Справа № 947/42449/25
Провадження № 3/947/5541/25
24.12.2025 року Суддя Київського районного суду м. Одеси Войтов Г.В., розглянувши матеріали за протоколом серії ВАБ № 220798 від 02.20.2025 року, які надійшли з УПП в Одеській області ДПП про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП,
З представленого протоколу вбачається, що 02.10.2025 року о 13:21 години, за адресою: селище Авангард, вул. Ангарська, 2, гр. ОСОБА_1 , вчиняв злісну непокору на законну вимогу поліцейського, яка була неодноразово проговорена. У зв'язку з викладеним було складено протокол про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 185 КУпАП
Відповідно до ст. 268 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в зв'язку з чим був здійснений неодноразовий виклик ОСОБА_1 (згідно місця проживання вказаного в протоколі про адміністративне правопорушення) до суду на 04.12.2025 року на 09 годину 00 хвилин, на 24.12.2025 року на 09 годину 00 хвилин, але згідно відповіді державного відділення зв'язку Укрпошта, адресат відсутній за місцем мешкання та повертається за закінченням терміну зберігання. Про зміну місця проживання на день розгляду справи ОСОБА_1 не повідомив. Оскільки під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто у випадках, коли є данні про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, адміністративна справа розглядається за відсутністю ОСОБА_1 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.
Крім того, відповідно до витягу з інтернет-порталу «Судова влада» вбачається, що судом розміщено інформацію про призначення справи до розгляду.
ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто, або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З протоколу про адміністративне правопорушення, судом встановлено, що протокол складався у присутності ОСОБА_1 якому були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.ст.55, 56, 59, 63 Конституції України.
Нормами ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Ст.280 КУпАП передбачені обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі: чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності
Так, диспозицією статті 185 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки,суспільні відносини у сфері державного управління. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Особливість застосування ст.185 КУпАП полягає у тому, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського має бути при виконання ним службових обов'язків з охорони громадського порядку.
За змістом роз'яснень п.7 Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 року (з подальшими змінами), злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в її вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод з урахуванням її застосування Європейським судом з прав людини та основоположних свобод (далі - Європейський суд) поширюються також на справи про притягнення до адміністративної відповідальності. Вимоги до оформлення протоколу із додатками щодо даного роду адміністративних правопорушень, є явно суворішими ніж до більшості інших, оскільки передбачають покарання у виді обмеження свободи особи та її ізоляцію від суспільства на певний строк, що виходячи із практики Європейського суду, розцінюється як кримінальні злочини. З огляду на презумпцію невинуватості, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку, а всі сумніви повинні трактуватися на корись особи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок доказування по такій категорії справ, покладений на поліцейських, однак, в даному випадку, підтвердженням вини є тільки неналежно оформлений протокол, в якому не правильно зазначений склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП, не встановлено суспільно-небезпечних наслідків, не вказано час та дата вчинення правопорушення. Таким чином, у разі відсутності одного із елементів складу правопорушення, вважається відсутній склад адміністративного правопорушення повністю.
Дослідивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Приймаючи таке рішення суд виходив з наступного.
Доказів агресивної та зухвалої поведінки в бік працівників поліції, які би могли свідчити про наявність в діях особи правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не надано. Протокол про адміністративне правопорушення, не є достатнім та переконливим доказам винності особи без інших доказів, а такі відсутні.
Будь-яких інших, належних та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, в тому числі відеозапису з нагрудної камери поліцейського суду не надано. Крім того згідно протоколу від 02.10.2025 року свідки та поняті не залучались, потерпілих по справі не має. До протоколу не долучено жодних пояснень та відеозаписи з ПВР 471828, 474315.
Відповідно до ст. 2 Кодексу про Адміністративні Правопорушення України положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.
Зміни до законодавства України про адміністративні правопорушення можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та інших законів України, що встановлюють адміністративну відповідальність, та/або до законодавства України про кримінальну відповідальність, та/або до кримінального процесуального законодавства України. Застосовуючи аналогію права суд констатує, що частинами другою та четвертою статті 17 КПК, передбачають: «Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Відповідно до ст.62 Конституції України, Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Відповідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Необхідно виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 вчинених 02.10.2025 року та відмічених в протоколі, суд не вбачає порушення вимог саме ст. 185 КУпАП.
На підставі досліджених судом доказів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 220798 від 02.10.2025 року, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, оскільки суду не надані будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За даних обставин суд доходить до висновку, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 , тому суд приходить до переконання про необхідність закриття провадження по справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 185, 251, 252 , 256 , 268 , 245 , 278 , 280 , 247п.1 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягання до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Г. В. Войтов