Справа № 127/36426/25
Провадження № 2/127/8429/25
22 грудня 2025 рокумісто Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» про відшкодування матеріальної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кізік Г.В., звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» про відшкодування матеріальної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником автомобіля ВАЗ 217230, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , копія якого долучена до матеріалів справи.
19 серпня 2024 року близько 23 год. 03 хв. у місті Вінниці по вул. Брацлавській, 47, у напрямку руху до вул. Гетьмана Мазепи, сталася подія, внаслідок якої було пошкоджено вказаний транспортний засіб позивача. Згідно з наявними у справі матеріалами, у зазначений час відбувся обрив контактного проводу тролейбусної контактної мережі під правим болтом стикового затискача, внаслідок чого контактний провід впав на проїзну частину та пошкодив автомобіль, що перебував у русі.
На момент настання події автомобілем ВАЗ 217230, державний номер НОМЕР_1 , керував ОСОБА_2 , що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи. Власником зазначеного транспортного засобу є позивач ОСОБА_1 .
Внаслідок падіння контактного проводу автомобілю було завдано механічних пошкоджень, а саме: пошкоджено передній бампер, капот, праве та ліве передні крила, зафіксовано потертості обох передніх фар, пошкодження правого дзеркала заднього виду, пошкодження лобового скла, а також наявні потертості та вм'ятини даху автомобіля. Факт та характер пошкоджень підтверджуються матеріалами огляду транспортного засобу та звітом суб'єкта оціночної діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що Комунальне підприємство «Вінницька транспортна компанія» є підприємством, яке здійснює експлуатацію, утримання та технічне обслуговування об'єктів міського електричного транспорту, у тому числі контактної мережі тролейбусів, що підтверджується положеннями Статуту Підприємства та нормами Закону України «Про міський електричний транспорт».
Згідно з відповіддю КП «Вінницька транспортна компанія» на адвокатський запит від 04 листопада 2025 року, складеною на підставі Акту про пошкодження контактної мережі, оформленого працівниками служби безпеки руху підприємства, встановлено, що пошкодження контактної мережі та її обрив сталися з вини служби енергогосподарства відповідача.
Крім того, з відповіді Управління патрульної поліції у Вінницькій області на звернення та адвокатський запит убачається, що 19 серпня 2024 року мало місце пошкодження транспортних засобів, у тому числі автомобіля ВАЗ 217230, державний номер НОМЕР_1 , у зв'язку з падінням дроту контактної мережі тролейбуса за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 47.
Відповідно до звіту № 24/867 про оцінку колісного транспортного засобу від 02 листопада 2024 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 217230, державний номер НОМЕР_1 , становить 43 523,44 грн. До звіту додано протокол огляду транспортного засобу та детальну калькуляцію переліку та вартості ремонтних робіт.
З урахуванням методики визначення розміру матеріального збитку, матеріальна шкода, заподіяна позивачу внаслідок пошкодження автомобіля, склала 36 576,35 грн.
Окрім того, позивачем понесено витрати на проведення товарознавчого дослідження у розмірі 4 500,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт № 24/74 від 08 вересня 2025 року та квитанцією № 33 від 08 вересня 2025 року, копії яких містяться в матеріалах справи.
Таким чином, загальний розмір заявленої до стягнення майнової шкоди складає 41 076,35 грн.
Крім того, позивач просить стягнути судовий збір 968,96 грн. 20 коп., витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн., оскільки фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках підготовки позовної заяви та збору документів становить 10000,00 грн. на підтвердження чого надав договір про надання правничої (правової) допомоги від 22.09.2025 №39/09/25, додаткову угоду №1 від 22.09.2025, із детальний опис робіт до Договору про надання правової допомоги від 22.09.2025.
Позивач звертався до відповідача з вимогою про відшкодування завданих збитків у позасудовому порядку шляхом направлення адвокатського запиту, однак КП «Вінницька транспортна компанія» відмовилось здійснити відшкодування без рішення суду, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Представник позивача подав до суду заяву, в якій просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі, судовий розгляд проводити за їх відсутності.
Представник відповідача Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» Юнаш К.А. 18.12.2025 за допомогою системи «Електронний суд» надіслала письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, у якій відповідач просив суд здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами. Будь-яких заперечень з приводу заявлених позовних вимог суду не надано відповідачем.
На підставі п.п. 1-2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності учасників судового розгляду.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Щодо встановлення факту завдання шкоди та її розміру.
Судом встановлено та підтверджено належними і допустимими доказами, що ОСОБА_1 є власником автомобіля ВАЗ 217230, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , копія якого долучена до матеріалів справи.
19 серпня 2024 року близько 23 год. 03 хв. у місті Вінниці по вул. Брацлавській, 47, у напрямку руху до вул. Гетьмана Мазепи, сталася подія, внаслідок якої було пошкоджено вказаний транспортний засіб позивача. Згідно з наявними у справі матеріалами, у зазначений час відбувся обрив контактного проводу тролейбусної контактної мережі під правим болтом стикового затискача, внаслідок чого контактний провід впав на проїзну частину та пошкодив автомобіль, що перебував у русі.
На момент настання події автомобілем ВАЗ 217230, державний номер НОМЕР_1 , керував ОСОБА_2 , що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи. Власником зазначеного транспортного засобу є позивач ОСОБА_1 .
Внаслідок падіння контактного проводу автомобілю було завдано механічних пошкоджень, а саме: пошкоджено передній бампер, капот, праве та ліве передні крила, зафіксовано потертості обох передніх фар, пошкодження правого дзеркала заднього виду, пошкодження лобового скла, а також наявні потертості та вм'ятини даху автомобіля. Факт та характер пошкоджень підтверджуються матеріалами огляду транспортного засобу та звітом суб'єкта оціночної діяльності.
Факт настання події, її обставини та причинний зв'язок між падінням контактного проводу і пошкодженням транспортного засобу підтверджуються відповіддю Управління патрульної поліції у Вінницькій області; відповіддю КП «Вінницька транспортна компанія» на адвокатський запит від 04.11.2025 року; Актом про пошкодження контактної мережі, складеним працівниками служби безпеки руху відповідача; матеріалами огляду транспортного засобу; звітом суб'єкта оціночної діяльності № 24/867 від 02.11.2024 року (а.с.19,28-29, 32-64).
Суд не встановив жодних доказів, які б спростовували зазначені обставини або свідчили про інші причини пошкодження автомобіля.
Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 43 523,44 грн, а матеріальний збиток, визначений з урахуванням зносу та методики оцінки, складає 36 576,35 грн. (а.с. 32-64).
Крім того, позивачем понесено документально підтверджені витрати на проведення товарознавчого дослідження у розмірі 4 500,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт та платіжними документами. (а.с. 9, 24)
Таким чином, суд вважає доведеним факт завдання позивачу майнової шкоди на загальну суму 41 076,35 грн.
Щодо правового статусу відповідача та обов'язку утримання контактної мережі.
Відповідно до положень Закону України «Про міський електричний транспорт», зокрема статей 1, 10, 13 та 15, контактна мережа тролейбусів є об'єктом міського електричного транспорту, а обов'язок її утримання, експлуатації та забезпечення безпечного стану покладається на підприємство-перевізника.
Зі Статуту КП «Вінницька транспортна компанія» вбачається, що відповідач здійснює діяльність з експлуатації, технічного обслуговування та ремонту об'єктів міського електротранспорту, у тому числі контактної мережі.
Отже, саме КП «Вінницька транспортна компанія» є володільцем об'єкта, використання та утримання якого пов'язане з постійним застосуванням електричного струму та створює підвищену небезпеку для оточуючих, зокрема учасників дорожнього руху.
Щодо джерела підвищеної небезпеки та підстав відповідальності.
Згідно з частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє таким джерелом.
Контактна мережа тролейбусів, що перебуває під напругою, за своїми технічними та функціональними характеристиками є джерелом підвищеної небезпеки, що узгоджується як із законодавчим регулюванням, так і з усталеною судовою практикою.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, є неправомірною незалежно від вини володільця такого джерела, а відповідальність носить безвинний характер, за винятком випадків дії непереборної сили або умислу потерпілого.
У даній справі відповідач не довів наявності обставин непереборної сили, умислу потерпілого або інших підстав для звільнення від відповідальності, передбачених законом.
Щодо причинного зв'язку та протиправної бездіяльності.
Судом встановлено наявність прямого причинного зв'язку між неналежним утриманням контактної мережі та завданням шкоди майну позивача.
Відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 258 від 25.07.2006 року, споживач електроустановок зобов'язаний забезпечити належне технічне обслуговування, ремонт та контроль технічного стану електрогосподарства.
Із матеріалів справи вбачається, що за результатами службового розслідування працівниками відповідача було встановлено порушення у діяльності служби енергогосподарства КП «Вінницька транспортна компанія», що підтверджує неналежне виконання обов'язків з утримання контактної мережі.
Саме бездіяльність відповідача щодо забезпечення належного технічного стану контактної мережі перебуває у причинному зв'язку з пошкодженням автомобіля позивача.
Щодо взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки.
Суд враховує, що на момент настання події автомобіль позивача перебував у русі, що формально може свідчити про взаємодію кількох джерел підвищеної небезпеки.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Матеріалами справи не встановлено жодних порушень правил дорожнього руху з боку водія автомобіля, а також відсутні докази, які б свідчили про його вину у настанні події. Водночас вина відповідача підтверджується результатами службового розслідування та письмовими доказами у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Таким чином, у ході розгляду справи, позивачем шляхом подання відповідних доказів доведено розмір майнового збитку завданого йому 19 серпня 2024 року у місті Вінниці по вул. Брацлавській, 47, внаслідок обриву контактного проводу тролейбусної контактної мережі пошкодженням автомобіля позивача ВАЗ 217230, державний номер НОМЕР_1 , що складає 36 576,35 грн.
Крім того, позивачем понесено документально підтверджені витрати на проведення товарознавчого дослідження у розмірі 4 500,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт та платіжними документами. (а.с. 9, 24)
Таким чином, суд вважає доведеним факт завдання позивачу майнової шкоди на загальну суму 41 076,35 грн. а тому заявлені вимоги підлягають до задоволення
Що стосується заявлених вимог в частині відшкодування понесених судових витрат, то суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках підготовки позовної заяви та збору документів становить 10 000,00 грн., оскільки фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках підготовки позовної заяви та збору документів становить 10 000,00 грн. на підтвердження чого надав договір про надання правничої (правової) допомоги від 22.09.2025 №39/09/25, додаткову угоду №1 від 22.09.2025, із детальний опис робіт до Договору про надання правової допомоги від 22.09.2025.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом із тим, суд звертає увагу, що не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічні позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.
Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала у вивченні матеріалів справи та судової практики, складанні позовної заяви та подання до суду. Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача КП «Вінницька транспортна компанія» на користь позивача ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового в сумі 968 грн. 96 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 137, 141, 211, 223, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України; ст. ст. 22, 993, 979, 988, 1166, 1191 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 36576,35 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень 35 копійок).
Стягнути з Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертного дослідження від 02.11.2024 року в розмірі 4500,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
Стягнути з Комунального підприємства «Вінницька транспортна компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які включають судовий збір в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок)
Рішення може бути оскаржене шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач Комунальне підприємство "Вінницька транспортна компанія", ЄДРПОУ 03327925, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, буд. 29, м. Вінниця.
Повний текст рішення виготовлено 22.12.2025.
Суддя: