24 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 695/1992/23
провадження № 61-15708ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України провідшкодування моральної та матеріальної шкоди,
встановив:
13 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 через підсистему «Електронний суд» надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2025 року, постанову Черкаського апеляційного суду ві 11 грудня 2025 року, ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 27 травня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 16 квітня 2025 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 27 травня 2025 року.
Касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаної законодавчої норми заявником не додано документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги. Натомість, як вбачається з тексту скарги, заявник вважає, що судовий збір не справляється, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 діє від імені та в інтересах держави, а держава не є платником судового збору.
Проте зазначене твердження заявника є безпідставним.
Відповідно до частини першої статті 167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесіє позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта статті 58 ЦПК України).
Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 761/3884/18, від 21 серпня 2019 року в справі № 761/35803/16-ц, від 18 грудня 2019 року в справі № 688/2479/16-ц, від 06 липня 2021 року в справі № 911/2169/20).
При цьому Верховний Суд також враховує те, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Крім того, відповідно до положень пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Тлумачення зазначеної норми права дає підстави для висновку, що у справі про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, позивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 червня 2021 року в справі № 204/8696/20-ц (провадження № 61-7183св21).
Тобто відповідачі у цій категорії справ не звільнені від сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг.
З огляду на наведене, ІНФОРМАЦІЯ_1 за подання цієї касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана юридичною особою, становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
З касаційної скарги та її прохальної частини вбачається, що оспорювана заявником сума становить 567 944, 87 грн.
Ціна позову у цій справі становить 869 011, 57 грн.
У відсотковому співвідношенні оспорювана сума (567 944, 87 грн) складає 65 % від ціни позову (869 011, 57 грн).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684, 00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Ураховуючи наведене, при зверненні з позовом до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, тобто 8 690, 12 грн (869 011, 57 грн * 1 %).
Таким чином, з огляду на розмір оспорюваної заявником суми (567 944, 87 грн) та коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, за подання цієї касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 65 % від суми 17 380, 24 грн (200 % ставки від суми судового збору, що підлягала сплаті при поданні позову) * 0, 8, що у грошовому вимірі становить 9 037, 72 грн.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги в сумі 9 037, 72 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
ухвалив:
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2025 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Ю. Тітов