Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/4622/25
Провадження №: 2/332/2839/25
24 грудня 2025 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Марченко Н.В., за участю секретаря судового засідання Петракей Р.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Заводського районного суду м. Запоріжжя, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача АТ « ПУМБ» звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 57292,95 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 1) 06.07.2021 №1001915952501, за яким видано кредит у сумі 15000,00 грн. та 2) 08.12.2021 №2002040850401, за яким видано кредит у сумі 30000,00 грн.
Відповідач не виконує свої кредитні зобов'язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.05.2025 склала: по кредитному договору від 06.07.2021 №1001915952501 у сумі 6484,28 грн., з яких: 4246,84 грн. - заборгованість за кредитом; 0,16 грн. - заборгованість за процентами; 2237,28 грн. - заборгованість за комісією. По кредитному договору від 08.12.2021 №2002040850401 у сумі 50808,67 грн., з яких: 24900,49 грн. - заборгованість за кредитом; 25908,18 грн. - заборгованість за процентами та 0,00 грн. - заборгованість за комісією.
Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаними кредитними договорами станом на 07.05.2025 склала 57292,95 грн.
Позивач направив письмові вимоги (Повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.
Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23.09.2025 у справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, призначено розгляд справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, у позовній заяві просила розгляд справи проводити у відсутність представника позивача, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши докази по справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06.07.2021 ОСОБА_1 підписав заяву №1001915952501 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «ПУМБ», у якій зазначено, що клієнт (відповідач) просив надати йому споживчий кредит на таких умовах: сума 15000,00 грн., строк 24 місяці, розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99%, розмір процентної ставки 0,01% річних, схема повернення кредиту: ануїтетна (рівними платежами), графік платежів за яким сума платежу за розрахунковий період з 06.07.2021 до 06.07.2023 щомісяця становить 1073,57 грн. та останній платіж 1073,33 грн., а усього за період (24 місяці) 25765,44 грн.; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 448,50 грн. щомісяця, а усього за період (24 місяці) 10764,00 грн.
06.07.2021 ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, відповідно до якого, сторони погодили умови кредитування. Процентна ставка відсотків річних становить 0,01%, строк кредитування - 24 місяці. Щомісячна комісійна винагорода Банку - 2,99%, річна процентна ставка - 76.7303 %, загальна вартість кредиту для споживача за весь строк кредитування - 25765,44 грн., графік платежів за яким сума платежу за розрахунковий період з 06.07.2021 до 06.07.2023 щомісяця становить 1073,57 грн. та останній платіж 1073,33 грн., а усього за період (24 місяці) 25765,44 грн.; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 448,50 грн. щомісяця, а усього за період (24 місяці) 10764,00 грн.
На підтвердження надання кредитних коштів за укладеними кредитними договорами позивачем долучено до матеріалів справи платіжну інструкцію від 06.07.2021 №TR.50503265.1505759.8810, за якою здійснено перерахунок кредитних коштів у розмірі 15000,00 грн., згідно Договору №1001915952501 від 06.07.2021.
Факт отримання позивачем грошових коштів у сумі 30000,00 грн. підтверджується відомостями із виписки по рахунку ОСОБА_1 з 08.12.2021 по 07.05.2025.
Згідно з банківськими виписками за рахунками за укладеними договорами суд встановив, що відповідач користувався наданими позивачем кредитними коштами.
Відповідно до розрахунків позивача вбачається, що у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань відповідачем станом на 07.05.2025 утворюють заборгованість: по кредитному договору від 06.07.2021 №1001915952501 у сумі 6484,28 грн., з яких: 4246,84 грн. - заборгованість за кредитом; 0,16 грн. - заборгованість за процентами; 2237,28 грн. - заборгованість за комісією. По кредитному договору від 08.12.2021 №2002040850401 у сумі 50808,67 грн., з яких: 24900,49 грн. - заборгованість за кредитом; 25908,18 грн. - заборгованість за процентами та 0,00 грн. - заборгованість за комісією.
Банк 09.05.2025 за вих. №КНО-44.2.1/436 направляв на адресу відповідача вимогу про погашення заборгованості, проте зазначена вимога залишилась без задоволення.
Відповідно до статті 204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
За приписами ст.205ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, підписання договорів свідчить про те, що відповідач всі умови цілком зрозумів та своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні цих договорів, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Частиною 1 статті 663ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умов розроблює підприємець (в даному випадку банк).
Так як умови договору розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому, з огляду на редакцію статей 633, 634ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Судом встановлено, що за умовами договорів сторонами було погоджено тип кредиту сума/ліміт/кредиту, строк кредитування, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту.
Враховуючи, що сторони домовилися про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, паспорт споживчого кредиту можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладених із відповідачем кредитних договорів.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст.598ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач з умовами договорів був ознайомлений, підписав такі договори, однак умови договорів порушив, зворотного відповідачем не доведено.
Розмір заявленої до стягнення заборгованості за кредитними договорами за тілом кредиту та процентами підтверджується наданими суду розрахунками заборгованості.
На час розгляду справи судом, відповідач заборгованість перед позивачем по основній сумі боргу та за відсотками за кредитними договорами не сплатив та відповідних доказів до суду не подав.
Відповідно до пунктів 5.7.3 частини 5 Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування коштів з метою повернення споживчого кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо споживчого кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування споживчим кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в заяві на приєднання до договору від початкової (наданої) суми споживчого кредиту (база розрахунку комісії).
Згідно з абзацом третім частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
За частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування») до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.
Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Згідно з частиною першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі №361/392/20 (провадження №61-16470св20) та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».
Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, положення укладених між сторонами кредитних договорів щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів, є нікчемними.
Відповідно до частину 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За таких обставин, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 06.07.2021 №1001915952501 у сумі 6484,28 грн., з яких: 4246,84 грн. - заборгованість за кредитом; 0,16 грн. - заборгованість за процентами; 2237,28 грн. - заборгованість за комісією, а саме: у стягненні комісії за обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором у розмірі 2237,28 грн. необхідно відмовити.
Беручи до уваги часткове задоволення позову, керуючись положенням ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 2327,81 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4 заборгованість за кредитними договорами:
від 06.07.2021 №1001915952501 у сумі 4247,00 грн., з яких: 4246,84 грн. - заборгованість за кредитом; 0,16 грн. - заборгованість за процентами;
від 08.12.2021 №2002040850401 у сумі 50808,67 грн., з яких: 24900,49 грн. - заборгованість за кредитом; 25908,18 грн. - заборгованість за процентами.
Всього стягнути заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 55055 ( п'ятдесят п'ять тисяч п'ятдесят п'ять) гривень 67 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Українській Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ: 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4 понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2327 ( дві тисячі триста двадцять сім) гривень 81 копійку.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст заочного рішення складено 24.12.2025.
Суддя Н.В. Марченко