Справа № 132/3830/25
Провадження №1-кп/132/502/25
Вирок
Іменем України
15 грудня 2025 року місто КАЛИНІВКА
КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025025220000075 від 17 жовтня 2025 року, за обвинувальним актом, складеним у відношенні:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Уладівське Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, непрацевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичним засобів без мети збуту, всупереч встановленим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, суспільним відносинам, що охороняють здоров'я населення України, в порушення вимог статей 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995 року №62/95-ВР, положень постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 року № 770, наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» від 01.08.2000 року № 188, у невстановлені досудовим розслідуванням день та час, діючи умисно, незаконно придбав невстановлену кількість рослин коноплі, зірвавши їх неподалік недіючої ферми в селі Уладівське Хмільницького району Вінницької області, які заніс на горище гаражного приміщення свого домогосподарства, де вподальшому з метою власного вживання, висушив листя вищевказаних рослин, подрібнив руками та зберігав в паперовому згортку та фольгованому папері, помістивши до своєї чоловічої сумки чорного кольору, частину подрібненої коноплі загорнув до паперового згортку, залишивши на столі на горищі гаражу, а решту висушених фрагментів верхівкових частин рослин коноплі помістив в полімерні пакети, один з яких залишив на горищі, а інший заніс та зберігав на холодильнику своєї кімнати в будинку за місцем проживання, до моменту вилучення їх під час обшуку, проведеного 30.10.2025 року уповноваженими працівниками поліції, таким чином здійснивши незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту. Впослідуючому, 30.10.2025 року в період часу з 07год.30хв. по 08год.17хв. уповноваженими працівниками поліції відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області проведено санкціонований обшук на підставі ухвали слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_4 від 24.10.2025 року у справі № 132/3549/25 (номер провадження 1-кс/132/591/25), за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого в кімнаті будинку, в чоловічій сумці чорного кольору, виявлено та вилучено паперовий згорток та згорток із фольги із вмістом подрібненої речовини рослинного походження, зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якої обмежено - канабісом, масою 2,92г. Крім того, в тій же кімнаті будинку, на холодильнику, виявлено та вилучено полімерний пакет з фрагментами верхівкових частин рослин, які є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 1,04г. Крім того, на горищі гаражного приміщення за тією ж адресою, виявлено та вилучено паперовий згорток із вмістом подрібненої речовини рослинного походження, зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 1,70г. Крім того, на горищі гаражного приміщення за тією ж адресою, виявлено та вилучено полімерний пакет з фрагментами верхівкових частин рослин, які є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою 16,30г. Загальна маса вилученого наркотичного засобу - канабісу, відповідно до висновку експерта становить 21,96г. (2,92г. + 1,04г. + 1,70г. + 16,30г.) /у перерахунку на висушену речовину/, який ОСОБА_3 , незаконно придбав, виготовив та зберігав за місцем свого проживання для власних потреб, без мети збуту. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 06.05.2000 року № 770 (Список № 1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено в Таблиці 1), канабіс віднесено до особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого обмежено. Згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» від 01.08.2000 року № 188, загальна маса вилученого у ОСОБА_3 наркотичного засобу - канабісу становить більш ніж невеликий розмір.
Частиною першою статті 302 КПК України передбачено, що встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Як свідчать матеріали кримінального провадження № 12025025220000075 від 17 жовтня 2025 року, під час досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у зв'язку із чим, прокурором у порядку, передбаченому частиною першою статті 302 КПК України, надісланий до суду обвинувальний акт, в якому викладене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
На підтвердження даних обставин, до обвинувального акта в передбаченому законом порядку додані:
заяву підозрюваного, складену в присутності захисника, щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні;
матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Відповідно до частини другої статті 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Згідно частини третьої статті 381 КПК України, спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, беручи до уваги, що прокурором надісланий до суду обвинувальний акт, в якому викладене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
За положеннями частин першої, другої статті 382 КПК України, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.309 КК України, тобто у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, повністю доведена.
