24.12.25 Справа № 469/502/17 2/469/6/25
22 грудня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Гапоненко Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.,
прокурора Мішустіна М.А.,
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ковальової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» до Миколаївської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 про визнання недійсним і скасування свідоцтва на право власності, витребування земельної ділянки,
11 квітня 2017 року прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Державного підприємства “Очаківське лісомисливське господарство» до Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним та скасування державного акта, свідоцтва на право власності, витребування земельної ділянки.
Прокурор посилався на те, що на підставі оскаржуваних розпоряджень Березанської РДА та укладеного Березанською РДА і ОСОБА_1 договору купівлі-продажу від 25 липня 2011 року відповідач ОСОБА_1 протиправно, поза волею належного власника Миколаївської обласної державної адміністрації та усупереч вимогам законодавства заволодів спірною земельною ділянкою державного лісового фонду, розміщеною у межах прибережної захисної смуги (пляжу) Чорного моря, набуття права приватної власності на яку заборонено законом.
З урахуванням заяви, поданої прокурором до суду 07 липня 2025 року, прокурор посилався на недобросовісність ОСОБА_1 як набувача земельної ділянки.
13 квітня 2017 року суд відкрив провадження у справі.
06 березня 2018 року суд перейшов зі стадії розгляду справи по суті, яку передбачав ЦПК України (в редакції, що діяла на час відкриття провадження у справі), до стадії підготовчого провадження, що передбачена ЦПК України, (в редакції, що набрала чинності 15 грудня 2017 року).
14 серпня 2018 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
11 травня 2021 року ухвалою суду залучено Миколаївську районну державну адміністрацію до участі у справі як правонаступника відповідача Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області.
26 вересня 2023 року суд залучив до участі у справі правонаступника позивача Державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" - Державне спеціалізоване господарське підприємство “Ліси України».
08 липня 2025 року суд задовольнив клопотання прокурора про закриття провадження у справі та закрив провадження у частині вимог першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» до Миколаївської районної державної адміністрації та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку. У іншій частині вимог розгляд справи продовжено.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ковальова К.О. надала заяву про залишення позовної заяви без руху у зв"язку з необхідністю надання доказів внесення прокурором на депозитний рахунок суду коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, що відповідає вимогам діючої з 09 квітня 2025 року редакції ч.5 ст.390 ЦК України, за якою суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Крім того, згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України (у редакції, що набула чинності 09 квітня 2025 року), у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Тому вважала розгляд справи за позовом прокурора про витребування майна за відсутності попередньо внесених коштів неможливим.
Зазначала, що згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом. Оскільки вказаний закон має зворотну силу, вважає, що позов прокурора не відповідає вимогам ч.4 ст. 177 ЦПК України, а тому можна дійти висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі ст.185 ЦПК України.
Прокурор Мішустін М.А. у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви представника відповідача, вважаючи, що можливі недоліки позовної заяви можуть бути усунуті під час подальшого розгляду справи.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином; їх неявка відповідно до ст.223 ЦПК України не перешкоджає проведенню судового засідання.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
09 квітня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року, згідно з яким ст. 390 ЦК України доповнено ч.5 такого змісту: «Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Частину 4 статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Підпунктом 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292 внесено зміни до окремих статей ЦПК України, зокрема, статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Отже, зворотна дія у часі цього Закону стосується норм матеріального права щодо умов та порядку компенсації органом державної влади чи органом місцевого самоврядування вартості нерухомого майна добросовісному набувачеві, сформульованих у ч.5 ст.390 ЦК України, які повинні враховуватися судом при ухваленні рішення про витребування такого майна у добросовісного набувача у разі встановлення його добросовісності, та не поширюється на змінені норми процесуального права, про що свідчить також і розміщення зазначених положень у тексті Закону, а саме розміщення норм щодо встановлення умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна у розділіІ Закону, норм щодо зворотньої дії Закону у часі - у п.2 Прикінцевих та Перехідних положень, норм щодо внесення змін до ЦПК України - у п.3 Прикінцевих та Перехідних положень.
Частинами 3, 4 ст.3 ЦПК України визначається, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 826/20221/16 зазначила, що норми процесуального права застосовуються до правовідносин, які виникли після набрання ними чинності, а також до процесуальних дій, що вчиняються після набрання чинності новим законом.
Оскільки при зверненні прокурора до суду з позовною заявою така позовна заява відповідала вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України у діючій на той час редакції, встановлені Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12 березня 2025 року вимоги до позовних заяв не можуть поширюватися на позовну заяву у цій справі як таку, що подана до набрання чинності новим законом, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача та залишення без руху позовної заяви прокурора про витребування земельної ділянки.
Крім того, залишення позовної заяви без руху може бути застосоване судом лише на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, що вбачається зі змісту ст.185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст185, 258-261 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Ковальової К.О. про залишення позовної заяви без руху відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя