Рішення від 24.12.2025 по справі 303/7515/25

Справа № 303/7515/25

2/303/2856/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2025 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.

розглянувши у спрощеному провадженні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до рішення Мукачівського міськрайонного суду від 07.11.2013 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі всіх видів його заробітку щомісячно до досягнення нею повноліття. Посилається, що на даний час 02.02.2023 року він уклав шлюб з ОСОБА_4 . Від даного шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також у теперішньої дружини є син від першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, його матеріальний та сімейний стан змінився, а тому в нього не має можливості сплачувати аліменти по рішенню суду від 07.11.2023 року.

З урахуванням вищезазначеного ОСОБА_1 просить змінити розмір та спосіб аліментів, стягнутих на підставі рішення суду від 07 листопада 2013 року, з 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) на тверду грошову суму в розмірі 1600 гривень щомісячно.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 06.10.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач відзив на позов не подала.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.03.2011 року (а.с 8).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 07 листопада 2013 року шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_3 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1\4 частини всіх видів його заробітку, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 листопада 2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення набуло законної сили ( а.с. 17-20).

Матеріалами справи встановлено, що 02.02.2023 року він ОСОБА_1 02.02.2023 уклав шлюб з ОСОБА_4 . Від даного шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також у теперішньої дружини є син від першого шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 9-12).

Враховуючи вказані обставини позивач просить змінити розмір та спосіб аліментів, стягнутих на підставі рішення суду від 07 листопада 2013 року, з 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) на тверду грошову суму в розмірі 1600 гривень щомісячно.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.

Згідно з ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Обов'язками батьків по вихованню та розвитку дитини відповідно до ст. 150 СК України, є обов'язок піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.

Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Також відповідно до частини 3 статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Таким чином, саме отримувачу аліментів надано право вибору способу стягнення аліментів в частці від доходу платника або в твердій грошові сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Згідно п. 23. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

При розгляді справи суд враховує те, що Верховний Суд України в своїх судових рішеннях по справам даної категорії сформулював правову позицію, з якої вбачається, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі») (Постанова у справі № 6-143цс13 від 05.02.2014 року).

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на дітей можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

У подальшому, визначене судом сума аліментів може бути змінена (збільшена або зменшена) у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я отримувача або платника аліментів та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог, посилається на укладення шлюбу, народження дитини та утримання дитини від попереднього шлюбу дружини, а тому він не має можливості сплачувати аліменти в повному обсязі

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Вирішуючи спір з приводу заявлених позивачем вимог, судом встановлено, що доказів того, що у відповідача немає можливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі позивачем не надано, як і доказів незадовільного стану здоров'я та неможливості працевлаштуватися та відповідно сплачувати аліменти по рішенню суду.

Доводи позивача про те, що на даний час в нього є інша сім'я , на переконання суду, не є тією підставою, щоб не надавати матеріальної допомоги своєму неповнолітньому сину, який потребує такої допомоги.

Крім того позивач є молодим за віком та працездатним, а доказів того, що за станом здоров'я він не має змоги працювати, останнім не надано.

Проаналізувавши досліджені судом докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів відмовити, оскільки доказів, які б давали підстави для зміни способу та розміру аліментів судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 180-184, 192 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрована АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 24 грудня 2025 року.

Головуюча О.В.Гутій

Попередній документ
132869437
Наступний документ
132869439
Інформація про рішення:
№ рішення: 132869438
№ справи: 303/7515/25
Дата рішення: 24.12.2025
Дата публікації: 25.12.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.12.2025)
Результат розгляду: в позові відмовлено
Дата надходження: 30.09.2025
Предмет позову: про зміну способу та розміру стягнення аліментів