22 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/13049/25
Провадження № 22-ц/820/2625/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
розглянув у порядку частини 1 статті 369 ЦПК України цивільну справу № 686/13049/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Савченком Ярославом Васильовичем, на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2025 року, у складі судді Мазурок О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1268-8796 від 08.09.2023 у розмірі 75000 грн, з яких: 15000 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 60000 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 08.09.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1268-8796, що включає в себе Правила надання споживчих кредитів, Паспорт споживчого кредит, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки за договором, в яких визначені істотні умови і з якими позичальник був попередньо ознайомлений.
Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 15000 грн, зі строком кредитування 300 днів, базовим періодом користування кредитом - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту, зниженою процентною ставкою 1,2% в день, стандартною процентною ставкою 1,50 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного договору.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 04.04.2025 становить 84120,00 гривень, з яких: 15000 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 66870 грн - прострочена заборгованість за процентами, 2250,00 грн - прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування програми лояльності шляхом часткового списання заборгованості за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 9120,00 грн за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 75000 грн. Зазначає, що розмір заборгованості позивачем визначено у сумі 75000 грн, а саме 15000 грн - заборгованість за кредитом, 60000 грн - заборгованість за процентами.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1268-8796 від 08.09.2023 у розмірі 75000 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладено кредитний договір в електронній формі. Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за кредитним договором, тому станом на 04.04.2024 заборгованість становить 75000 грн, а саме: 15000 грн - заборгованість за кредитом, 60000 грн -заборгованість за процентами, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник адвокат Савченко Я.В., просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись напорушенням судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Узагальнення доводів апеляційної скарги
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що відсутні докази укладення кредитного договору. Позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують підписання договору про надання кредиту електронним цифровим підписом, зокрема позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора. З долучених позивачем документів неможливо встановити те, що саме скаржником були застосовані будь-яким способом ідентифікатори (коди підписання), зокрема, відсутні докази отримання скаржником будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, відсутні докази реєстрації скаржника в інформаційно-телекомунікаційних системах кредитора, відсутні докази ідентифікації за номером телефону, який би належав позичальнику. Крім того, ОСОБА_1 не здійснювалися будь-які активні конклюдентні дії, пов'язані із укладенням кредитного договору із визначенням умов, на які посилається позивач. Таким чином, позивачем не надано жодного належного, достатнього та допустимого доказу, який підтверджує факт укладення між кредитором та відповідачем кредитного договору, відтак позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Апелянт зазначає, що документи, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації. При цьому, надані позивачем документи, в тому числі розрахунок заборгованості, за змістом яких відсутні відомості про здійснення зарахування кредитором на користь скаржника грошових коштів, не доводять факт наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Вважає, що матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів, що номер банківської картки, який вказаний як номер картки скаржника, належить саме скаржнику. Не зазначено номер банківської картки ні в укладеному договорі, ні в решті підписаних нібито апелянтом документів, про надання фінансового кредиту, не надано таких письмових доказів суду. Оскільки повної інформації щодо банківської картки не надано, тому суд позбавлений можливості ідентифікувати належність зазначеної банківської картки апелянту.
Тому, звертаючись до суду із даним позовом позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено факту наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у розмірі, зазначеному у позовній заяві, що вказує на відсутність порушеного права позивача.
Процесуальні дії апеляційного суду
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 14 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду.
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи викладене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 369 ЦПК України за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надіслало додаткові пояснення, в яких вказано, що кредитодавець на підставі внутрішньої програми лояльності компанії може здійснити списання нарахованих, але не сплачених процентів за користування кредитом. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було погоджено та направлено 01.12.2025 ОСОБА_1 індивідуальну лояльну пропозицію погашення заборгованості та запропоновано йому сплатити частину суми заборгованості по кредитному договору № 1268-8796 у розмірі 18000 грн та компенсації суми судового збору у розмірі 2422,40 грн до 01.01.2026, після чого Товариством буде припинено дію кредитного договору у зв'язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Встановлені фактичні обставини справи
Встановлено, що 08 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1268-8796, який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А9240».
Пунктом 2.2. договору передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів (кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом.
Відповідно до пункту 4.1. договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 15000 грн. Дата надання/видачі кредиту 08 вересня 2023 року.
Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цьгого договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та підписання позичальнику примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту (пункт 4.2.).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п.4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у цьому договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо п 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) (п. 4.3. договору).
Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов'язаний здійснювати у визначені графіком платежів за договором за зниженою ставкою (п.4.5.).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (п.4.6.).
Відповідно до пункту 4.9. договору строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику, становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 03 липня 2024 року.
Згідно із пунктом 4.11. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 77459,80 грн та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.
У 12 пункті договору Реквізити сторін зазначено особисті дані ОСОБА_1 , зокрема, паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер, електронна пошта, номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 , електронний підпис одноразовим ідентифікатором (одноразовий пароль) «А9240».
АТ «КБ «Приватбанк»» здійснило перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на підставі договору №2580 від 15.03.2017 року за допомогою платіжної системи LiqPay на платіжну картку ОСОБА_1 08 вересня 2023 року за номером НОМЕР_1 в сумі 15000 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1268-8796 від 08.09.2023, станом на 04.04.2025, заборгованість ОСОБА_1 становить на загальну суму 84120,00 грн, а саме заборгованість по кредиту - 15000 грн, заборгованість за процентами - 66870 грн, заборгованість за комісією - 2250 грн.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додаткового поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено укладення кредитного договору на умовах визначених договором та про наявність підстав для стягнення із відповідача заборгованості по сумі кредиту в заявленому позивачем розмірі, яка була нарахована з урахуванням умов договору.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Правилами статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними матеріалами справи, що 08 вересня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії №1268-8796 у формі електронного документу, який було підписано позичальником з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А 9240. У змісті договору ОСОБА_1 зазначив всі необхідні свої дані, зокрема, персональні дані, паспортні дані, ідентифікаційний номер, електронну пошту, адресу проживання та номер банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При укладенні спірного кредитного договору №1268-8796 від 08.09.2023 ОСОБА_1 здійснені дії, які свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без здійснення входу на сайт ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНАС», без його ідентифікації, верифікації та зазначення номеру платіжної картки, без підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, укладення договору було б неможливе. ОСОБА_1 повідомив власні персональні дані, в тому числі реєстраційний номер облікової карти платника податків, адресу проживання, номер банківської карти, електронну адресу. При цьому, жодними доказами не спростував, що ним не вчинялося даних дій.
Доводи апеляційної скарги що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують підписання договору про надання кредиту електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора спростовуються змістом самого договору, в якому в пункті 12 «Реквізити сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором (номер пароля) позичальника ОСОБА_1 , а саме « НОМЕР_2 ».
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дійшов правильного висновку, що позивачем доведено укладення кредитного договору між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22 констатовано, що оспорюваний позивачем кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка позивачу не належить, обґрунтованим є висновок про відсутність правових підстав для визнання недійсним такого договору.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Позивач на обгрунтування своїх вимог надав суду договір про відкриття кредитної лінії № 1268-8796 від 08.09.2023 укладений між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , за умовами якого розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту становить 15000 грн (пункт 4.1.). Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п.4.1. цьгого договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (пункт 4.2.).
Як вбачається із змісту кредитного договору, в пункті 12 «Реквізити сторін» зазначено номер електронного платіжного засобу відповідача для зарахування коштів, а саме, НОМЕР_1 .
Пунктом 10 постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів не банківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 № 113 передбачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача (далі - кредитна операція), з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення, повинні містити номер особистого електронного платіжного засобу споживача - сторони договору, з використанням реквізитів якого кредитодавець здійснює кредитну операцію, у форматі НОМЕР_3 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).
Таким чином, відповідно до постанови Правління Національного банку України позивач не може повністю зазначати та зберігати у документах номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.
Відповідно до договору №1268-8796 від 08 вересня 2023 року відповідачу перераховано кредитні кошти у розмірі 15000 грн.
Вказані обставини підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 14.04.2025, довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування кредитних коштів за допомогою платіжної системи LiqPay на платіжну картку ОСОБА_1 на номер НОМЕР_1 .
Відповідачем не надано доказів, які б спростовували факт перерахування йому кредитних коштів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та, що зазначена у договорі платіжна картка йому не належить.
Тому доводи апелянта, що позивачем не доведено перерахування кредитним коштів відповідачу та відсутність в матеріалах справи належних та беззаперечних доказів, що номер банківської картки, який вказаний у договорі як номер картки скаржника, належить саме скаржнику, не заслуговують на увагу та спростовуються вищевикладеним.
Установивши вказані обставини та враховуючи, що між сторонами укладено кредитний договір відповідач отримав кредитні кошти за договором у сумі 15000 грн, які в установлений строк не повернув, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованості по кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до умов кредитного договору (пункт 4.9.) сторонами погоджено строк кредитування, а саме 300 календарних днів (до 03.07.2024), протягом якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» має право нараховувати проценти за користування кредитом.
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у даному договорі може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентними ставками. Базовий період складає 14 календарних днів. Стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (пункти 4.3. - 4.6. договору).
Тобто, строк кредитування становить 300 календарних днів; дата повернення кредиту - 03 липня 2024 року, базовий період - 14 календарних днів з дня отримання кредиту. Комісія за видачу кредиту становить 15,00% від суми виданого кредиту. Умовами кредитного договору передбачено нарахування процентів протягом строку дії кредитного договору.
Із розрахунку заборгованості за кредитним договором №1268-8796 від 08 вересня 2023 року вбачається, що станом на 04 квітня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 84120,00 грн, яка складається з 15000 грн - основний борг за кредитом; 66870 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 2250,00 грн - заборгованість за комісією. Відповідно до розрахунку заборгованості позивачем щоденно нараховувалися проценти, а саме за перших 14 днів кредиту, з 08.09.2023 по 21.09.2023, за ставкою 1,20 %, з 22.09.2023 по 03.07.2024 - за стандартною ставкою 1,50%.
Таким чином, позивачем з дотриманням умов договору здійснювалося нарахування процентів в межах строку кредитування.
ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» по кредитному договору нараховано заборгованість за процентами у розмірі 66870,00 грн та 2250,00 грн заборгованість за комісією. При цьому, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме щодо часткового списання заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 9120,00 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 75000 грн, з яких: 15000 - тіло кредиту, 60000 грн -заборгованість по процентам.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідачем не надано докази, які підтверджують оспорювання в судовому порядку, укладеного між ним та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитного договору, визнання його в судовому порядку недійсним, в цілому або в частині.
Отже, в силу вказаної вище презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) правомірність положень цього договору презюмується.
Так, у кредитному договорі сторони належним чином узгодили умови та відповідний розмір процентної ставки.
Відповідно до наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунку заборгованості станом на 04 квітня 2025 року заборгованість по кредитному договору становить 84120 грн.
Разом з тим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на суму 75000 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту- 15000 грн та заборгованості по процентам - 60000,00 грн, з посиланням на прийняте кредитодавцем рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» щодо часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами та комісією у сумі 9120,00 грн.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст.13 ЦПК України).
Оцінивши наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості по кредитному договору з відповідача на користь позивача в межах заявлених вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування немає.
Висновки суду апеляційної інстанції
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.
Судові витрати
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Савченком Ярославом Васильовичем, залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 грудня 2025 року.
Судді : Т. В. Спірідонова
Р.С. Гринчук
А. М. Костенко