Положення частини 2 статті 50 КК України встановлюють, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання.
Відповідно до змісту статті 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують та обтяжують.
Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень статті 12 КК України, віднесене до кримінального проступку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12025025220000075 від 17.10.2025 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Уладівське Калинівського району Вінницької області, є громадянином України, має базову загальну середню освіту, непрацевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відомостей персонально-довідкового обліку, отриманих з Єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України про притягнення осіб до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України від 24.10.2025 року, ОСОБА_3 судимостей не має.
За довідкою-характеристикою, виданою 20.10.2025 року Уладівським старостинським округом Калинівської міської ради Вінницької області, будь-якими компрометуючими матеріалами старостинський округ відносно ОСОБА_3 не володіє.
Як слідує з консультативних висновків спеціалістів, складених 06.11.2025 року КП «Калинівська центральна районна лікарня» Калинівської міської ради, ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
За пунктом 4 частини 1 статті 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Обов'язок доказування перелічених обставин згідно зі статтею 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування визначено обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 : щире каяття. Обставин, які обтяжують його покарання, під час досудового розслідування не встановлено.
Статтею 66 КК України визначено, що при призначенні покарання обставинами, які його пом'якшують, визнаються: 1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; 2) добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; 2-1) надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення; 3) вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім; 4) вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності; 5) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; 6) вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; 7) вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого; 8) вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності; 9) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених цим Кодексом. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.07.2019 року у справі № 156/98/18 (провадження № 51-9408км18), наведений у статті 66 КК України перелік не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, й інші обставини, не зазначені у цій статті. Ними, зокрема, можуть бути: вчинення злочину вперше; визнання вини особою, що вчинила злочин; молодий вік цієї особи; позитивна характеристика за місцем праці; навчання чи проживання; стан її здоров'я; наявність малолітніх дітей чи інших осіб на її утриманні та інше.
За рекомендаціями, викладеними в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз'яснено, що визнання обставини такою, що пом'якшує покарання, має бути вмотивоване у вироку.
З урахуванням вищезазначених вимог закону та роз'яснень щодо застосування його норм, суд ретельно дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість визнання обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 : визнання вини, особою, що вчинила кримінальне правопорушення; щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Санкція частини 1 статті 309 КК України передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого рішення в цій частині.
Первинним етапом повинна бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду і розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання.
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19 березня 2020 року у справі № 290/932/19 зазначив, що призначення покарання у межах, встановлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, означає, що суд має виходити із санкції тієї статті, за якою кваліфіковано вчинений злочин. У санкції такої статті (частини чи пункту статті) визначається один чи кілька основних видів покарання і, як правило, його межі. Всі санкції статей КК України є альтернативними або відносно визначеними. У них передбачено кілька основних, різних за своєю суворістю покарань. Суд, виходячи з принципу справедливості покарання, має застосувати більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження нею нових злочинів.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеру діяння, обстановки, способу, місця, часу його вчинення, наявності декількох пом'якшуючих обставин, відсутністю обтяжуючих покарання обставин, особи обвинуваченого, суд приходить до висновку щодо призначення ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті закону, яка передбачає відповідальність за вищевказане кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн.00коп.
При визначенні даного виду та розміру покарання, судом враховано, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Конституційний Суд України у рішенні від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та межі покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного (абзац п'ятий підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення).
Такий висновок узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява №10249/03) (рішення Конституційного Суду від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011).
З урахуванням вищенаведеного, визначене даним вироком покарання, відповідає принципам справедливості.
Відповідно до частини дев'ятої статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Речові докази, вилучені в ході розслідування кримінального провадження, а саме прозорий полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; згорток із фольги та паперовий згорток із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; прозорий полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; паперовий згорток білого кольору із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; фрагмент полімерної пляшки (верхня частина) із предметом на горловині із нашаруванням на внутрішніх стінках речовини коричневого кольору (постанова начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_5 від 30.10.2025 року), якими відповідно до експертних досліджень є: наркотичний засіб - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 1,70г.; екстракт канабісу, загальною масою 0,471г. (у перерахунку на висушену речовину); наркотичний засіб - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 1,04г.; наркотичний засіб - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 2,92г. (постанова начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_5 від 08.11.2025 року), наркотичний засіб - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 16,30г. (постанова начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_5 від 12.11.2025 року), після набуття вироком законної сили, необхідно знищити.
Згідно положень частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Як вбачається з матеріалів даного кримінального провадження, на вилучені в ході досудового розслідування кримінального провадження речі накладався арешт, а саме на прозорий полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; згорток із фольги та паперовий згорток із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; прозорий полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; паперовий згорток білого кольору із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; фрагмент полімерної пляшки (верхня частина) із предметом на горловині із нашаруванням на внутрішніх стінках речовини коричневого кольору /ухвала слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від 03.11.2025 року у справі № 132/3549/25 (номер провадження 1-кс/132/603/25).
З урахуванням вимог процесуального закону, та беручи до уваги, що в застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від 03.11.2025 року у справі №132/3549/25 (номер провадження 1-кс/132/603/25).
Відповідно до частини 2 статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Згідно з пінкту 2 частини 4 статті 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат.
За роз'ясненнями, викладеним в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Витрати на залучення експерта згідно висновків експерта № СЕ-19/102-25/23854-НЗПРАП від 04.11.2025 року у розмірі 3565грн.60коп.; № СЕ-19/102-25/23853-НЗПРАП від 05.11.2025 року у розмірі 4457грн.00коп.; № СЕ-19/102-25/23850-НЗПРАП від 06.11.2025 року у розмірі 4457грн.00коп.; № СЕ-19/102-25/23851-НЗПРАП від 06.11.2025 року у розмірі 3565грн.60коп.; № СЕ-19/102-25/23852-НЗПРАП від 07.11.2025 року у розмірі 3565грн.60коп., а всього 19610грн.80коп., підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого в ході досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.
Керуючись ст.ст.302, 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000грн.00коп.
Речові докази, вилучені в ході розслідування кримінального провадження, а саме прозорий полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; згорток із фольги та паперовий згорток із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; прозорий полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; паперовий згорток білого кольору із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; фрагмент полімерної пляшки (верхня частина) із предметом на горловині із нашаруванням на внутрішніх стінках речовини коричневого кольору (постанова начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_5 від 30.10.2025 року), якими відповідно до експертних досліджень є: наркотичний засіб - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 1,70г.; екстракт канабісу, загальною масою 0,471г. (у перерахунку на висушену речовину); наркотичний засіб - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 1,04г.; наркотичний засіб - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 2,92г. (постанова начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_5 від 08.11.2025 року), наркотичний засіб - канабіс, масою (у перерахунку на висушену речовину) 16,30г. (постанова начальника сектору дізнання відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_5 від 12.11.2025 року), після набуття вироком законної сили, знищити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Калинівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від 03.11.2025 року у справі № 132/3549/25 (номер провадження 1-кс/132/603/25) на прозорий полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; згорток із фольги та паперовий згорток із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; прозорий полімерний пакет із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; паперовий згорток білого кольору із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору; фрагмент полімерної пляшки (верхня частина) із предметом на горловині із нашаруванням на внутрішніх стінках речовини коричневого кольору - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта згідно висновків експерта № СЕ-19/102-25/23854-НЗПРАП від 04.11.2025 року у розмірі 3565грн.60коп.; № СЕ-19/102-25/23853-НЗПРАП від 05.11.2025 року у розмірі 4457грн.00коп.; № СЕ-19/102-25/23850-НЗПРАП від 06.11.2025 року у розмірі 4457грн.00коп.; № СЕ-19/102-25/23851-НЗПРАП від 06.11.2025 року у розмірі 3565грн.60коп.; № СЕ-19/102-25/23852-НЗПРАП від 07.11.2025 року у розмірі 3565грн.60коп., а всього 19610грн.80коп.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя