Справа № 930/1915/25
Провадження №3/930/712/25
25.08.2025 року м.Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Войницька Т.Є., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ст. 184 ч.3 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №671899 від 07.07.2025 року, 06.07.2025 року о 14:30 год в АДРЕСА_1 , донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила адміністративне правопорушення за ст.178 КУпАП, а саме перебувала у п'яному вигляді та своєю поведінкою ображала людську гідність і громадську мораль, що виражалась у розхитуванні особи при ходьбі із сторони в сторону, якій на момент вчинення виповнилось 14 років.
ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав.
Суд, ознайомившись зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалами, доданими до нього, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.ст.245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом; при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251,254 КУпАП України розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та у відповідності до зазначених в ньому обставин.
Відповідно до ч.3 ст. 184 КУпАП, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 , відповідальність настає за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173 цього Кодексу.
Відповідно до протоколу серії ВАД №671899 від 07.07.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила адміністративне правопорушення за ст.178 КУпАП.
Стаття 178 КУпАП містить три частини. Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №671899 від 07.07.2025 не зазначено якою частиною ст.178 передбачені дії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також, у протоколі про адміністративне правопорушення лише зазначено про факт вчинення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного правопорушення, передбаченого ст.178 КУпАП, і не зазначено про ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків.
Враховуючи правову позицію ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суддя не має права взяти на себе функції сторони обвинувачення, змінити обсяг інкримінованого правопорушення, усунути певні розбіжності та неточності, які мають місце в протоколі про адміністративне правопорушення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, що становило б порушення ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Судом враховується правова позиція, викладена в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016), що суд має бути неупередженим і безстороннім та не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом.
Таким чином, неконкретне обвинувачення, пред'явлене обвинуваченому, призведе до порушення його прав на захист та позбавляє суд можливості роз'яснити йому суть обвинувачення, що гарантує обвинуваченому право захиститися від чітко сформованих інкримінованих обставин вчинення адміністративного правопорушення та залежно від цього обрати певну лінії захисту.
Недотримання вказаних вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушує засади адміністративного провадження, зокрема принципу верховенства права та законності, які застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини; а також виключає можливість визначення судом меж пред'явленого обвинувачення та роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.
Вносити виправлення до протоколу заборонено.
У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Таким чином, суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, вказаного стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
В даному випадку обвинувачення не конкретизоване, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена частина статті КУПАП, норми якого порушено неповнолітньою та не повністю зазначена об'єктивна сторона правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 .
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У справі «Барбера, Мессеґе і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1988 року, Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого (підсудного). (Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, складаючи протокол про вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 184 КУпАП, особа, яка його склала повинна зазначити обставини правопорушення, які відповідають об'єктивній стороні саме цієї норми. Без цього звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч.3ст.184 КУпАП є припущенням.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження в даній справи слід закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.184,247,251,252,280 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Т.Є.Войницька