Справа № 131/2048/25
Провадження № 2/131/750/2025
23 грудня 2025 р.м. Іллінці
Суддя Іллінецького районного суду Вінницької області Шелюховський М.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , як законного представника від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
встановив:
22 грудня 2025 року до суду надійшла вказана вище позовна заява, в якій позивач просить стягнути субсидірно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 40524,02 грн, моральну шкоду у розмірі 170000,00 грн та судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу.
Ознайомившись з матеріалами справи, суддя дійшов висновку про таке.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статтям 175,177 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 2 (дві) позовні вимоги, а саме: стягнути з субсидірно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 40524,02 грн та стягнути субсидірно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 170000,00 грн.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Зміст наведеної статті не дозволяє дійти висновку, що від сплати судового збору звільняються позивачі у зв'язку із поданням ними позовів про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
А тому, згідно п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору лише в частині стягнення заподіяної матеріальної шкоди.
Поряд з цим, суддя звертає увагу позивача, що згідно п. 3 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно положень ч. 3, 4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб; моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено статтями 23,1167 ЦК України.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені ст. 1167 ЦК України. Зокрема, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Таким чином, судовий збір за вимогою про стягнення моральної шкоди в розмірі 170 000 грн має становити 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1700 грн.
З огляду на вказане, позивачу на підтвердження сплати судового збору до суду необхідно надати докази (квитанцію) про сплату судового збору в розмірі 1700 грн, виходячи з наведеного вище розрахунку або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від її сплати відповідно до закону.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів заподіяну моральну шкоду у розмірі 170 000 грн. При цьому, жодних обґрунтованих розрахунків суми, яку необхідно стягнути в якості моральної шкоди, суду не надано, та не зазначено якими доказами це підтверджується.
Пунктом 4 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи саме такий розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідачів заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 40524,02 грн. При цьому, жодних доказів на підтвердження розрахунків не надає, хоча посилається на них. Клопотань про їх витребування до суду не подано.
Також позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачів усі витрати понесені в зв'язку із розглядом справи судом, в тому числі витрати на правничу допомогу. Однак до позовної заяви не додано жодного доказу, що позивач користується правовою допомогою, уклав договір про правову допомогу з адвокатом чи інші докази що підтверджують дані обставини.
Крім того, всупереч вимогам п. 9 та п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не зазначено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, на підтвердження кожної обставини позову є обов'язковими для особи, яка пред'являє позов, оскільки без зазначення, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.
Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , як законного представника від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишити без руху.
Встановити строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат щодо сплати судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області.
В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: