№ справи687/1067/25
№2-а/687/18/2025
23 грудня 2025 року селище Чемерівці
Чемеровецький районний суд Хмельницької області у складі головуючого - судді Борсука В.О., розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
У жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, в обґрунтування позову зазначив, що постановою тимчасово виконуючого обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.10.2025 року №1881, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що останній порушив законодавство про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
При цьому зазначає, що ним, як головним спеціалістом сектору з питань оборонної та мобілізаційної робити Чемеровецької селищної ради вжито заходи щодо здійснення оповіщення зазначених у розпорядженні військовозобов'язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис. Військовозобов'язаним, які відсутні за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання, повістки надіслані поштовим зв'язком, що підтверджується інформацією щодо вручених повісток (надіслані Укрпоштою). Про факти оповіщення складені відповідні акти, здійснено контроль за результатами оповіщення, про що повідомлено другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 . Військовозобов'язаних, які відмовилися від отримання повісток не було. Всі оповіщенні військовозобов'язані прибули до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Прибулих внутрішньо переміщених осіб не було. Інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації постійно здійснюється Чемеровецькою селищною радою на офіційному веб-сайті, інформаційних стендах та в сторостинських округах територіальної громади
Позивач вважає оскаржувану постанову неправомірною через недотримання вимог чинного законодавства та недостатність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки, оскаржувана постанова не містить посилання на будь-які докази, на яких ґрунтується висновок уповноваженої особи про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст.ст. 4, 257, 268-272, 286 КАС України дана адміністративна справа, як термінова незначної складності розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
14.11.2025 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні.
Суд, дослідивши позов, додані до нього документи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою тимчасово виконуючого обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 10.10.2025 року №1881 було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно даної постанови, порушення полягає в тому, що на виконання вимог закону, з отриманням розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.09.2025 №5707, від 23.09.2025 №5728, від 24.09.2025 №5786, від 25.09.2025 №5801, від 26.09.2025 №5820, станом на 02.10.2025 року головний спеціаліст сектору з питань оборонної та мобілізаційної роботи Чемеровецька селищна рада ОСОБА_1 : не видав наказ (розпорядження) про оповіщення військовозобов'язаних осіб; не вижив заходів здійснення оповіщення зазначених у розпорядженні військовозобов'язаних за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання шляхом вручення повісток під їх особистий підпис: не забезпечив видачу актів про проведення оповіщення військовозобов'язаних осіб; не забезпечив здійснення контролю за результатами оповіщення (якщо, воно проводилося): не повідомив письмово у триденний строк другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_4 про результати оповіщення та виконання військовозобов'язаними вимог законодавства; не повідомляв другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_4 про військовозобов'язаних, які відмовилися від отримання повісток; не забезпечив прибуття військовозобов'язаних шляхом їх перевезення до другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ; не надавав до ІНФОРМАЦІЯ_4 щотижневої інформації про прибулих внутрішньо переміщених осіб та їх адресу місця проживання; не забезпечив здійснення на території Чемеровецької ТГ інформаційного забезпечення призову резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, чим порушив ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пунктів 1,8 частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Предметом оскарження у даній справі, є постанова РТЦК про вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Відповідно до вимог пункту 47 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів (додаток 13) щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:- видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденним строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів; - вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю); - письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні; - забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Відповідно до ч. 3 ст.210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частина друга статті 251 КУпАП).
Уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення викладають аргументи щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності саме у цьому протоколі, який суд має оцінити у сукупності з іншими доказами у справі.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Разом з тим, відповідачем додано до матеріалів справи лише протокол про адміністративне правопорушення та копії розпоряджень від 22.09.2025 року № 5707, від 23.09.2025 року № 5728, від 24.09.2025 року № 5786, від 25.09.2025 року № 5801, від 26.09.2025 року № 5820, та розпорядження селищного голови про призначення В.Народовця на посаду головного спеціаліста сектору з питань оборонної та мобілізаційної роботи Чемеровецької селищної ради з 17.01.2025 року.
При цьому судом встановлено, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП не забезпечено об'єктивне з'ясування обставин справи, не встановлено та не доведено події і складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи в його вчиненні.
У даному випадку, відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих повноважень, Чемеровецьким селищним головою видано розпорядження, а ОСОБА_1 , як головним спеціалістом сектору з питань оборонної та мобілізаційної роботи Чемеровецької селищної ради вжито заходи щодо оповіщення зазначених у розпорядженні військовозобов'язаних. Військовозобов'язані, які були відсутні за адресою місце проживання, повістки надіслані поштовий зв'язком. Про оповіщення складено акти та здійснено контроль за їх результатами, про що було повідомлено другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, було виконано передбачені вимогами Порядку проведення призову обов'язки видання акту про проведення оповіщення.
Розпорядженнями селищного голови Чемеровецької селищної ради від 22.09.2025 року - 26.09.2025 року зобов'язано: здійснити оповіщення військовозобов'язаних, які проживають на території Чемеровецької селищної територіальної громади, згідно розпоряджень другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.09.2025 року №5707, від 23.09.2025 року №5728, від 24.09.2025 року №5786, від 25.09.2025 року №5801, від 26.09.2025 року №5820; забезпечити їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 ; про результати виконання розпоряджень інформувати у триденний термін.
Відповідно до довідки про оповіщення військовозобов'язаних від 23.09.2025 року за №02.01-17/1667 вбачається, що на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 22.09.2025 року №5707 проведено оповіщення 47 осіб, про що повідомлено начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 23.09.2025 року.
Згідно довідки про оповіщення військовозобов'язаних від 24.09.2025 року за №02.01-17/1688/1 вбачається, що на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.09.2025 року №5728 проведено оповіщення 10 осіб, виконавець ОСОБА_1 ..
Відповідно до довідки про оповіщення військовозобов'язаних від 25.09.2025 року за №02.01-17/1668 вбачається, що на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 24.09.2025 року №5786 проведено оповіщення 19 осіб, виконавець ОСОБА_1 ..
Згідно довідки про оповіщення військовозобов'язаних від 30.09.2025 року за №02.01-17/1726 вбачається, що на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.09.2025 року №5801 проведено оповіщення 4 осіб, виконавець ОСОБА_1 ..
Відповідно до довідки про оповіщення військовозобов'язаних від 30.09.2025 року за №02.01-17/1727 вбачається, що на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 26.09.2025 року №5820 проведено оповіщення 3 осіб, виконавець ОСОБА_1 ..
Окрім того, військовозобов'язаним, які відсутні за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, повістки надіслані поштовим зв'язком, що підтверджується інформацією щодо вручених повісток (надіслані Укрпоштою) №5707 від 22.09.2025 року, №5728 від 23.09.2025 року, №5786 від 24.09.2025 року, №5801 від 25.09.2025 року, №5820 від 26.09.2025 року.
Відповідно до актів про оповіщення військовозобов'язаних від 23.09.2025 року, 24.09.2025 року, 26.09.2025 року, 29.09.2025 року у кількості 73 особи (арк. 46-92, 102).
Згідно довідок виданих старостами сіл Чемеровецької селищної ради від 23.09.2025 року вбачається, що на виконання розпорядження за №5707 від 22.09.2025 року проведено оповіщення військовозобов'язаних на території відповідальності (арк. 92-130).
Частиною першою-другою статті 77 КАС України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З огляду на вищевикладене, суд при вирішенні вказаної справи зважує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, котра оскаржується є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом (посадовою особою), на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Приписами ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУПАП та правомірність винесення оскаржуваної постанови, не доведена стороною відповідача, тож підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 139 КАС України. Згідно ч. ч. 1 та 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. За умовами частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим як вбачається із Постанови Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17), розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. Однак як вбачається із квитанції, долученої до адміністративного позову, позивачем при зверненні до суду із позовною заявою, яка є предметом розгляду в даній справі, сплачено 1211,20 грн судового збору, які зараховано на казначейський рахунок до спеціального фонду. У зв'язку з викладеними обставинами за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень відповідача підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір в сумі 605,60 грн, а решта суми сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу як надмірно зарахований до державного бюджету, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №1650/24182 від 25.09.2013 року.
Керуючись ст.ст. 5-11, 73-77, 90, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Постанову №1881 від 10.10.2025 року, винесену тимчасово виконуючого обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, у виді штрафу в сумі 17000 грн - скасувати.
Справу відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 грн. 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений до державного бюджету судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце знаходження АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .
Суддя Борсук В.О.