про залишення скарги без руху
24 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 591/2442/23
провадження № 51-527 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 30 грудня 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року,
установив:
Зарічний районний суд м. Суми вироком від 30 грудня 2024 року засудив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за:
- ч. 1 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, крім житла.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК визначив ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення меш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна, крім житла.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 залишив без задоволення, а вирок Зарічного районного суду м. Суми від 30 грудня 2024 року - без змін.
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням захиснику строку для усунення недоліків на таких підставах.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у ст. 438 КПК, а також зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК.
Так, відповідно до ст. 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Проте, у касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок місцевого суду від 30 грудня 2024 року та ухвалу апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року та постановити новий вирок, яким:
- дії ОСОБА_4 перекваліфікувати з ч. 2 ст. 307 КК на ч. 1 ст. 309 КК та звільнити останнього від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК;
- дії ОСОБА_4 перекваліфікувати з ч. 1 ст. 307 КК на ч. 1 ст. 309 КК та кримінальне провадження за вказаним фактом закрити на підставі п. 2 ст. 284 КПК, що не узгоджується з вимогами вищезазначеної статті, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Крім цього, частиною 1 ст. 437 КПК визначено, що суд касаційної інстанції не має права застосовувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання.
Водночас, як убачається зі змісту вимог касаційної скарги, захисник просить постановити новий вирок, який, відповідно до вимог КПК, може постановлюватися лише у випадках погіршення становища засудженого, що з огляду на вищезазначені положення ст. 436 КПК, не є компетенцією суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі захисник фактично просить надати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку їм надали суди першої та апеляційної інстанцій, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, що, з огляду на положення, передбачені ст. 438 КПК, не є предметом перевірки у касаційному порядку.
При цьому захисник не вказує у чому саме, з огляду на положення ч. 1 ст. 438 КПК, полягає незаконність рішення суду апеляційної інстанції, які конкретно порушення вимог закону, на його думку, були допущені цим судом, та які саме доводи поданої ним апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не перевірив і не дав на них умотивованих відповідей у своєму рішенні.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Таким чином, недодержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
Суд роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нової касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень ст. 427 КПК.
При повторному зверненні до суду захисником ОСОБА_5 має бути підтверджено, що ним не пропущено цього строку.
З урахуванням наведеного, керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 30 грудня 2024 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3