Дата документу 23.12.2025 Справа № 317/2126/25
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №317/2126/25 Головуючий у 1-й інстанції: Громова І. Б.
Провадження № 22-ц/807/2315/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
23 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Подліянової Г.С.,
суддів: Кухаря С.В..
Онищенка Е.А.,
за участі секретаря Пантюх Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Левицької Юлії Василівни на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 19 листопада 2025 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним та скасування розпорядження сільського голови про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання внести зміни до трудової книжки шляхом виключення запису про звільнення та внесення запису про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, який в подальшому уточнила, до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним та скасування розпорядження сільського голови про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання внести зміни до трудової книжки шляхом виключення запису про звільнення та внесення запису про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позову зазначено, що розпорядженням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 14.05.2019 №15-К ОСОБА_1 15 травня 2019 року було призначено на посаду начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства.
Розпорядженням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 10 квітня 2025 року №16-К «Про оголошення догани ОСОБА_1 » ОСОБА_1 було винесено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Із змісту вказаного розпорядження вбачається, що підставою накладення дисциплінарного стягнення зазначено нібито порушення позивачем трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов'язків. Підставою слугувала доповідна записка першого заступника сільського голови ОСОБА_2 від 10.04.2025 року, з якою ОСОБА_1 не було ознайомлено.
Вказане розпорядження позивач вважає незаконним, оскільки не містить чітких і конкретних формулювань, які саме трудові обов'язки було порушено з боку позивача або виконано позивачем неналежним чином, що унеможливлює перевірку обґрунтованості та правомірності застосованого дисциплінарного стягнення. Вказується лише загальне формулювання: «за порушення трудової дисципліни» та «неналежне виконання посадових обов'язків», що є недостатнім для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності відповідно до вимог ст.149 КЗпП України.
Надалі, розпорядженням Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області №17-К від 14.04.2025 року, ОСОБА_1 було звільнено засади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства на підставі п.3 ч.1 ст.40 КЗпП України - у зв'язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов'язків, покладених ту родовим договором. Підставою для звільнення зазначено клопотання першого заступника сільського голови ОСОБА_2 та невиконання ОСОБА_1 розпорядження сільського голови від 10.04.2025 №71 «Про поповнення матеріального резерву».
ОСОБА_1 зазначає, що протягом усього часу роботи нею не було допущено систематичних порушень трудової дисципліни. Єдине дисциплінарне стягнення у вигляді догани було оголошено 10 квітня 2025 рок. Однак це стягнення є безпідставним та накладене з порушенням встановленого законодавством порядку. Розпорядження сільського голови №71 від 01.04.2025 року не було належним чином доведене позивачці до відома, вона не була ознайомлена із його змістом під підпис, а тому не може вважатися обґрунтованим доказом порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни. В порушення ч.3 ст.149 КЗпП України, під час звільнення не було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку; обставини, за яких він був вчинений; попередню сумлінну працю позивача.
На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати незаконним та скасувати:
- розпорядження сільського голови Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 10.04.2025 №16-К про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.
