Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/5401/25
Провадження №: 2/332/3281/25
24 грудня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Завіновської А.П., при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження, в судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка подана в інтересах останньої адвокатом Біліченком Олегом Олександровичем, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
09.10.2025 року адвокат Біліченко О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з наведеним позовом, в обґрунтування якого зазначав наступне.
05.07.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір № 143027556.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Таліон плюс» на підставі договору про відступлення права вимоги.
ТОВ «Таліон плюс» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на підставі договору про відступлення права вимоги.
12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., було вчинено виконавчий напис № 23694, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», яке є правонаступником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованості за кредитним договором № 143027556 від 05.07.2019 на загальну суму 25 271, 30 грн.
26.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Якименком А.О., на підставі вищевказаного виконавчого напису, відкрито виконавче провадження № 68376182.
Посилаючись на те, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», зокрема у відсутність даних про безспірність вимог, представник позивачки просив визнати спірний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 17.10.2025 року у справі відкрито провадження і її призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 10 год. 40 хв. 04.11.2025 року, яке в подальшому було відкладено на 11 год. 20 хв. 21.11.2025 року.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2025 року підготовче провадження було закрито і справу призначено до судового розгляду по суті на 10 год. 10 хв. 04.12.2025 року, яке в подальшому відкладено на 11 год. 30 хв. 24.12.2025 року.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи. Крім того, представник позивачки звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності та позивачки, в якій додатково зазначив, що позовні вимоги підтримують, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.
Представник відповідача, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився. Відзив не подав.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, в судове засідання не з'явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи. Крім того, від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка А.О. надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211, ч. 4 ст. 223 ЦПК України, суд доходить висновку про можливість здійснення судового розгляду за відсутності учасників справи, на підставі наявних матеріалів, та за письмової згоди представника позивачки, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи.
Перевіривши матеріали справи та надавши оцінку доказам наявним у ній, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
05.07.2019 між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір № 143027556.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Таліон плюс» на підставі договору про відступлення права вимоги.
ТОВ «Таліон плюс» відступило право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на підставі договору про відступлення права вимоги.
12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., було вчинено виконавчий напис № 23694, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», яке є правонаступником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованості за кредитним договором № 143027556 від 05.07.2019 на загальну суму 25 271, 30 грн.
При цьому, у виконавчому написі зазначено, що стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2021 по 27.02.2021, з якої заборгованість за сумою кредиту становить 7 250, 00 грн., прострочена заборгованість за несплаченими відсотками становить 10 417, 98 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенею становить 6 403, 32 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із стягувача в розмірі 1 200, 00 грн. Виконавчий напис набирає чинності 12.03.2021 року та може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років.
З постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Якименка А.О. про відкриття виконавчого провадження № 68376182 від 26.01.2022 вбачається, що виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису № 23694 вчиненого 12.03.2021 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В., за вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» заборгованості за кредитним договором в розмірі 25 271 грн. 30 грн.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі ст. 88 вказаного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 було внесено зміни до цього Переліку.
Зокрема, вказаний Перелік був доповнений після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин:
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, розділу:
Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин:
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. вказану постанову КААС від 22.02.2017 р. залишено без змін.
Отже, на момент вчинення нотаріусом спірного виконавчого напису законодавством не було передбачено кредитних договорів, які вчинені у простій письмовій формі, серед документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, законодавство покладає на нотаріуса обов'язок перевірити такі підстави.
Так, згідно з п. 3.5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях висловлював правову позицію стосовно виконавчих написів, які вчинені нотаріусами після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Згідно з цією правовою позицією, якщо укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Такі висновки Верховного Суду містяться, зокрема, у постановах від 21.10.2020 р. у справі №172/1652/18, від 12.03.2020 р. у справі № 757/24703/18-ц.
Зазначеним Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено наступні умови вчинення нотаріусами виконавчого напису.
Згідно з п. 3.1 Глави 16 Розділу ІІ нотаріус вчиняє виконавчі написи:
- якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п. 3.2 Глави 16 Розділу ІІ цього Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Крім того, як вказав Верховний Суд у своїй постанові від 19.03.2021 р. у справі № 750/3781/20, учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Такий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19). У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 357/12818/17 (провадження № 44380св18).
У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов'язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).
Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів:
- перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса;
- другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).
Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібні правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 (провадження № 61-48504св18), від 27 серпня 2020 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
В той же час, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.
Відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів щодо спростування доводів представника позивачки про порушення чинного законодавства нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису.
Матеріали справи не містять доказів про належне повідомлення стягувачем боржника про порушення кредитних зобов'язань, з матеріалів справи неможливо встановити чи стягувач взагалі надсилав боржнику вимогу про усунення порушень умов кредитного договору.
При цьому, ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» звертаючись до приватного нотаріуса за виконавчим написом, не надало підтвердження про отримання ОСОБА_1 вимоги про сплату боргу, а тому позивач був позбавлений можливості дізнатись про наявність такої вимоги, надати на нього свої заперечення та перевірити підстави виникнення цієї вимоги.
Отже, аналізуючи наявні докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи було підтверджено ті обставини, на які представник позивачки посилається в обґрунтування позовних вимог, а тому оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000, 00 грн., то суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.
Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представник позивачки просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат представником позивачки надані наступні докази: копія договору про надання правової допомоги, копія ордеру, акт приймання виконаних робіт/послуг № 1 від 01.11.2025 року на суму 3 000, 00 грн., квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 01.11.2025 року на суму 3 000, 00 грн.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах № 810/3806/18 від 17.09.2019, № 320/11366/20 від 13.05.2022.
З урахуванням складності справи, обсягу виконаних робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що достатньою та співмірною сумою витрат на професійну правничу допомогу буде 2 000, 00 грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 211, 223, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
позовну заяву подану адвокатом Біліченком Олегом Олександровичем, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 23694 від 12.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», заборгованості за кредитним договором № 143027556 від 05.07.2019 на суму 25 271, 30 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968, 96 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу на суму 2 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Представник позивача: адвокат Біліченко Олег Олександрович, адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс», адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 34, офіс 511, код ЄДРПОУ 42254696.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Олександрівна, адреса місцезнаходження: 08702, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 115, офіс 1.
Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Якименко Андрій Олександрович, адреса місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 17/84.
Суддя: А.П. Завіновська