490/9141/25
нп 1-кс/490/5051/2025
24.12.2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/9141/25
про продовження строків запобіжного заходу
24 грудня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором,про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Великі Копані, Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, -
Слідчий, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюз можливістю звільнення під заставу на умовах, визначених ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.11.2025 року до підозрюваного ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №42025150000000038 від 23.07.2025.
Клопотання мотивує тим, що непрацюючий мешканець м. Вознесенськ Миколаївської області ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , володіючи злочинними зв'язками з особами, які займаються виготовленням підробленої іноземної валюти, і маючи довірливі стосунки з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, які здійснюють незаконний збут такої підробленої іноземної валюти, обрав як джерело накопичення коштів діяльність, пов'язану зі збутом на території міста Вознесенськ Миколаївської області підробленої іноземної валюти.
Так, в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 18.08.2025, керуючись корисливим умислом направленим на незаконний збут підроблених грошових коштів, ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, придбали невстановлену кількість підробленої іноземної валюти в сумі не менше 1000 Євро та почали зберігати з метою подальшого збуту.
Так, 18.08.2025 в першій частині дня ОСОБА_6 , зберігаючи при собі певну суму підробленої іноземної валюти, але менше 1000 євро, діючи згідно заздалегідь розробленого плану злочинних дійз невстановленою в ході досудового розслідування особою, прибув до ринку, розташованого за по вул. Центральній 6 в м. Вознесенськ Миколаївської області, та знаходячись поблизу пункту обміну валюти запропонував ОСОБА_7 придбати у нього іноземну валюту за ціною нижчою ніж в пункті обміну валют. ОСОБА_6 визначив суму продажу 1000 євро за 350 доларів США, на що ОСОБА_7 погодився.
Продовжуючи реалізацію протиправного умислу, з метою доведення розробленого спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою злочинного плану до кінця, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_6 збув ОСОБА_7 за 350 доларів США ( згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 18.08.2025 сума становить 14 465 гривень) підроблену іноземну валюту в сумі 1000 євро, без очевидних невідповідностей даному грошовому знаку.
Таким чином, сума підробленої іноземної валюти, яку ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, збули ОСОБА_7 , згідно офіційного курсу Національного банку України становить 48 270 гривень.
В подальшому, ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам поліції вказану сумі підробленої іноземної валюти.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/115-25/17196-ДД від 22.10.2025 збута ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, підроблена іноземна валюта в загальній сумі 1000 євро, купюрами номіналом 100 євро в кількості 7-ми банкнот, 20 євро в кількості 15 банкнот не відповідають за способом друку та спеціальними елементами захисту банкнотам аналогічних номіналів та зразків, які знаходяться в офіційному обігу країн Європейського Союзу.
Крім того, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин, але не пізніше 01.11.2025, продовжуючи свої злочинні дії та керуючись єдиним умислом направленим на незаконний збут підроблених грошових коштів, з метою незаконного збагачення, ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, діючи повторно, придбали невстановлену кількість підробленої іноземної валюти в сумі не менше 10000 Євро та почали зберігати з метою подальшого збуту.
В подальшому, 01.11.2025 приблизно о 12 год 23 хв, ОСОБА_6 за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, прибув на мотоциклі марки Kayo T2-250 до будівлі по виготовленню пам'ятників, яка розташована поблизу вулиці Челюскінців в м. Вознесенськ Миколаївської області. З метою продовження реалізації злочинного умислу, направленого на збут підробленої іноземної валюти, умисно, з корисливих мотивів, діючи повторно, збув ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, за 7000 доларів США підроблену іноземну валюту загальною кількістю 10000 євро в наступних банкнотах, а саме: номіналом по 100 євро в кількості 45 банкнот, номіналом по 20 євро в кількості 275 банкнот, без очевидних невідповідностей даному грошовому знаку.
Таким чином, сума підробленої іноземної валюти, яку ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою збули ОСОБА_7 , згідно офіційного курсу Національного банку України становить 485 132 гривень.
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримав та просив продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Додатково пояснив, що на сьогоднішній день існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких, за яке передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі. Обґрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам чинного законодавства та вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені п.п. 1,2,5 ч.1 ст.177 КПК України для застосування вказаного виду запобіжного заходу. На думку прокурора, жоден інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Захисник в судовому засіданні проти продовження строку запобіжного заходу заперечував.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши та перевіривши надані матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до матеріалів клопотання до Єдиного реєстру досудового розслідування внесено кримінальне провадження № 42025150000000038 від 23.07.2025 за ч.2 ст. 199, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
01.11.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.
03.11.2025 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва підозрюваному ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави, у розмірі 700 (сімсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 119 600 ,00 гривень (два мільйони сто дев'ятнадцять тисяч шістсот), строком 30.12.2025 включно.
24.12.2025 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні 42025150000000038 від 23.07.2025 за ч.2 ст. 199 КК Українипродовжено до чотирьох місяців, а саме до 01.03.2025 року включно.
На даний час у кримінальному провадженні не виконані всі дії, що перешкоджає винесенню законного процесуального рішення у вказаному кримінальному провадженні, яке відповідно до положень ч.1 ст. 94 КПК України має ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Вирішуючи заявлене слідчим клопотання та враховуючи вимоги ч.2 ст.177 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, суд виходить з наступного.
На виконання вимог положень ч.1 ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого .2 ст. 199 КК України.
Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме: інформацією оперативного підрозділу УСБУ в Миколаївській області про ймовірну причетність до кримінального правопорушення ОСОБА_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 25.08.2025, 13.10.2025, 28.10.2025; висновком експерта №СЕ-19/115-25/17196-ДД від 22.10.2025 за результатами проведення судово технічної експертизи документів; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.10.2025; протоколом про результати проведення негласної слідчої розшукової дії, передбаченою статтею 263 КПК України, зокрема, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_6 від 27.10.2025; протоколом затримання підозрюваного в порядку ст. 208 КПК України від 01.11.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 01.11.2025; протоколом огляду місця події від 01.11.2025 поблизу адреси: Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Войкова 30; протоколом обшуку від 01.11.2025 за адресою: АДРЕСА_2 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Крім того, обґрунтовано доведеним є наявність в діях підозрюваного ОСОБА_6 ризиків, передбачених п. 1,2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому загрожує реальне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років позбавлення волі. Також, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі дії, направлені в тому числі на відшукання слідів та можливих знарядь вчинення злочину, встановлення осіб, причетних до його вчинення.
Проте, зазначений в судовому засіданні ризик, передбачений п. 5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що слідчим у клопотанні такий формально перелічений, прокурором не доведені в судовому засіданні, та який з пливом часу зменшується.
Інші ризики не зникли та не зменшилися з часом та доведені прокурором в суді.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про наступне. У відповідності до рекомендацій, наданих Верховним Судом у Листі від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», запровадження воєнного стану та збройна агресія щодо України самі по собі є ризиками, які мають враховувати суди при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Зазначена позиція попередньо була висловлена і Радою суддів України в рекомендаціях щодо роботи судів в умовах воєнного стану, оприлюднених 02 березня 2022 року. А тому надані рекомендації слідчий суддя також враховує при вирішенні даної справи.
Продовжуючи підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких та за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, яке за своєю правовою природою та об'єктом спрямування спрямоване у сфері господарської діяльності. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 вчинено в умовах воєнного стану, запровадженого у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти Української Держави та Українського Народу, що тим самим підвищує ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого його підозрюють.
Крім того, суд вважає, що в діях підозрюваного наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, та вони доведені прокурором, підозрюваний є працездатною особою, доказів про тяжкість захворювань не надано, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали продовженню підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Жоден інший більш м'який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.
Тому з урахуванням обставин клопотання та долучених до матеріалів клопотання письмових документів, а також враховуючи стадію кримінального провадження, суд вважає виправданим та обґрунтованим клопотання прокурора про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри та з метою уникнення ризиків.
Щодо можливості застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, суд вважає за необхідне визначити у відповідності до п.2 ч.5 ст.182 КПК України підозрюваному відповідний розмір застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено.
З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а тому суд враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 (вчинення кримінального правопорушення у сфері господарської діяльності), його майновий стан (не працює), а також стан здоров'я (відсутність тяжких хвороб), та ризики зазначені судом, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, а тому вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 059 800 ,00 гривень, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що на думку суду здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та зможе запобігти ризикам.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України,-
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить починаючи з моменту проголошення ухвали з 24 грудня 2025 року до 21 лютого 2026 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу в розмірі 350 (триста п'ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 059 800 ,00 гривень (один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот).
У випадку внесення вказаного розміру застави на відповідний рахунок підозрюваний звільняється з-під варти в порядку визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.
У випадку звільнення з-під варти на ОСОБА_6 покладаються такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом;
- не відлучатися з м. Вознесенська, Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками та експертами щодо даного кримінального провадження;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1