Справа № 147/2426/25
Провадження № 3/147/1194/25
23 грудня 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна Оксана Миколаївна, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, начальника групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 , старшого лейтенанта , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 посвідчення офіцера НОМЕР_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ,
за ч. 2 ст.172-15 КУпАП,
Начальник групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_1 в порушення вимог ст.ст. 11,16,58,59,111,112 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п.п. 5,6 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерство оборони України, затвердженої наказом міністерства оборони України №280 від 15.09.2022, своїх функціональних обов'язків, не забезпечив належного обліку особового складу в підрозділі, не знав чисельність (наявність відсутність) особового складу за списком, не звіряв один раз на місяць дані ротного обліку особового складу з обліковими даними військової частини та, як наслідок за період відсутності без поважних причин на службі солдату ОСОБА_2 , незаконно нараховано та виплачено грошове забезпечення з 01.06.2025 по 30.06.2025 що складає 20276,32, в умовах воєнного стану.
Відповідно до витягу з наказу КВОК «Південь від 15.05.2025 №197 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , призначено на посаду начальника групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 . До фунціональних обов'язків старшого лейтенанта ОСОБА_1 серед іншого входить: знати вимоги чинного законодавства, накази. Положення, постанови, інструкції та інші керівні документи щодо організації, ведення та обліку особового складу, зобов'язаний вести облік особового складу, перевіряти в підрозділах частин стан обліку особового складу, здійснювати контроль за своєчасністю прибуття особового складу до військових частин з відпусток, лікувальних закладів, відряджень.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП.
Неправомірні дії солдата ОСОБА_1 передбачені ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки адміністративне правопорушення вчинив в умовах особливого періоду, оскільки відповідно до ст.1 ЗУ «Про оборону України», з моменту введення в дію Указу президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №69/2022 в Україні діє особливий період. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України про «Правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено воєнний стан в Україні.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду справи, шляхом сповіщення за номером телефону НОМЕР_4 , який зазначено в заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень, зокрема скеровувалася судова повістка в електронному вигляді через SMS-повідомлення, яку порушник отримав. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , в якій він просить суд розглядати справу без його участі..
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 відомо про розгляд справи судом, він скористався своїми процесуальними правами та повідомив суд про розгляд справи без його участі.
Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, щодо якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, а також на строки розгляду даної категорії справи про адміністративне правопорушення (ст. 277 КУпАП), вважаю, що відповідно до ст. 268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП з огляду на наступне.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.172-15 КУпАП настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, вчинених в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч.1 ст. 172-15 КУпАП адміністративно караними є дії, які полягають в недбалому ставлення військової службової особи до військової служби.
Під час проходження військової служби, згідно з вимогами ст.ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції, України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, утримуватися від негідних вчинків та стримувати інших від їх вчинення, бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; и та охорони правопорядку.
Відповідно п.п. 2-4 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Мінністерство оборони України, затвердженої наказом міністерства оборони України №280 від 15.09.2022, основними завданнями обліку особового складу є:
1) документальне відображення проходження військової служби військовослужбовцями та трудової діяльності працівниками Збройних Сил та Держспецтрансслужби;
2) ведення довідкової роботи з питань проходження військової служби (трудової діяльності) особового складу та з питань розшуку військовослужбовців;
3) забезпечення командування даними про штатну та спискову чисельність особового складу органів військового управління та органу управління Держспецтрансслужби, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - орган управління, військова частина, установа) для прийняття рішень щодо їх комплектування, матеріально-технічного забезпечення, підготовки в них резервів і відновлення втрат, а також довідковими відомостями стосовно особового складу, необхідними для прийняття обґрунтованих рішень щодо його подальшого службового використання;
4) створення, ведення, поповнення і систематизація бази даних стосовно особового складу;
5) сповіщення членів сім'ї або близьких родичів військовослужбовців чи працівників, які померли (загинули), зникли безвісти, у тому числі зниклих безвісти за особливих обставин (далі - зникли безвісти), захоплені в полон або заручником, інтерновані в нейтральній державі про місце, дату, причину (обставини) його смерті (загибелі), зникнення безвісти, захоплення в полон або заручником, інтернування, видача документів, необхідних для призначення пенсії (допомоги) і надання пільг, установлених законодавством.
Облік особового складу повинен бути безперервним, своєчасним і повним, вестися постійно за будь-яких умов діяльності військ (сил) відповідно до вимог цієї Інструкції, достовірно відображати існуючу штатну і спискову чисельність особового складу, а також кількісні і якісні зміни, що відбуваються як в цілому щодо особового складу, так і персонально стосовно кожного військовослужбовця або працівника.
Облік працівників ведеться з урахуванням вимог законодавства України.
Облік особового складу організовується і ведеться на підставі штатів (штатних розписів), наказів відповідних командувачів, командирів та начальників (далі - командир (начальник)) органів управління, військових частин, установ, у тому числі наказів по особовому складу, наказів по стройовій частині та інших документів з обліку особового складу.
Судом установлено, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року №2102ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, який було неодноразово продовжено, востаннє Указом Президента України від 20 жовтня 2025 року № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», про часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ (з відповідними змінами), строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року на 90 діб.
Відтак, в Україні діє воєнний стан.
З матеріалів справи вбачається, що вина порушника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП повністю доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення та підтверджується наступними матеріалами справ про адміністративне правопорушення:
-протоколом про адміністративне правопорушення №ОДВ/717 від 12.12.2025, з якого вбачається, що начальник групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_1 в порушення вимог ст.ст. 11,16,58,59,111,112 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п.п. 5,6 Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом міністерства оборони України №280 від 15.09.2022, своїх функціональних обов'язків, не забезпечив належного обліку особового складу в підрозділі, не знав чисельність (наявність відсутність) особового складу за списком, не звіряв один раз на місяць дані ротного обліку особового складу з обліковими даними військової частини та, як наслідок за період відсутності без поважних причин на службі солдату ОСОБА_2 , незаконно нараховано та виплачено грошове забезпечення з 01.06.2025 по 30.06.2025 що складає 20276,32, в умовах воєнного стану.
- наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 17.06.2025 №171, згідно якого лейтенант ОСОБА_1 , призначений наказом КВОК «Південь від 15.05.2025 №197 на посаду начальника групи персоналу військової частини НОМЕР_1 , приступив до виконання посадових обов'язків;
- Функціональними обов'язками старшого помічника начальника штабу з кадрів стройової частини військової частини НОМЕР_1 , затвердженими командиром військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2024 року.
-витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2025 №106, з якого вбачається, що ОСОБА_2 вибув на лікування до КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради»;
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.05.2025 №131 солдата ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та який з 10.05.2025 посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків
- наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.07.2025 №4058 "Про внесення змін до наказу від 01.07.2025 №3916 "Про преміювання військовослужбовців за червень", про призначення преміювання солдату ОСОБА_2
- витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.11.2025 №314, за змістом якого вбачається, що солдат ОСОБА_2 вважається таким , що самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , в зв'язку з чим призупинено грошове, речове та інші види забезпечення;
-доповіддю командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_3 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 , начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 командиру військової частини НОМЕР_5 , керівнику Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, керівнику територіального управління ДБР від 05.11.2025 про факт самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_2 , який після завершення лікування не повернувся до базового табору військової частини НОМЕР_1
- рапортом командира роти резерву сержантського складу військової частини НОМЕР_1 про те, що солдат ОСОБА_2 , після завершення лікування не повернувся до базового табору військової частини НОМЕР_1 :
- повідомлення начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону, з якого вбачається, що солдат ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради'з 15.04.2025 по 06.05.2025, переведений у КНП «хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги для продовження лікування, однак до вказаного закладу не з'явився;
- інформаційним листом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.11.2025 № 77166, з якого вбачається,що ОСОБА_2 отримував грошове забезпечення з 10.05.2025 по липень 2025 рокуу повному обсязі, а також за вересень не в повному обсязі, в зв'язку з відсутністю рапорту про преміювання;
- інформаційної довідки про нараховане грошове забезпечення та інші одноразові виплати солдату ОСОБА_2 за проходжененя служби в військовій частині НОМЕР_1 з 10.05.2025 по 04.11.2025
-рапортом начальника групи персоналу військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 від 21.07.2025 з проханням видання наказу та виплати премій особовому складу військової частини НОМЕР_1 в тому числі і ОСОБА_2 ;
- поясненнями ОСОБА_1 , в яких він підтвердив, що до його фунціональних обов'язків серед іншого входить знати вимоги чинного законодавства, накази. Положення, постанови, інструкції та інші керівні документи щодо організації, ведення та обліку особового складу, зобов'язаний вести облік особового складу, перевіряти в підрозділах частин стан обліку особового складу, здійснювати контроль за своєчасністю прибуття особового складу до військових частин з відпусток, лікувальних закладів, відряджень. Однак, в зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків допустив, що за час ухилення від виконання обов'язків військової служби солдата ОСОБА_2 , йому було безпідставно нараховано та виплачене грошове забезпечення у розмірі 20276,32 грн. за період з 01.06.2025 по 30.06.2025
Досліджені та оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним вказаного порушення.
Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
При обранні виду адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Проте, згідно з п. 12 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем та в день вчинення адміністративного правопорушення перебував на службі (тобто під час виконання службових обов'язків), керуючись ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», вважаю, що він підлягає звільненню від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 33, 34,35, 172-20, 280, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-15 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто у розмірі 34000 грн (тридцять чотири тисячі гривень).
У випадку добровільної сплати штрафу в строк визначений ч.1 ст. 307 КУпАП платіжний документ надати Тростянецькому районному суду Вінницької області (вул. Соборна, 21, с-ще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область).
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.М. Почкіна