Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/6434/24
Провадження № 1-кп/490/543/2025
18 грудня 2025 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
його захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12024152020000456 про обвинувачення
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального Кодексу України
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
Судом сторонам роз'яснена можливість закриття вказаного кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, який передбачав кримінальну відповідальність за діяння, вказане в обвинувальному акті.
Обвинувачений, захисник та прокурор у суді просили про закриття цього кримінального провадження з огляду на такі обставини .
Встановлені судом обставин із посиланням на докази
1. Органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням ОСОБА_4 звинувачений у вчиненні кримінального правопорушення під час дії воєнного стану за таких обставин.
14.04.2024, точного часу у ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, перебував за адресою: АДРЕСА_2 , разом із знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, ОСОБА_4 , будучи раніше знайомим з ОСОБА_7 , перебуваючи у довірливих відносинах з останнім, домовився з останнім про наданням йому мобільного телефону для тимчасового користування та потім повернути телефон.
Однак, того ж дня, близько 21 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: м. Миколаїв, вул. Інженерна, 22, у ОСОБА_4 , раптово виник злочинний, корисливий умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки “Honor» моделі «10 Lite», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , належного ОСОБА_8 .
Скориставшись тим, що неповнолітній ОСОБА_7 , попередивши та попрохавши зачекати на нього, відійшов у власних справах, неповнолітній ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто сторонній не спостерігає, утримуючи викрадене майно при собі, а саме -мобільний телефон марки «Hoпoг» моделі «10 Lite», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 1157,25 гривень, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 1157,25 гривень
Вказані дії органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 4 статті 185 Кримінального Кодексу України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, у період воєнного стану.
Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.
І……Відповідальність за діяння, що є предметом розгляду в межах цього кримінального провадження, є врегульованою таким чином.
1. Частина 1 статті 185 Кримінального Кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за
Таємне викрадення чужого майна (крадіжку)
Частина 2 статті 185 Кримінального Кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за
Таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно …
Частина 4 статті 185 Кримінального Кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за
Таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену … в умовах воєнного … стану
2. Стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення /в редакції Закону України № 1449-VI від 04 червня 2009 року, що діяла на момент вчинення злочину обвинуваченим/ передбачала адміністративну відповідальність за вчинення, зокрема, крадіжки майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким у статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення були внесені зміни.
Відповідно до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення /в редакції Закону України № 3886-ІХ від 09 серпня 2024 року адміністративна відповідальність за вчинення крадіжки настає у разі, якщо вартість її предмету /вилученого майна/ на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..
3. Об'єднана Палата Касаційного Кримінального Суду у Постанові від 07 жовтня 2024 року у справі № 278/1566/21 зробив такі висновки про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону № 3886-IX
-Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
-Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
-У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
-Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
ІІ……Відповідно до пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового Кодексу України
Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового Кодексу України
сума податкової соціальної пільги встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня цього року прожитковий мінімум для працездатної особи встановлювався у сумі 2.684 грн.
ІІІ……Відповідно до частини 3 статті 4792 Кримінального Процесуального Кодексу України
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 12 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.
1. Станом на 2024 рік вартість майна, крадіжка якого утворює склад кримінального правопорушення, має перевищувати 2.684 грн.
Вартість же майна, про вилучення якого ОСОБА_4 14 квітня 2024 року йдеться в обвинувальному акті, цієї суми не досягає.
2. Вийти за межі висунутого обвинувачення, зокрема, в частині вартості викраденого майна, суд в силу процитованих вище приписів статті 337 Кримінального Процесуального Кодексу України не вправі.
3. Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 були роз'яснені порядок та наслідки закриття кримінального провадження, а також - його право на розгляд справи у загальному порядку з метою його реабілітації.
ПротеЮ скористатись правом на розгляд справи у загальному порядку обвинувачений не побажав, просив про закриття провадження у справі.
Відповідно до процитованих вище приписів частини 3 статті 4792 Кримінального Процесуального Кодексу України за такого провадження у цій справі слід закрити.
Керуючись ст.ст. 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -
Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального Кодексу України - закрити у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність вказаного в обвинувальному акті діяння.
Ухвала може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 7 днів.
Головуючий суддя = ОСОБА_9 =