Дата документу 24.12.2025
Справа № 334/8954/25
Провадження № 2-о/334/345/25
24 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі
судді Бредіхіна Ю.Ю. ,
за участю секретаря Іванової А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
установив:
Заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою у якій зазначив, що 14 травня 2011 року, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, актовий запис № 187. Від вказаного шлюбу Заявник та ОСОБА_4 мають спільну малолітню дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2019 р. по справі №334/3457/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2022 р. по справі №334/919/22 було стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 11.02.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2023 р. по справі №334/5733/23 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування районної адміністрації по Дніпровському району про визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком було задоволено та визначено місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з батьком - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановлення факту самостійного виховання дітей заявнику потрібно для виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 для підтвердження факту самостійного утримання дітей.
Ухвалою суду від 05.11.2025 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року витребувано у Державній прикордонній служби України інформацію про перетин державного кордону громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 2019 року по день надання відповіді на запит.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Інші заінтересовані особи заяв по суті не надавали.
Заслухавши пояснення учасників та дослідивши зібрані у справі докази, суд дійшов до таких висновків.
Частиною другою статті 315 ЦПК України унормовано, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення..
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до Переліку документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вказаного вище Порядку для підтвердження права на відстрочку жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці мають подати, у тому числі, рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, спеціальним нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України визначено, що факт перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного може бути підтверджено рішенням суду ухваленим в порядку окремого провадження.
Відтак, суд відхиляє доводи органу опіки та піклування про те, що встановлення факту самостійного виховання та здійснення догляду за неповнолітніми дітьми батьком не пов'язано із виникненням його особистих немайнових прав.
Судом витребувано інформацію у Державної прикордонної служби про перетин державного кордону ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно із відповіддю ОСОБА_6 12.06.2020 року виїхали за межі України і того часу назад не поверталась. Вказане підтверджує факт того, що дитина на постійній основі проживає разом із батьком, а мати перебуває закордоном.
Крім того, суду надані акти обстеження умов проживання родини та висновки щодо потреб сім'ї, які також підтверджують факт спільного проживання заявника із доньками та їх самостійного утримання.
Приписами ст. 157 СК України унормовано, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Водночас, держава має втручатись у життя родини та відносини батьків і дітей, лише у крайніх випадках, коли таке втручання необхідне для захисту інтересів дітей, в інших випадках усі питання мають вирішуватись самими батьками на основі взаємної згоди та розуміння. Не завжди такі домовленості люди оформлюють договором, і чинне законодавство не зобов'язує це робити. Тобто, між батьками може існувати і усна домовленість про участь кожного з них у вихованні дітей та їхнього проживання з кимось із батьків.
Заявник не просить суд вирішити спір про проживання дітей чи іншим чином юридично змінити обставини, які вже існують, а просить суд підтвердити той факт, який дійсно існує. При цьому суд враховує й те, що встановлення такого факту не є рішенням суду про визначення місця проживання дітей або ж про визначення порядку спілкування батьків із дітьми, а тому не вплине на права та інтереси самої дитини. За вказаних вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 .
За приписами ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справі окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись статтями 263-265, 319 ЦПК України, суд
ухвалив:
заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району, ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.
Встановити факт, що громадянин України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , самостійно виховує та утримує малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає разом із батьком за адресою: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.Ю. Бредіхін