Справа № 686/31098/20
Провадження № 1-кп/686/112/25
24 грудня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
потерпілого ОСОБА_8 ,
представника потерпілого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12020240000000548 від 26.11.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, Запорізької області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за місцем проживання та жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого,
13.10.1999 Ленінським районним судом м.Запоріжжя за ч.2 ст.141, ч.2 ст.188-1, ст.42 КК України (в ред. 1960 р.) до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, на підставі ст.46-1 КК України відстрочено покарання на 2 роки, зі сплатою штрафу в сумі 700 грн.;
12.08.2003 Апеляційним судом Запорізької області за ч.4 ст.187, п.6 ч.2 ст.115, ст.70 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 01.04.2016 р. у зв'язку із відбуттям покарання;
24.01.2019 Червоноградським міським судом Львівської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.345, ст.70 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі, зараховано в строк покарання, строк попереднього ув'язнення у період з 08.03.2018 р. по 03.05.2018 р.
01.07.2022 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя за ч.1 ст.263 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 24.04.2022 р. по 26.04.2022 р.,
08.05.2024 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.185 КК України, ч.4 ст.70 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі. Зараховано ОСОБА_6 у строк його покарання, строк попереднього ув'язнення у період з 13.12.2016 р. по 15.12.2016 р. та з 08.03.2018 р. по 03.05.2018 р. Вирок набрав законної сили 22.10.2025,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
установив:
ОСОБА_6 , будучи раніше судимим, на шлях виправлення не став та вчинив новий корисливий злочин.
Так, ОСОБА_6 , 04 серпня 2020 року, в період часу з 07:30 год. по 13:00 год., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, діючи за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи поблизу будинку №17, що по вул. Новосільній в м. Хмельницькому, прийняли спільне рішення про вчинення крадіжки, поєднаного із проникнення до житла, з метою власного збагачення.
Тоді ж, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_8 , де за допомогою невстановленого в ході досудового розслідування спеціально заготовленого предмета, шляхом віджиму металопластикового вікна, проникли до будинку, після чого ОСОБА_6 , діючи з корисливих мотивів, умисно, таємно, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, викрали зі спальні будинку мобільний телефон марки «Nokia», IMЕI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 500 грн., жіночий годинник марки «Q&Q», вартістю 1000 грн., обручку із металу жовтого кольору, вагою близько 3 г., вартістю 1500 грн., каблучку із металу білого кольору, вагою близько 4 г., вартістю 2000 грн., банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , видану на ім?я ОСОБА_8 , та банківську картку «Таскомбанк» № НОМЕР_4 .
Продовжуючи свої умисні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 , спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, помістили викрадені речі собі до кишень та вийшли із будинку АДРЕСА_2 .
В подальшому, ОСОБА_6 спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження розпорядилися викраденими речами на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 5000 гривень.
За таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднану із проникненням у житло ОСОБА_6 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 3 ст. 185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 , не оспорюючи жодних фактичних обставин кримінального правопорушення, розміру шкоди свою вину визнав повністю та підтвердив дату, час та обставини вчинення кримінального правопорушення.
Також обвинувачений ОСОБА_6 не заперечив розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Допитаний потерпілий ОСОБА_8 підтвердив факт вчинення кримінального правопорушення, зазначив, що під час повернення до будинку виявив порушення обстановки у спальній кімнаті та відсутність речей, зникнення яких пов'язував із їх викраденням.
З'ясувавши позицію учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з вимогами ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Кримінальне провадження розглянуте згідно з вимогами ст. 337 КПК України, в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_6 слід кваліфікувати як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у житло, тобто він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.185 КК України, винуватість у якому доведена поза розумним сумнівом.
Обвинувачений на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час. Тому суд визнає його осудним.
Згідно з положеннями статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Як випливає із законодавчих приписів, значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й справедливістю.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 15 січня 2024 року у справі №722/594/22 вказала: виправлення як мета покарання - це той наслідок, якого прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу.
Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його в подальшому від вчинення нових злочинів.
З моральної точки зору, виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд згідно із ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який неодружений, осіб, яких зобов'язаний утримувати не має, за місцем проживання характеризується посередньо, під диспансерним наглядом у лікаря психіатра не перебуває, не перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога, неодноразово засуджувався, у тому числі за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, вчинив кримінальне правопорушення після засудження за аналогічне кримінальне правопорушення, що свідчить про відсутність наміру стати на шлях виправлення.
Обставиною, що пом?якшує покарання обвинуваченому є добровільне відшкодування шкоди потерпілому.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину повторно.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» передбачене у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК вчинення злочину повторно або особою, яка раніше вчинила відповідний злочин, є кваліфікуючою ознакою певного злочину.
З урахуванням того, що вчинення ОСОБА_6 злочину повторно не впливає на його кваліфікацію за ч.3 ст.185 КК України, суд уважає правильно зазначеною в обвинуваченні та встановленою обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення ним злочину повторно.
Беручи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, визнання ним вини, наявності обставини, яка пом'якшує обвинуваченому покарання, ураховуючи обставину, яка покарання йому обтяжує, усі в сукупності обставини кримінального провадження та їх поєднання, ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у виді позбавлення волі у середній межі, визначеній санкцією ч.3 ст.185 КК України. Таке покарання, на думку суду відповідає принципам індивідуалізації покарання та основним засадам призначення покарання, визначеним ст.ст.50, 65 КК України та є справедливим.
Призначення обвинуваченому менш суворого виду покарання на переконання суду не призведе до досягнення його мети, передбаченої ст.50 КК України.
Разом із цим, суд уважає, що покарання ОСОБА_6 має відбувати реально, оскільки установлені обставини свідчать, що після засудження за майновий корисливий злочин 24 січня 2019 року вироком Червоноградського міського суду Львівської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.345, ст.70 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі, обвинувачений, перебуваючи на волі, вчинив новий корисливий злочин, за який засуджується цим вироком.
Указане свідчить про відсутність наміру у ОСОБА_6 стати на шлях виправлення.
Згідно із вимогами ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 червня 2021 року (справа № 443/806/19, провадження № 51-5994 кмо 20) у випадку, якщо особа вчинила кримінальне правопорушення, яким їй призначається покарання у виді позбавлення волі, до постановлення двох вироків по інших справах, кожен із яких виконується самостійно, зокрема, по одному із яких призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, а інший вирок виконується самостійно у зв'язку з призначенням покарання у виді позбавлення волі, але зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, то при призначенні покарання вимоги ч. 4 ст. 70 КК України застосовуються тільки до вироку, яким особу засуджено до позбавлення волі, яке належить відбувати реально.
У випадку, коли попередній вирок залишився незмінним і прийняте в ньому рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням зберігає свою законну силу, а новим вироком особі призначається покарання, яке вона має відбувати реально, положення ч. 4 ст. 70 КК щодо призначення остаточного покарання особі з урахуванням попереднього вироку не застосовуються, а кожний вирок попередній, за яким особа звільнена від відбування покарання з випробуванням, та новий, за яким їй призначено покарання, що належить відбувати реально виконуються самостійно.
Так, ОСОБА_6 засуджений вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01.07.2022 за вчинення кримінального правопорушення, вчиненого 24.04.2022 за ч.1 ст.263 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 24.04.2022 р. по 26.04.2022 р.,
Крім цього, ОСОБА_6 засуджений вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 08.05.2024 за ч.3 ст.185 КК України, ч.4 ст.70 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі. Зараховано ОСОБА_6 у строк його покарання, строк попереднього ув'язнення у період з 13.12.2016 р. по 15.12.2016 р. та з 08.03.2018 р. по 03.05.2018 р. Вирок набрав законної сили 22.10.2025.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01.07.2022, яким ОСОБА_6 за ч.1 ст.263 КК України засуджено до 4 (чотирьох) років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, ухвалено виконувати самостійно.
Враховуючи те, що кримінальне правопорушення у цьому кримінальному провадженні обвинуваченим ОСОБА_6 вчинено до постановлення попереднього вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.05.2024, за яким ОСОБА_6 було засуджено за ч.3 ст.185 КК України, ч.4 ст.70 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі, які він має відбути реально, а вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01.07.2022, яким ОСОБА_6 засуджено до 4 (чотирьох) років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, строком на 1 рік, є чинним та виконується самостійно, тому суд призначає покарання ОСОБА_6 із застосуванням ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком та вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.05.2024.
У зв'язку із цим, суд уважає, що вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01.07.2022 має виконуватися самостійно як зазначено і в попередньому вироку відносно обвинуваченого.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 слід рахувати з дня набрання цим вироком законної сили, зарахувавши до нього відповідно до ч.4 ст.70 КК України частково відбуте ним покарання за попереднім вироком, яке з урахуванням довідки Синельниківської виправної колонії №»94 від 24.10.2025 ОСОБА_6 відбуває з 06.08.2024 та до якого зараховані періоди попереднього ув'язнення (залік) з 13.12.2016 р. по 15.12.2016 р. та з 08.03.2018 р. по 03.05.2018 р. за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 08.05.2024.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» ОСОБА_6 у строк відбування покарання слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення у цьому кримінальному провадженні з 04.08.2020 по 28.08.2020 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Щодо застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу суд зазначає таке.
Згідно із протоколом затримання від 04.08.2020 року, ОСОБА_6 затриманий в порядку ст.208 КПК України 04.08.2020 о 20 год. 31 хв.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.08.2020 у справі №686/19443/20 відносно на той час підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк по 01 жовтня 2020 року включно із визначенням застави в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 131820 грн., в разі внесення якої, покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Із листа ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор про надання інформації від 18.11.2025 вбачається, що ОСОБА_6 тримався під вартою з 07.07.2020 по 28.08.2020 відповідно до ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.08.2020.
Відповідно до листа ТУ ДСА в Хмельницькій області від 15.09.2025 №975/25-вих та долученої копії виписки банку, 27.08.2020 на депозитний рахунок територіального управління надійшла застава за ОСОБА_6 в розмірі 131820 грн. від ОСОБА_10 .
Оскільки ОСОБА_6 відбуває покарання у виді позбавлення волі, запобіжний захід у виді застави відносно нього слід скасувати, а заставу після набрання вироком законної сили слід повернути заставодавцю ОСОБА_10 . При цьому підстав для повернення застави ОСОБА_6 чи його захиснику ОСОБА_7 , на чому вони наполягали, за відсутності доказів належності ОСОБА_6 внесених у якості застави грошових коштів, суд не вбачає.
Вирішуючи заявлений потерпілою стороною цивільний позов, суд виходить із таких мотивів.
За положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.
Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Потерпілий ОСОБА_8 заявив цивільний позов до ОСОБА_6 про стягнення майнової шкоди , завданої кримінальним правопорушенням, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (т.1 а.к.п.119) у розмірі 3023, 40 грн. та про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди у розмірі 10000 грн.
08.05.2025 від потерпілого ОСОБА_8 надійшла заява про те, що ОСОБА_6 через свого захисника - ОСОБА_7 відшкодував завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн., та про відмову від позовних вимог у частині відшкодування моральної шкоди. Претензій матеріального та морального характеру потерпілий до обвинуваченого не має. Подальший розгляд кримінального провадження просить здійснювати без його участі.
Пунктом 2 частини 1 статті 256 ЦПК України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Із врахуванням обставин у справі, позиції прокурора, а також поданої потерпілим заяви щодо добровільного відшкодування коштів у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яка була предметом цивільного позову ОСОБА_8 , відмови від позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_11 .
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
При цьому вилучені у ОСОБА_6 під час затримання сумку марки «MARCO COVERNA», в якій знаходяться, годинник, пристрій для куріння «IQOS», сонцезахисні окуляри «PORSHE DESIGN», зарядний пристрій білого кольору, тютюн «HEETS», зубочистки в кількості 7 штук, жувальні гумки «DIROLL», три ключі від замків (сейф-пакет N? 7238717), , гаманець коричневого кольору на якому наявний надпис «VEREVA» в якому знаходяться залізничний квиток НОМЕР_5 , дві візитні картки, банківську картку «Приватбанк» з номером НОМЕР_6 , банківську картку «Приватбанк» з номером НОМЕР_7 (сейф-пакет №7238719), грошову купюру номіналом 1 долар США з номером L610196113D, грошову купюру номіналом 2 долари США з номером В23100296A, 9 грошових купюр номіналом по 50 грн., з номерами АА7288783, АБ7148581, УЕ0081621, АБ6841820, АБ7395424, СК4235348, АБ0352854, АБ9604466, АБ0737763, 1 грошову купюру номіналом 100 грн., з номером АА9240098, 8 грошових купюр номіналом 200 грн., з номерами ТГ9726023, УИ1523692, У30144928, УК3873514, ПЗ9158141, XA0168123, XA0168122, EX5657999, 5 грошових купюр номіналом по 500 гривень з номерами XB0819940, ХЕ1083320, АЕ5794781, БГ1243111, ЗД6534062 після набрання вироком законної сили слід повернути обвинуваченому ОСОБА_6 .
Грошові кошти в сумі 7 грн., купюрами 1 грн. 1 грн. та 5 грн. монету номіналом 5 грн., та монету номіналом 2 гривні, передані на зберігання АТ КБ «Приватбанк» після набрання вироком законної сили слід повернути обвинуваченому ОСОБА_6 .
Газовий балон марки «ТЕРЕН 1Б - знищити.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.08.2020 (справа 686/19443/20) на указані речові докази слід скасувати, оскільки потреба у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 1961,40 грн.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_6 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох ) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 08.05.2024 визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 01.07.2022, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст.263 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, виконувати самостійно.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з дня набрання цим вироком законної сили.
У строк відбування покарання ОСОБА_6 зарахувати частково відбуте ним покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 08.05.2024 із періодами попереднього ув'язнення та відбуття покарання (залік) з 13.12.2016 по 15.12.2016, з 08.03.2018 по 03.05.2018, з 06.08.2024 по день набрання цим вироком законної сили.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України та ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» зарахувати у строк покарання ОСОБА_6 строк його попереднього ув'язнення у цьому кримінальному провадженні з 04.08.2020 по 28.08.2020 із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Скасувати застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави.
Після набрання вироком законної сили заставу повернути заставодавцю ОСОБА_10 (лист ТУ ДСА в Хмельницькій області від 15.09.2025 №975/25-вих).
Провадження у справі за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку із відсутністю предмета спору.
Речові докази: сумку марки «MARCO COVERNA», в якій знаходяться, годинник, пристрій для куріння «IQOS», сонцезахисні окуляри «PORSHE DESIGN», зарядний пристрій білого кольору, тютюн «HEETS», зубочистки в кількості 7 штук, жувальні гумки «DIROLL», три ключі від замків (сейф-пакет N? 7238717), , гаманець коричневого кольору на якому наявний надпис «VEREVA» в якому знаходяться залізничний квиток НОМЕР_5 , дві візитні картки, банківську картку «Приватбанк» з номером НОМЕР_6 , банківську картку «Приватбанк» з номером НОМЕР_7 (сейф-пакет №7238719), грошову купюру номіналом 1 долар США з номером L610196113D, грошову купюру номіналом 2 долари США з номером В23100296A, 9 грошових купюр номіналом по 50 грн., з номерами АА7288783, АБ7148581, УЕ0081621, АБ6841820, АБ7395424, СК4235348, АБ0352854, АБ9604466, АБ0737763, 1 грошову купюру номіналом 100 грн., з номером АА9240098, 8 грошових купюр номіналом 200 грн., з номерами ТГ9726023, УИ1523692, У30144928, УК3873514, ПЗ9158141, XA0168123, XA0168122, EX5657999, 5 грошових купюр номіналом по 500 гривень з номерами XB0819940, ХЕ1083320, АЕ5794781, БГ1243111, ЗД6534062 після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому ОСОБА_6 .
Грошові кошти в сумі 7 грн., купюрами 1 грн. 1 грн. та 5 грн. монету номіналом 5 грн., та монету номіналом 2 гривні, передані на зберігання АТ КБ «Приватбанк» після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому ОСОБА_6
Газовий балон марки «ТЕРЕН 1Б - знищити.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06.08.2020 (справа 686/19443/20) на ці речові докази - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 1961,40 грн. процесуальних витрат за проведення експертиз.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_12