- розпорядження сільського голови Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 14.04.2025 №17-К про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Долинської сільської ради Запорізького район Запорізької області.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Долинської сільської ради Запорізького район Запорізької області. Зобов'язати Долинську сільську раду Запорізького район Запорізької області внести зміни до трудової книжки, шляхом виключення запису про розпорядження №17-К від 14.04.2025 року та внести запис про поновлення на посаді. Стягнути з Долинської сільської ради Запорізького район Запорізької області середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дати фактичного поновлення на роботі. Стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 19 листопада 2025 року у підготовчому судовому засідання позов залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Левицької Юлії Василівни подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права просила ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що позивач та його представник не з'явились у підготовчі судові засідання два рази поспіль, а саме 27.10.2025 та 19.11.2025, проте кожного разу адвокатом було подано заяву із зазначенням причин неявки. Від представника позивача до суду 27.10.2025 та 19.11.2025 надходили заяви про відкладення відповідних підготовчих засідань з підстав намагання сторін укласти мирову угоду. Суд не врахував, що підготовче засідання за законом має на меті сприяти укладенню мирової угоди. Отже, заяви про відкладення з такою підставою не можуть розцінюватися як зловживання. Між сторонами велися перемовини щодо укладення мирової угоди, яка була направлена відповідачу, і саме з відповідачем було погоджено, що за заявою позивачки до суду вона попросить суд перенести розгляд справи, у зв'язку з укладенням мирової угоди. Тобто, Сергієнко О.О. завірив позивачку, що до суду він як представник також не з'явиться і як тільки угоду підпишуть нададуть її для затвердження суду. Позивач тільки за ухвалою суду дізналася, що Сергієнко О.О. був присутнім у суді, та ще наполягав на залишені позову без розгляду. Адвокатом Левицькою Ю.В. до суду було подано через Електронний суд заяву про перенесення розгляду справи, та зазначено, що сторони погоджують проект мирової угоди. Крім того, адвокат пояснила, що з постійним відключенням світла у сторін наявні труднощі в її підписанні, оскільки мирова угода коригувалася. Залишаючи позов без розгляду, суд порушив права позивача на захист її законних прав та інтересів.
Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України, до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 6) ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженні у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до положень статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до частини першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що справа призначалась до розгляду неодноразово. В підготовчі засідання два рази поспіль призначені на 27.10.2025 та 19.11.2025 року належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду позивач та його представник не з'явилися. Заяву про розгляд справи за їх відсутності не подавали.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Судом встановлено, що у травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила, до Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним та скасування розпорядження сільського голови про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання внести зміни до трудової книжки шляхом виключення запису про звільнення та внесення запису про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т.1 а.с.1-11, 103-113).
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 20 травня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін на 25 червня 2025 року на 10 год. 30 хв. (т.1 а.с.116).
У підготовче засідання, призначене на 25 червня 2025 року на 10-30 год., з'явився представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Маруфенко О.Є. (т.1 а.с.240-241).
Підготовчий розгляд відкладено до 16 липня 2025 року на 10-00 год. за письмовою заявою відповідача, про що зазначено в протоколі підготовчого засідання (т.1 а.с.240-241).
16 липня 2025 року від представника відповідача за довіреністю Сергієнко О.О. надійшла заява про допит свідків (т.2 а.с.1).
У підготовче засідання, призначене на 16 липня 2025 року на 10-00 год., з'явилися позивач ОСОБА_1 , її представник - адвокат Левицька Ю.В., представник відповідача за довіреністю Сергієнко О.О. (т.2 а.с.5-9).
Підготовчий розгляд відкладено на 18 серпня 2025 року на 10-00 год. у зв'язку з клопотанням представника відповідача про допит свідків, що підтверджується протоколом підготовчого засідання (т.2 а.с.5-9).
18 серпня 2025 року розгляд справи не проводився у зв'язку з перебуванням судді Запорізького районного суду Запорізької області Громової І.Б. у відпустці з 18 серпня 2025 року по 22 вересня 2025 року, відповідно до наказу Запорізького районного суду Запорізької області №30-в-2025 від 01 серпня 2025 року (т.2 а.с.10).
Наступне підготовче засідання було відкладено на 27 жовтня 2025 року на 13-00 год.
23 жовтня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левицької Ю.В. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що сторони намагаються укласти мирову угоду по справі, для вирішення деяких питань потрібен час щодо визначення деяких позицій, які мають бути прописані в цій мировій угоді (т.2 а.с.19).
У підготовче засідання, призначене на 27 жовтня 2025 року на 13-00 год., з'явився представник відповідача за довіреністю Сергієнко О.О. (т.2 а.с.22-23).
Підготовчий розгляд відкладено на 19 листопада 2025 року на 16-00 год. у зв'язку з клопотанням представника позивача, що підтверджується протоколом підготовчого засідання (т.2 а.с.22-23).
19 листопада 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Левицької Ю.В. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що сторони намагаються укласти мирову угоду по справі, для вирішення деяких питань потрібен час щодо визначення деяких позицій, які мають бути прописані в цій мировій угоді (т.2 а.с.31).
У підготовче засідання, призначене на 19 листопада 2025 року на 16-00 год., з'явився представник відповідача за довіреністю Сергієнко О.О. (т.2 а.с.33-34).
У матеріалах справи наявні відомості про належне повідомлення учасників справи на вказані дати.
Водночас, у матеріалах справи відсутні докази про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
19 листопада 2025 року ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області позов залишено без розгляду (т.2 а.с.35-36).
Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, посилаючись на положення частини п'ятої статті 223 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, вважав, що оскільки позивач не з'явилася у підготовчі судові засідання двічі поспіль без поважних причин, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала, а неявка позивача перешкоджає вирішенню спору, наявні підстави для залишення позову без розгляду.
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Таким чином, підготовче судове провадження - це стадія судового процесу, в якому рoзглядається предмет спору, позовні вимоги, заперечення на позовні вимоги, склад учасників судового процесу, вирішення відводів, характер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкодного розгляду справи пo суті, іншими словами, це - важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Підготовче засідання є формою підготовчого провадження, яка полягає у вчиненні судом та учасниками судового процесу відповідних процесуальних дій.
Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).
Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні.
За змістом частин першої-другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.
Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів наголошує, що при застосуванні тієї чи іншої норми процесуального права, суд повинен виходити із комплексного та ґрунтовного аналізу норм права загалом.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III "Позовне провадження") та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).
Стаття 223 ЦПК України, яка, зокрема, передбачає, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору, стосується розгляду справи по суті, у зв'язку з чим регулятивний вплив цієї статті не поширюється на випадок неявки позивача у підготовче засідання.
У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі N 759/15271/17 (провадження N 61-14373св19) зроблено правовий висновок стосовно застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та зазначено, що аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з'явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі N 761/8849/19 (провадження N 61-21428св19), від 18 січня 2021 року у справі N 760/22245/18 (провадження N 61-15715св19), від 20 січня 2021 року у справі N 569/5089/17 (провадження N 61-19799св19), від 10 лютого 2021 року у справі N 598/2250/19 (провадження N 61-19688св20), від 19 травня 2021 року у справі №752/21845/19 (провадження №61-2696св21).
У вказаних справах Верховний Суд зробив висновок про застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, виходячи із комплексного аналізу норм процесуального права та з урахуванням положень статті 200 ЦПК України.
В матеріалах справи відсутні докази про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.
Враховуючи те, що розгляд справи перебував на стадії підготовчого процесу, стороною позивача подані клопотання про відкладення розгляду справи для врегулювання спору мирним шляхом укладення мирової угоди, і з урахуванням правових позицій Верховного Суду, суд першої інстанції передчасно залишив позовну заяву без розгляду в порядку п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, виходячи з того, що позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Левицька Ю.В. не з'явились в підготовче засідання, призначені на 27.10.2025 року та 19.11.2025 року, а не в судове засідання.
Доводи апеляційної скарги про незаконність постановленої судом ухвали є обгрунтованими.
З огляду на викладене порушення норм процесуального права призвело до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для її скасування і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Разом з тим колегія суддів не вбачає підстав для розподілу судових витрат в зв'язку з переглядом справи в апеляційному суді, оскільки передача справи до суду першої інстанції для продовження розгляду не є остаточним вирішенням спору, при якому вирішуються питання розподілу понесених сторонами судових витрат згідно до ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника, адвоката Левицької Юлії Василівни - задовольнити.
Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 19 листопада 2025 рокускасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повна постанова складена 24 грудня 2025 року.
Головуючий, суддя Суддя Суддя
Подліянова Г.С. Кухар С.В. Онищенко Е.А.