Миколаївської області
Справа №477/2068/25
Провадження №1-кс/477/1413/25
про продовження дії запобіжного заходу
23 грудня 2025 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Вітовського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СВ ВП №4 ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025152230000374 від 08 липня 2025 року, про продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такого, що народився в с. Захарівка Врадіївського району Миколаївської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України
за участі: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
22 грудня 2025 року слідчий СВ ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №000374 від 08 липня 2025 року в межах строків досудового розслідування, а саме до 29 січня 2025 року.
В обґрунтування поданого клопотання посилається на те, що у провадженні слідчого відділу ВП №4 МРУП ГУНП в Миколаївській області перебуває об'єднане кримінальне провадження №12025152230000374, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 08 липня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, за фактом незаконного придбання, зберігання та збуту жителем Миколаївського району Миколаївської області психотропних речовин.
Проведеними першочерговими слідчими діями, встановлено, що житель Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_5 вчинив низку діянь, пов'язаних зі збутом психотропної речовини ОСОБА_7 , що охоплюється складом кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України .
29 жовтня 2025 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, а ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року до підозрюваного застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів на строк до 26 грудня 2025 року з можливістю внесення застави у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у якості альтернативного запобіжного заходу.
Строк дії ухвали слідчого судді про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає 26 грудня 2025 року.
У свою чергу, як вказує слідчий у поданому клопотанні досудове розслідування неможливо закінчити до дати закінчення терміну дії запобіжного заходу, так як для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, направлених на збирання доказів та проведення повного, всебічного та об'єктивного розслідування усіх обставин справи, а саме розсекретити матеріали НСРД; здійснити аналіз отриманої в результаті вказаних слідчих дій інформації.
Оскільки встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ризики, передбачені статтею 177 КПК України, не зменшились, а обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких наведений у клопотанні, слідчий ОСОБА_3 просить продовжити строк дії запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 повністю підтримав подане клопотання слідчого ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 та просив його задовольнити; указував про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив застосувати до нього менш тяжкий запобіжний захід, не пов'язаний з утримання під вартою.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні по розгляду клопотання слідчого також заперечував проти його задоволення, посилаючись на недоведеність ризиків, що зазначені слідчим у поданому клопотанні, просив застосувати до ОСОБА_5 менш тяжкий запобіжний захід.
Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши докази по заявленому клопотанню, слідчий суддя встановив наступне.
В провадженні СВ ВП №4 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області перебуває об'єднане кримінальне провадження №12025152230000374 від 08 липня 2025 року за правовою кваліфікацією, передбаченою частиною другою статті 307 КК України за фактом незаконного придбання, зберігання та збуту жителем Миколаївського району Миколаївської області психотропних речовин.
Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_5 , керуючись прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів, у не встановлені час, дату і місце незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - PVP масою не менше 1, 6048 г яку незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
23 вересня 2025 року близько 18.00 години ОСОБА_5 в с. Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення збув ОСОБА_7 , анкетні дані якого змінено на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою 1, 6048 г за грошову винагороду в розмірі 2400 грн.
Окрім того, ОСОБА_5 , керуючись прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу наркотичних засобів, у не встановлені час, дату і місце незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - PVP масою не менше 4 г яку незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
28 жовтня 2025 року близько 15.00 години ОСОБА_5 в с. Шевченкове Миколаївського району Миколаївської області, діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення збув ОСОБА_7 , анкетні дані якого змінено на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину PVP масою 4 г за грошову винагороду в розмірі 4800 грн.
29 жовтня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, а саме у незаконному збуті психотропних речовин, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах та особливо небезпечні психотропні речовини, яка з дотриманням положень статті 278 КПК України йому вручена.
Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України на підозрюваного покладені певні обов'язки.
Зі змісту ухвали слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року вбачається, що обираючи запобіжний захід, слідчим суддею було досліджено надані стороною обвинувачення докази, які свідчили про наявність як і обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинення інкримінованих йому діянь, так і наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України,зокрема, ризики того, що підозрюваний перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового розслідування або суду; незаконно впливати на свідків та вчинити інше правопорушення.
Постановою керівника Миколаївської окружної прокуратури ОСОБА_8 від 22 грудня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025152230000374 від 08 липня 2025 року продовжений до 29 січня 2026 року.
За приписами частини четвертої статті 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.
Загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у статті 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження слідчим суддею обставин (фактів): наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.
З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, пункт 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28 жовтня 1994 року, пункт 55).
Зі змісту поданого клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається причетність ОСОБА_5 до вчинення дій, які можуть охоплюватися складом кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.
Дослідженими слідчим суддею доказами підтверджується достатність вагомих підстав вважати, що ОСОБА_9 вчинив дії пов'язані з придбанням, зберіганням з метою збуту як психотропних речовин так і бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.
Описані у клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження надає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність у діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України.
Зібрані у ході досудового розслідування докази, зокрема: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується); протокол допиту свідка ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_10 , протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 , протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_7 , висновок експерта №СЕ19/115-25/15912-НЗПРАП від 25 вересня 2025 року за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 , протокол огляду предмету сейф-пакету WAR1341032, який було отримано під час проведення спеціального слідчого експерименту у формі контролю за вчиненням злочину; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 ; протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, відповідно до якого в ході затримання ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: скляну колбу (люльку) із нашаруванням речовини коричневого кольору, речовину білого кольору, мобільні телефони, гаманець, грошові кошти в сумі 4800 грн; висновок експерта №СЕ-19/115-25/18341-НЗПРАП від 11 листопада 2025 року за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»; висновок експерта №СЕ-19/115-25/18114-НЗПРАП від 10 листопада 2025 року за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»; висновок експерта №СЕ-19/115-25/18115-НЗПРАП від 10 листопада 2025 року за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів»; протокол огляду транспортного засобу; протокол за результатами контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки та інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності, свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення дій, які можуть охоплюватися складом злочину передбачених частиною другою статті 307 КК України, що в силу положень частини третьої статті 132 КПК України, частини другої статті 177 КПК України є підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і запобіжного заходу.
Досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про продовження строку дії запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
На даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, тому заперечення сторони захисту щодо необґрунтованості підозри слідчим суддею відхиляються.
Також слідчим суддею враховується і те, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні триває та в його межах триває збір доказів, у зв'язку з чим призначено проведення низки експертиз, проводиться збір інформації по рахункам підозрюваних та проводяться інші слідчі дії, за наслідками яких може бути повідомлено про підозру й інших осіб, та/або про зміну підозри осіб, які вже повідомлені про підозру у цьому кримінальному провадженні.
В світлі обставин даного клопотання, досліджених матеріалів, що долучені слідчим ОСОБА_3 до клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про обрання запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
За загальним правилом, що наведене у частині третій статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Щодо ризиків кримінального провадження то слідчий у поданому клопотанні зазначає про продовження існування ризиків, встановлених слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, а саме ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування або суду; ризик незаконного впливу на свідків та ризик вчинення іншого правопорушення, або продовження цього.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з частиною 2 даної статті, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За змістом матеріалів кримінального провадження вбачається переконливими доводи органу досудового розслідування про те, що на даний час раніше встановлені ризики продовжують існувати, зокрема, ризик передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, є й надалі актуальним, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 КК України, санкція якої відносить цей злочин до тяжкого, та за нього передбачена можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за його вчинення у разі доведення вини, останній може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Оцінюючи вказаний ризик, через призму положень статті 178 КПК України, слідчим суддею, також враховується і те, що підозрюваний ОСОБА_5 хоча і має постійне місце проживання, однак не одружений, офіційно не працевлаштований, тривалий час існував за рахунок незаконної діяльності, що вказує на низьку міцність його соціальних зв'язків.
Тобто ризик передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України продовжує існувати і на даний час.
Ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який полягає у незаконному впливі на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження містять справжні анкетні дані свідків та осіб, яким прямо чи опосередковано відомо про обставини вчинення кримінального правопорушення, що може призвести до впливу на них шляхом умовлянь або погрожувань, у тому числі шляхом схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, які виправдовують його, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні, чи взагалі схиляння до відмови давати свідчення, чи їх спотворення на користь підозрюваного, тому зазначений ризик продовжує існувати і на даний час.
Крім того слідчий суддя вважає доведеним і тієї обставини, що на даний час продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, тобто можливість підозрюваного ОСОБА_5 вчиняти інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, оскільки за змістом матеріалів, що долучені до клопотання вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 вдавався до вчинення злочинних дій в сфері незаконного обігу психотропних речовин з метою отримання незаконного прибутку, що дає підстави обґрунтовано припускати, що і в подальшому підозрюваний може продовжити займатися злочинною діяльністю, що свідчить про існування ризику пов'язаного з можливістю останнього вчинити інше кримінальне правопорушення.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою існування на даному етапі досудового розслідування ризиків, передбачених пунктом 1, 3, 5 статті 177 КПК України.
Мета і обставини, що були підставою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є й надалі актуальними.
Слідчим суддею також враховується, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо сторона обвинувачення доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України (частина перша статті 184 КПК України).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.
При оцінці можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений при застосуванні до нього більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, однак потребує встановлення реальної можливості допустити це в майбутньому.
Слідчий суддя вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не пов'язані з триманням під вартою, зокрема: домашній арешт, в тому числі цілодобовий, надання підозрюваного на поруки особам, що заслуговують на довіру, а також особисте зобов'язання, з огляду на сукупність встановлених вище обставин, на даному етапі досудового розслідування не зможуть запобігти встановленим ризикам, однак зможуть завадити виконанню завдань кримінального провадження, оскільки пов'язані з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, тощо.
З урахуванням вищевикладеного та обставин провадження, особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_5 іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
З матеріалів долучених слідчим до клопотання слідчому судді, вбачається достатньо відомостей про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує специфіку кримінального правопорушення, методика розслідування якого вимагає послідовності і проведення значної кількості процесуальних дій, що серед іншого підтверджується призначенням у цьому провадженні низки експертних досліджень.
Доводи слідчого та прокурора, що надані останнім в судовому засіданні щодо існування низки обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали мають ґрунтовні підстави, оцінку яким надано також керівником Миколаївської окружної прокуратури при продовженні строків досудового розслідування.
При цьому строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 29 січня 2026 року.
Наявність обґрунтованої підозри у сукупності з ризиками кримінального провадження та потребами досудового розслідування на думку слідчого судді свідчить про наявність підстав для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 з урахуванням вищезазначених обставин.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до частини четвертої статті 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на наступні критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до статті 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також, за певних обставин, - шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
У даному випадку слідчий у поданому клопотанні просив надати ОСОБА_5 можливість звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року.
Враховуючи обставини кримінального провадження, роль підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому дій, їх систематичність, слідчий суддя не вбачає підстав для зменшення раніше визначеного розміру застави та вважає можливим залишити такий на рівні, встановленому ухвалою слідчого судді від 30 жовтня 2025 року.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України,
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 29 січня 2026 року включно з можливістю звільнення під заставу на умовах визначених в ухвалі слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню ГУНП в Миколаївській області після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_11