Справа № 481/1583/25
Провадж.№ 2/481/756/2025
(заочне)
24 грудня 2025 року м. Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - Васильченко-Дриги Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Войцеховської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Горної Вероніки Іванівни до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
27.10.2025 року представник ТОВ «Споживчий центр» Горна В.І. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №14.04.2025-100002770 від 14.04.2025 у розмірі 10614 гривень 13 копійок та судові витрати у розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 14.04.2025 року укладено кредитний договір №14.04.2025-100002770. Згідно умов договору сума кредиту, яку отримала відповідачка складає 4500,00 грн., строком на 140 днів. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконано в повному обсязі. В свою чергу відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість у розмірі 10614,13 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4289,31 грн., по процентам в розмірі 4209,82 грн., по неустойці 2115,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у позовній заяві прохала про розгляд справи у її відсутність, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та відзив на позов не подав.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 14.04.2025 року укладено кредитний договір №14.04.2025-100002770. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 грн.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов кредитного договору кредит надається на наступних умовах: сума кредиту: 4500,00 грн.; строк, на який надається кредит: 140 днів; дата повернення кредиту: 31.08.2025 року; реальна річна процентна ставка 7909,99%.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить - 900,00 грн.
Неустойка 45,00 грн. за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов'язання.
На виконання умов договору від 14.04.2025 року відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 4500,00 гривень шляхом перерахунку на його банківський рахунок № НОМЕР_1 , за допомогою сервісу онлайн платежів іPay.ua, номер транзакції в системі іPay.ua - 711455120, призначення платежу: Видача за договором кредиту №14.04.2025-100002770.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 4500,00 грн.
Натомість, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість.
Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №14.04.2025-100002770від 14.04.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 10614,13 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4289,31 грн., по процентам в розмірі 4209,82 грн., по неустойці в розмірі 2115,00 грн.
Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4500,00 грн. та процентам в розмірі 4209,82 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Водночас, відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Позивач серед іншого просить стягнути неустойку, але, відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року № 183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Отже, суд вважає, що нарахування неустойки в сумі 2115,00 грн. за невиконання грошового зобов'язання є неправомірним, а відтак задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь ТОВ «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.12, 76-81, 141, 211, 263, 265, 280 ЦПК України, суд,
Позов представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" Горної Вероніки Іванівни до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.04.2025-100002770 від 14.04.2025 у розмірі 8499 (вісім тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) гривень 13 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
У задоволенні іншої частини вимог позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив на підставі заяви відповідача, яка відповідає вимогам, визначеним в ст. 285 ЦПК України, поданої протягом 30 днів з дня його проголошення чи в разі поновлення пропущеного з поважних причин процесуального строку.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а вразі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА