відповідача, вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Акт форми П-4, складений за фактом отримання Позивачем професійного захворювання підприємством Відповідача не оскаржувався і цим Актом форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 08 вересня 2025 року встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов'язків на підприємстві відповідача.
Суд бере до уваги оцінку умов праці ОСОБА_1 , яка згідно з Державними санітарними нормами та правилами «гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» віднесена до: - по важкості праці - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); - по рівню вібрації загальної - до 3 класу 2 ступеня (шкідливі); - по рівню шуму - до 3 класу 1 ступеня (шкідливі). Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеня (шкідливі)
При цьому медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються медичними висновками, що містяться в матеріалах справи.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки завдавача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із завданою шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина в завданні шкоди.
Відповідач не скористався обов'язком доведення відсутності своєї вини, та не надав до суду доказів, які б доводили відсутність вини підприємства.
Також доводи викладені у відзиві щодо відсутності причинного зв'язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, судом відхиляються, оскільки, як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв'язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов'язку власника відшкодувати моральну шкоду.
Доводи відповідача про недоведеність позивачем факту моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров'я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров'ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров'ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров'я.
Посилання представника відповідача у відзиві на те, що позивач з власної волі протягом тривалого часу виконував роботу в шкідливих умовах праці, був повідомлений про умови праці, наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах, не приймаються судом до уваги, оскільки добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов'язку виконати вимоги ч. 153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.
З письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачем не було достатньо створено безпечні умови праці, а тому він також несе відповідальність, включаючи і компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду. Відповідачем не доводився факт відшкодування ним позивачу моральної шкоди.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, з урахування дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, в даному випадку належним відповідачем є роботодавець ПАТ «АМКР».
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач переносить моральні страждання, оскільки позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, постійно відчуває біль, необхідність у постійних медичних оглядах, лікуванні, що призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які Позивач мав до моменту отримання професійного захворювання та втрати професійної працездатності.
При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз'яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг його душевних та фізичних страждань, тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані втратою професійної працездатності, зокрема 55% втрати працездатності, тобто невідворотність та сталість наслідків від професійного захворювання протягом тривалого часу, а так само і тривалість трудових відносин між сторонами у справі, зокрема: 28 років 6 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, у зв'язку із чим вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 300 000,00грн. (триста тисяч гривень).
При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 3000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок хронічного професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , суму моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві у розмірі 300 000,00грн. (триста тисяч гривень) без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень).
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 23 грудня 2025 року.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1).
Суддя: О. В. Чайкіна