Справа № 947/4843/24
Провадження № 6/947/500/25
23.12.2025 Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Огренич І.В.
за участю секретаря - Коростій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, боржник: ОСОБА_2 ,-
Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галаганова М.В., звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, боржник: ОСОБА_2 , посилаючись на те, що у зв'язку з початком повномасштабної російської збройної агресії на території України, 24.02.2022 введено воєнний стан і стягувач разом з дитиною були вимушені виїхати за кордон. Починаючи з 12.07.2023 дитина проживає разом із батьком у м. Бремен Федеративної Республіки Німеччина та перебуває на його повному утриманні, що підтверджується відповідною довідкою про реєстрацію за місцем проживання відповідно до §18 п. 2 Закону про реєстрацію громадян за місцем перебування та за місцем проживання з нотаріально завіреним перекладом на українську мову. У зв'язку з виїздом за межі України та фактичним проживанням у Федеративній Республіці Німеччина разом із сином, заявник був позбавлений можливості своєчасно звернутися до органів державної виконавчої служби для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Представник боржника - адвокат Халдай І.В. 10.12.2025 надав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю часу для підготовки позиції по справі. Станом на 23.12.2025 пояснення від боржника або її представника до суду не надійшли, в судове засідання боржник та її представник не з'явилися.
Представник стягувача - адвокат Галаганова М.В. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заяву просить задовольнити у повному обсязі.
Згідно положень ч. 3ст. 433 ЦПК України неявка учасників справи у судове засідання не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступного.
13.02.2024 Київським районним судом м. Одеси було видано судовий наказ по справі №947/4843/24 щодо стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06 лютого 2024 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Вищевказаний судовий наказ в строк, зазначений до 25 липня 2025 року, пред'явлений до виконання не був, що фактично й стало підставою для звернення до суду з заявою про поновлення строку для пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану в подальшому неодноразово було продовжено, зокрема і на час розгляду цієї заяви.
Відповідно до відповіді Головного центу обробки спеціальної інформації ДПС України №19/88877-25-Вих від 10.11.2025 р. ОСОБА_3 з 11.08.2023 перебуває за кордоном.
Відповідно до відповіді Головного центу обробки спеціальної інформації ДПС України №19/87403-25-Вих від 04.11.2025 ОСОБА_1 з 01.09.2023 перебуває за межами України.
Відповідно до довідки про реєстрацію за місцем проживання відповідно до §18 п. 2 Закону про реєстрацію громадян за місцем перебування та за місцем проживання з 12.07.2023 ОСОБА_3 проживає разом із батьком ОСОБА_1 у м. Бремен Федеративної Республіки Німеччина.
З матеріалів справи вбачається, судовий наказ по справі №947/4843/24 був отриманий представником заявника - 26 квітня 2024 року, при цьому зі змісту договору про надання правничої (правової) допомоги від 04.01.2024 №1/04.01/2024 укладеного між адвокатом Чумаченко Святославом Олександровичем та ОСОБА_1 у адвоката були відсутні повноваження для пред'явлення виконавчого документу до органів виконавчої служби.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що, відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судового рішення являє собою заключний етап юрисдикційної діяльності суду. Без належної реалізації цієї стадії юрисдикційної діяльності втрачається сенс попередньої діяльності суду та інших органів, які уповноважені на здійснення захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних, юридичних осіб, територіальних громад та держави.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», на ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (п. 41 рішення ЄСПЛ «Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року).
Тобто, саме фактичним повним виконанням судового рішення завершується процес захисту у судовому порядку суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та в порядку, визначених Конституцією України та законами України.
Згідно з пунктом 5 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Частиною 1 статті 12 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення; частина 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
У частині 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Та разом з цим, стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, частина 6 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас, справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин. Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
У пунктах 44- 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону «Про виконавче провадження»). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України).
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України).
При таких обставинах та з огляду на те, що заявник, отримавши судовий наказ з зазначенням строку пред'явлення до виконання - до 25 липня 2025 року, пропустив строк пред'явлення його до примусового виконання з причин, які суд визнає поважним, з метою захисту прав та інтересів дитини, суд вважає, що наявні правові підстави для поновлення строку судового наказу до виконання та задоволення заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 258-260, 261, 353, 433 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галаганова Марія Вячеславівна, про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити.
Поновити строк для пред'явлення до примусового виконання судового наказу Київського районного суду м. Одеси від 13.02.2024 року про стягнення з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 06 лютого 2024 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І. В. Огренич