24грудня 2025 року
м. Київ
справа № 623/2244/21
провадження № 61-15997ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Колісніченко Артур Сергійович, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 13 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «РВС Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та скасування державної реєстрації права власності на майно,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «РВС Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та скасування державної реєстрації права власності на майно, в якому просив суд:
1) визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприною Г. О. щодо стягнення іпотечного майна, а саме - нежитлових будівель цілісного майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 1354,3 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «РВС-Банк» з ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню;
2) скасувати державну реєстрацію права власності на майно цілісного майнового комплексу бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 1354,3 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за АТ «РВС-Банк» та зобов'язати органи державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 13 листопада 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката - Колісниченко А. С. залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2024 року залишено без змін.
18 грудня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Колісніченко А. С., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 13 листопада 2025 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
У касаційній скарзі зазначено, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має врахувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19),
від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
ОСОБА_1 оскаржує судові рішення у справі за його позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування державної реєстрації права власності на майно. Цей позов не стосується питань соціального і правового захисту ОСОБА_1 як учасника бойових дій, а тому за відсутності інших підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач має сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на судові рішення у цій справі.
Сплата судового збору, як одна з умов доступу до суду, не суперечить суті права на судовий захист, гарантованого частиною першою статті 55 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» врегульовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2021 році та заявляв дві позовні вимоги немайнового характеру (визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню; скасування державної реєстрації права власності на майно).
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 270,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн).
Отже, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 2 905,60 грн (908,00 грн*2*200%*0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у
м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліку.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Колісніченко Артур Сергійович, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 13 листопада 2025 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку касаційної скарги строк
до 08 січня 2026 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом, зокрема повернення касаційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников