Справа № 481/1236/25
Провадж.№ 2/481/581/2025
(заочне)
23 грудня 2025 року м. Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді - Васильченко-Дриги Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Войцеховської О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Директор ТОВ "Коллект центр" Ткаченко М.М. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути заборгованість за договором №3533701 від 28.09.2021 року у розмірі 48824,00 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00 гривень та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 28.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , було укладено договір №3533701. Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати відповідачу кредит в сумі 8000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом: 24.0 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. 13.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договором №3533701 від 28.09.2021, укладеним з відповідачем. 10.01.2023р. було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3533701 від 28.09.2021. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, однак не виконував умови договору, тому у нього виникла прострочена заборгованість в сумі 48824,00 грн., що складається з заборгованості за кредитом (за тілом кредиту) 8000,00 грн., заборгованості за відсотками 40824,00 грн. Тому позивач просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» вказану заборгованість та судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився,в позові просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі не подавав.
Враховуючи, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідно до статті 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Статтею 1054ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст.1055ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Частиною 2 статті 639ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Суд установив, що 28.09.2021 року між ТОВ ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , було укладено договір №3533701, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн, строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом: 24.0 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
13.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №13-01/2022-79, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за договором №3533701 від 28.09.2021, укладеним з відповідачем. 1
0.01.2023р. було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3533701 від 28.09.2021.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Кредитним договором №3533701 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» становить 48824,00 яких: 8000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 40824,00 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги.
За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Згідно ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статями 1049, 1050ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 1ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст.530ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч.1ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Крім цього відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною першою статті 10 Закону України «Про електронну комерцію» ( далі Закону ) в редакції від 19.04.2020, що діяла на момент укладення Договору, встановлено, що електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону , електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4ст.11 Закону ).
Згідно ч.1ст.12 Закон, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд, вважає, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість на загальну суму 48824,00 грн., яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Разом з цим, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).
На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано: заявку на надання юридичної допомоги №19 від 01 липня 2025 року відповідно до якої адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» на підставі Договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року ТОВ «Коллект Центр» в особі генерального директора Ткаченко М.М. сторони погодили вид послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації у сумі 4000 грн. із розрахунку вартість години - 2000 грн., кількість годин - 2, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду в сумі - 12000 грн. із розрахунку вартість години 3000 грн., кількість годин 4.
Відповідно до витягу з акту №12 про надання юридичної допомоги від 31 липня 2025 року загальна вартість наданих послуг складає 16000 грн.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу відповідачем суду не подавалося.
Враховуючи вищенаведене з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» необхідно стягнути 16000 грн. витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263, 265, 280 -284 ЦПК України, суд,
Позов директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» Ткаченко Марії Миколаївни до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №3533701 від 28.09.2021 року в сумі 48824 (сорок вісім тисяч вісімсот двадцять чотири) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 (шістнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА