8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3179/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
при секретарі судового засідання: Трофименко С.В.
за участю представників учасників процесу:
позивача: Чорний Олександ Володимирович (в режимі відеоконференції)
відповідача: Максимов Микола Ігоревич (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Пастораль» (Україна, 04053, місто Київ, вулиця Тумана Ованеса, будинок 15а, приміщення 636, код ЄДРПОУ 35703673),
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно транспортна компанія Еталон» (України, 61060, Харківська область, місто Харків, проспект Льва Ландау, будинок 171, код ЄДРПОУ 42796803),
про стягнення коштів,-
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ:
До Господарського суду Харківської області через систему «Електронний Суд» надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Пастораль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно транспортна компанія Еталон» про стягнення 1 489 528,56 грн пені та 261 987,68 грн договірної штрафної санкції (компенсаційної виплати).
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи № 922/3179/25 визначено суддю Юрченко В.С.
05.09.2025, ухвалою господарського суду Харківської області прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Пастораль» до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3179/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато у справі № 922/3179/25 підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 29.09.2025.
29.09.2025 ухвалою суду, яка постановлена в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, повідомлено учасників справи, що розгляд справи № 922/3179/25 в підготовчому засіданні, призначений судом на 29.09.2025 року на 12:30, не відбувся (було знято з розгляду), у зв'язку зі збоєм роботи підсистеми відеоконферензв'язку ЄСІТС (ВКЗ) (vkz.court.gov.ua). Суд також повідомив, що розгляд даної справи в підготовчому засіданні відбудеться 06.10.2025.
06.10.2025 суд, на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 ГПК України, постановив ухвалу без оформлення окремого документа про відкладення підготовчого засідання на 27.10.2025.
27.10.2025 суд, на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа про відкладення підготовчого засідання на 03.11.2025.
03.11.2025 суд, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 17.11.2025.
17.11.2025 суд, на підставі частини 2 статті 216 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа про перерву в судовому засіданні до 08.12.2025.
08.12.2025 суд, на підставі частини 2 статті 216 ГПК України, постановив ухвалу в судовому засіданні без оформлення окремого документа про перерву в судовому засіданні до 15.12.2025.
В судовому засіданні по розгляду справи по суті 15.12.2025 представник позивача підтримав позов. Представник відповідача в судовому засіданні по розгляду справи по суті 15.12.2025 проти задоволення позову заперечував.
15.12.2025 суд, відповідно до частини 1 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення іменем України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
II.АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Позиція позивача.
Позивач, в обґрунтування підстав позову, посилається на обставину неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним між сторонами договором підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023.
Як наголошує позивач, відповідач виконав будівельні роботи за договором підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023 із порушенням договірних умов, а саме:
І вид робіт «зняття шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t=0.45 м» зі строком завершення до 31.05.2023, відповідач не виконав у кількості 6 162,0 куб. м.
та ІІІ вид робіт «планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку» зі строком завершення до 28.07.2023, відповідач не виконав у кількості 53 228,00 кв. м., а виконаний частково об'єм земельних робіт у розмірі 26 187,00 кв. м. з порушенням строків виконання робіт, а саме: за актом № 9 від 06.10.2023 порушення строку становить 70 днів, за актом № 11 від 17.10.2023 порушення строку становить 81 день, за актом № 12 від 20.12.2023 порушення строку становить 145 днів, за актом № 13 від 19.02.2024 порушення строку становить 180 днів.
Загалом, за розрахунком позивача, відповідачем виконано робіт на суму 6 193 359,95 грн з ПДВ, тоді як позивачем сплачено за виконані роботи 6 369 292,00 грн з ПДВ.
Позивач зазначає, що ІІ вид робіт зняття родючого шару ґрунту із зворотною засипкою, виймання ґрунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання ґрунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу, виконано відповідачем у загальній кількості 50 648,0 куб. м., без порушення строку їх виконання.
Розрахунок заявлених до стягнення з відповідача сум позивачем здійснено наступним чином:
- за невиконаний залишок І виду робіт позивач розрахував наступні види санкцій, які належить стягнути з відповідача: на підставі пункту 8.3. договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023 пеню у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт зі «зняття шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t=0.45 м.» у кількості 6 162,00 куб. м. у сумі 387 589,80 грн та штрафну санкцію (компенсаційну виплату) у розмірі 15% від вартості ціни невиконаних у строк відповідачем робіт у сумі 66 549,60 грн, що загалом складає 454 139,40 грн;
- за порушення строків ІІІ виду робіт позивач визначив наступні види санкцій, які належить стягнути з відповідача: на підставі пункту 8.3. договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023 пеню у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт із «планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку» у сумі 1 126 189,99грн. та штрафну санкцію (компенсаційну виплату) у розмірі 15% від вартості ціни невиконаних у строк відповідачем робіт у сумі 195 438,08 грн., що загалом складає 1 297 376,84 грн.
За розрахунком позивача, сума неустойки, яку позивач просить стягнути з відповідача складає 1 489 528,56 грн пені та 261 987,68 грн договірної штрафної санкції (компенсаційної виплати).
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві не погоджується з доводами позовної заяви та просить суд відмовити у її задоволенні, зазначаючи, зокрема, що виконання І виду робіт «Зняття шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t=0.45 м.» виконано ним в повному обсязі. Однак, по завершенню виконання цього виду робіт відповідачем встановлено, що фактичний об'єм робіт, які мають бути виконані на даному об'єкті, є меншим, аніж було передбачено умовами договору. З цього приводу, відповідач звертався до позивача з листом № 14 від 19.05.2023 (направлявся на електронну пошту позивача, зазначену у договорі), у якому повідомлялося про фактично виконаний об'єм робіт підрядником з дотриманням строків виконання таких робіт та запропоновано укласти додаткову угоду про зменшення обсягу робіт на першому етапі з 35 737,0 м3 до 29 575,0 м3.
У відзиві на позов відповідач вказує, що він приступив до виконання ІІ виду робіт - зняття родючого шару ґрунту із зворотною засипкою, виймання ґрунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання ґрунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу. І дані роботи були виконані Відповідачем в повному обсязі та у встановлений строк, що, у свою чергу, не спростовується Позивачем.
По закінченню виконання ІІ етапу виду робіт згідно геодезичної зйомки, ТОВ «БТК «Еталон» листом № б/н від 31.05.2023, який скеровано електронним шляхом, повідомило позивача, що об'єм ґрунту «насип» є більший, аніж «виїмка», та залишиться певна ділянка на якій буде знаходитись зайвий ґрунт.
Відповідач наголошує у відзиві, що саме з вини замовника ІІІ вид робіт виконаний частково та з порушенням строків, оскільки позивач відмовився усувати недоліки на об'єкті будівельних робіт, які виникли внаслідок дій іншого, залученого підрядника. На підтвердження обставин щодо знищення результатів робіт, виконаних ТОВ «Будівельна транспортна компанія «Еталон», діями іншого, залученого підрядника, відповідач надає до відзиву геодезичні зйомки, а також нотаріально завірені показання свідків - начальника дільниці ТОВ "БТК "Еталон" ОСОБА_1. (наказ про прийняття на роботу додається) та водія навантажувача ТОВ "ТБК "СІТІ-БУД" ОСОБА_2., який був залучений до виконання робіт ТОВ "БТК "Еталон".
Також відповідач зазначає, що у липні 2024 року він повідомив позивача у листі № 3 від 16.07.2024, що у зв'язку зі зміною проектних рішень, строки виконання робіт змінюються, та запропонував погодити сторонами нові терміни виконання робіт по Договору. Крім того, у цьому листі ТОВ «БТК «Еталон» зазначило, що під час виконання робіт, інші підрядники виконуючи свою роботу, неодноразово наносили шкоду результатам робіт Підрядника.
У відповідь на численні повідомлення та звернення відповідача стосовно вирішення робочих питань, що виникли у процесі виконання робіт, позивач взагалі зупинив виконання робіт та обмежив доступ до будівельного майданчика, що на думку відповідача, є порушенням пункту 4.2.5. договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023.
Крім того, у відзиві на позов відповідачем сформовано клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій на 90 %, обґрунтовуючи тим, що внаслідок запровадження воєнного стану та постійних обстрілів території міста Харкова, фінансовий стан підприємства, а саме - рівень доходів ТОВ «БТК «ЕТАЛОН», значно зменшився у порівнянні із довоєнними роками, на підтвердження чого надає примірники Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств у період з 2019 по 2024 роки, а також те, що договором підряду на виконання робіт №28/04-ЗД від 02.05.2023 погоджено максимально низьку ціну за виконання конкретного виду робіт, а тому прибуток відповідача є мінімальним. При цьому заявлений позивачем розмір штрафних санкцій є абсолютно не співмірним із ціною договору.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.
Виклад обставин справи, встановлених судом.
Як свідчать матеріали справи, Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ПАСТОРАЛЬ» (надалі - Позивач або ТОВ «Компанія «Пастораль» або Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» (надалі - Відповідач або ТОВ «БТК «Еталон» або Підрядник), укладено договір підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023 (надалі - Договір), відповідно до якого Відповідач взяв на себе зобов'язання виконати земляні роботи, перелік яких наведено у додатках до цього Договору (надалі - роботи) на об'єкті Позивача, який розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, Пристолична територіальна громада (UA32040130000049927), кадастровий номер земельної ділянки: 3220883600:04:002:0020, а Позивач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити належно виконану роботу за договірною ціною, яка передбачена Додатком № 1 до договору у сумі 6 296 067,00 грн.
Відповідно до пункту 1.3. Договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Підряднику, визначені в Додатку №1 «Договірна ціна» та Додатку №2 «Технічне завдання», які є невід'ємними частинами цього Договору. Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт, шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору.
Пунктом 1.4. Договору визначено, що факт виконання робіт буде засвідчуватися актами приймання виконаних робіт, які підписані Замовником і Підрядником.
Згідно із пунктом 2.1. Договору, загальна вартість цього Договору визначається сумою усіх актів приймання виконаних робіт до цього Договору, погоджених та підписаних Сторонами, на підставі фактичних об'ємів робіт, виконаних Підрядником та одиничних розцінок, погоджених Сторонами в Додатку №1 «Договірна ціна» до цього Договору.
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що зміна вартості робіт (одиничних розцінок) оформляється відповідною додатковою угодою до цього Договору, підписаною уповноваженими представниками Сторін та скріпленою печатками Сторін.
Пунктом 2.5. Договору Сторонами погоджено, що Замовник здійснює платежі Підряднику у порядку та строки, визначені Додатком №1 «Договірна ціна».
Згідно пунктом 3.1. та 3.2. Договору, строки виконання робіт визначаються Сторонами в Додатку № 3 «Графік виконання робіт». Підрядник зобов'язується розпочати та закінчити виконання робіт у строк, передбачений пункту 3.1. цього Договору.
Пунктом 3.5. Договору визначено, що датою закінчення виконання робіт вважається дата їх прийняття Замовником та підписання Акту приймання виконаних робіт.
Відповідно до пункту 3.6. та 3.7. Договору, Підрядник гарантує, що після виконання робіт, передбачених цим Договором, результат робіт буде відповідати Додатку № 2 «Технічне завдання», умовам цього Договору та такий результат буде придатний для використання його за цільовим призначенням. Сторони погодили, що роботи вважаються належно виконаними у разі відповідності таких робіт Додатку №2 «Технічне завдання».
Згідно із підпунктами 4.4.1., 4.4.2. Договору Підрядник зобов'язаний, зокрема, виконати роботи якісно та у встановлені цим Договором строки, відповідно до додатку №2 «Технічне завдання», правил та умов цього Договору, а також забезпечити виконання робіт із дотриманням строків, передбачених цим Договором (з урахуванням випадків передбачених у підпункті 4.3.6. Договору).
Пунктом 7.1. Договору передбачено, що Підрядник передає Замовнику виконані роботи поетапно шляхом підписання актів приймання виконаних робіт, після виконання кожного етапу (або відповідної частини етапу), визначеного Додатком № 3 «Графік виконання робіт». При цьому кожен етап може бути поділений Підрядником пропорційно, частинами та заактований належним чином. Разом з актами приймання виконаних робіт Підрядник надає Замовнику геодезичну зйомку земельної ділянки Об'єкта, де були проведенні роботи на даному етапі (частини етапу).
Відповідно до пункту 8.3. Договору, за порушення строків виконання робіт/строків усунення недоліків в роботах за цим Договором, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 % від вартості невиконаних у строк робіт за кожний день прострочення. У разі порушення строків виконання робіт/строків усунення недоліків в роботах за цим Договором більше, ніж на 10 банківських днів, Підрядник на вимогу Замовника зобов'язується додатково сплатити Замовнику договірну штрафну санкцію (компенсаційну виплату) у розмірі 15% від вартості (ціни) невиконаних у строк Підрядником робіт.
Пунктом 8.4. Договору передбачено, що застосування санкцій не звільняє Сторони від виконання прийнятих зобов'язань за цим Договором та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань за цим договором.
Відповідно до пунктів 12.3 та 12.4. Договору, цей Договір може бути змінений і доповнений тільки за домовленістю Сторін, шляхом укладання відповідної додаткової угоди. Додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід'ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скріплені їх печатками. Всі виправлення за текстом цього Договору мають силу та можуть братися до уваги виключно за умови, що вони у кожному окремому випадку датовані, засвідчені підписами Сторін та скріплені їх печатками.
Невід'ємними частинами договору є Додаток № 1 «Договірна ціна», Додаток № 2 «Технічне завдання», Додаток № 3 «Графік виконання робіт», а також Додаток № 4 «Акт приймання будівельного майданчику».
16.05.2023 Додатковою угодою № 1 Сторони погодили у новій редакції Додаток № 1 «Договірна ціна» та передбачили, в тому числі, що загальна вартість робіт (договірна ціна) становить 5 877 051,00 грн в тому числі ПДВ 979 508,50 грн.
21.08.2023 Додатковою угодою № 2 Сторони погодили у новій редакції Додаток № 1 «Договірна ціна» та передбачили, в тому числі, що загальна вартість робіт (договірна ціна) за період з 02.05.2023 по 16.08.2023 (включно) становить 5 024 792,00 грн, а за період з 21.08.2023 до повного виконання робіт загальна вартість робіт (договірна ціна) становить 2 082 920, 55 грн.
Отже, в межах дії договору, з урахуванням додаткових угод, сторони погодили наступну етапність виконання земляних робіт на Об'єкті Замовника, їх вартість, кількість, а також строки початку та закінчення кожного із етапу виконання робіт, зокрема, Сторонами погоджено:
І вид/найменування робіт: зняття шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t=0.45 м. у кількості 35 737 00 м. куб. на суму 2 430 116,00 грн, зі строком завершення робіт до 31.05.2023.
Факт виконання земляних робіт у кількості 29 575,00 куб. м. підтверджується актами приймання виконаних робіт № 1 від 10.05.2023 у кількості 9 654 м. куб. на суму 656 472 грн з ПДВ та № 2 від 16.05.2023 у кількості 19 921 м.куб. на суму 1 354 628 грн з ПДВ.
За позицією позивача, Підрядником не виконано земляні роботи по І етапу у кількості 6 162, 0 куб. м.
В процесі виконання даного виду робіт Сторонами було погоджено зміну вартості, внаслідок чого ціна робіт змінювалась, залежно від періоду виконання:
- в період з 02.05.2023 по 16.08.2023 (включно) - 2 011 100,00 грн;
- в період з 17.08.2023 до повного виконання робіт - 0 грн.
Також в процесі виконання даного виду робіт Сторонами було погоджено зміну кількості виду робіт, внаслідок чого об'єм робіт змінювався, залежно від періоду виконання:
- в період з 02.05.2023 по 15.08.2023 (включно) - 29 575,0 м. куб.
- в період з 16.05.2023 до повного виконання робіт - 0
ІІ вид/найменування робіт: зняття родючого шару ґрунту із зворотною засипкою, виймання ґрунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання ґрунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу у загальній кількості 34 943,0 куб. м. на суму 2 515 896,00 грн зі строком завершення земляних робіт до 14.07.2023.
Факт виконання земляних робіт підтверджується актами приймання виконаних робіт № 3 від 24.05.2023 у кількості 80 630 м.куб. на суму 578 160 грн з ПДВ, № 4 від 01.06.2023 у кількості 163 158 м.куб на суму 1 163 376,00 грн з ПДВ, № 5 від 26.06.2023 у кількості 11 214 м.куб. на суму 807 408,00 грн з ПДВ, № 7 від 05.07.2023 у кількості 4 378 м.куб. на суму 315 216,00 грн з ПДВ, № 8 від 02.10.2023 у кількості 6 076 м.куб. на суму 473 928,00 грн з ПДВ та № 10 від 09.10.2023 на суму 373 776,00 грн з ПДВ.
В процесі виконання даного виду робіт Сторонами було погоджено зміну вартості, внаслідок чого ціна робіт змінювалась, залежно від періоду виконання:
- в період з 02.05.2023 по 16.08.2023 (включно) - 2 864 160, 00 грн
- в період з 21.08.2023 р. до повного виконання робіт - 780 000,00 грн.
Також в процесі виконання даного виду робіт Сторонами було погоджено зміну кількості виду робіт, внаслідок чого об'єм робіт змінювався, залежно від періоду виконання:
- в період з 02.05.2023 по 15.08.2023 (включно) - 39 780,0 м. куб.
- в період з 16.05.2023 до повного виконання робіт - 10 000,0 м. куб.
Сторонами не заперечується той факт, що роботи по ІІ етапу виконаних робіт виконано Підрядником без порушення строку виконання та в межах визначеного Договору об'єму земляних робіт у загальній кількості 50 648,0 куб. м.
ІІІ вид/найменування робіт: планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку у загальній кількості 79 415,0 кв. м. на суму 1 350 055,00 грн, зі строком завершення робіт до 28.07.2023.
Факт виконання земляних робіт у кількості 26 187,00 кв. м. підтверджується актами приймання виконаних робіт № 6 від 26.06.2023 у кількості 8 796 м.куб. на суму 149 532,00 грн з ПДВ, № 9 від 06.10.2023 у кількості 3 753 м.куб. на суму 69 242,85 грн з ПДВ, № 11 від 17.10.2023 у кількості 2 352 м.куб. на суму 43 394,40 грн з ПДВ, № 12 від 20.12.2023 у кількості на суму 21 678,75 грн з ПДВ, № 13 від 19.02.2024 у кількості 10 111 м.куб. на суму 186 547,95 грн з ПДВ.
В процесі виконання даного виду робіт Сторонами було погоджено зміну вартості, внаслідок чого ціна робіт змінювалась, залежно від періоду виконання:
- в період з 02.05.2023 р. по 16.08.2023 (включно) - 149 532,00 грн;
- в період з 21.08.2023 р. до повного виконання робіт - 1 302 920,55 грн.
Також в процесі виконання даного виду робіт Сторонами було погоджено зміну кількості виду робіт, внаслідок чого об'єм робіт змінювався, залежно від періоду виконання:
- в період з 02.05.2023 по 15.08.2023 (включно) - 8 796,0 м. куб.
- в період з 16.05.2023 до повного виконання робіт - 70 619,0 м. куб.
В пункті 3 Додатку № 1 «Договірна ціна» до Договору та пункті 2 Додатку № 1 «Договірна ціна» до Договору (в редакції, викладеної відповідно до Додаткової угоди №2 від 21.08.2023) Сторони договору погодили наступний порядок оплати робіт Підряднику:
- перед початком виконання Підрядником кожного виду робіт, Замовник на підставі отриманого від Підрядника рахунку на оплату, здійснює оплату у розмірі 20% від загальної вартості такого виду роботи (частину етапу такої роботи). Для цілей цього пункту під терміном «вид робіт» розуміється найменування робіт, яке визначене за кожним окремим порядковим номером, згідно із таблиці в п.1. цього додатку;
- оплата у розмірі 80% від ціни фактично виконаних Підрядником робіт (етапу робіт, виду робіт, частини етапу робіт), здійснюється Замовником Підряднику протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Сторонами акту приймання виконаних робіт.
Сторони також погодили, що оплата Замовником робіт у більшому розмірі, ніж погоджено Сторонами у цьому додатку, не означає належне виконання Підрядником обов'язків за Договором (пункт 4 в редакції, підписаної одночасно з Договором від 02.05.2023, та пункт 3 в редакції, викладеної відповідно до Додаткової угоди № 2 від 21.08.2023).
На виконання пункту 3 Додатку № 1 «Договірна ціна» до Договору, Відповідач виставляв Позивачу рахунки на оплату № 35 від 09.05.2023 на суму 525 177,60 грн. з ПДВ, № 39 від 24.05.2023 на суму 462 528,00 грн, № 41 від 02.06.2023 на суму 930 700,80 грн з ПДВ, № 47 від 26.06.2023 на суму 119 625,60 грн з ПДв, № 46 від 26.06.2023 на суму 645 926,40 грн з ПДВ, № 51 від 05.07.2023 на суму 321 826,00 грн з ПДВ, № 79 від 02.10.2023 на суму 473 928,00 грн з ПДВ, № 86 від 06.10.2023 на суму 55 394,28 грн з ПДВ, № 90 від 17.10.2023 на суму 34 715, 52 грн з ПДВ, № 87 від 09.10.2023 на суму 373 776,00 грн з ПДВ, № 96 від 20.12.2023 на суму 17 343,00 грн з ПДВ, № 12 від 19.02.2024 на суму 149 238,36 грн з ПДВ.
Зобов'язання Позивача щодо здійснення Підряднику попередньої оплати в розмірі 20% від загальної вартості кожного виду робіт, а також щодо оплати 80% вартості фактично виконаних робіт у розмірі 6 369 292,16 грн з ПДВ підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними інструкціями за період з 03.05.2023 по 27.02.2024 (включно) та довідкою взаєморозрахунків (а. с. 10, розворот сторінки - 11, том 1).
19.05.2023 Відповідач повідомив Позивача у листі, що І етап земляних робіт «Зняття шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t=0.45» було повністю ним виконано, однак фактичний об'єм роботи (за даними геодезичної зйомки) становить 29 575, 0 куб. м., що є меншим, аніж визначено договором - 35 737,0 кв. м. Підрядник запропонував Замовнику укласти додаткову угоду про зменшення обсягу робіт на І етапі до 29 575,0 куб. м.
Лист за вих. № 14 від 19.05.2023 було скеровано Відповідачем на електронну адресу Позивача «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Матеріали справи містять додаткову угоду №1 від 16.05.2023р. до договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023 відповідно до якої сторонами погоджено зміну об"єму та ціну робіт (а.с.33).
31.05.2023 Відповідач у листі б/н повідомив Позивача, що в процесу виконання ІІ етапи робіт «Зняття родючого шару ґрунту зі зворотною засипкою, виймання ґрунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання ґрунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу» виявлено, що вибурений ґрунт, який залишено після іншого підрядника, що займався виконанням робіт з палями, складає об'єм 515 куб. м. у твердому тілі. У зв'язку з чим, ТОВ «БТК «Еталон», просило Позивача звернути увагу та урахувати цей об'єм при кінцевому розрахунку за виконання даного етапу робіт.
Лист б/н від 31.05.2023 скеровано Відповідачем на електронну пошту Позивача «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Позивач відповіді на вказані листи Відповідача не надав.
В судових засіданнях по розгляду справи по суті представник Позивача вказав, що електронне листування не може вважатись належним способом зв'язку Відповідача із Позивачем з приводу виконання умов Договору.
16.07.2024 у листі за вих. № 3 від 16.07.2024 Відповідач зазначив, що Позивач у відповідь на численні повідомлення та звернення стосовно вирішення робочих питань, що виникли у процесі виконання робіт, зупинив виконання робіт та обмежив доступ до будівельного майданчика, що на думку відповідача, є порушенням пункту 4.2.5. договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023. Крім того, Відповідач просив Позивача повідомити про доцільність подальшого виконання робіт з встановленням нових строків виконання робіт або розірвати Договір за домовленістю сторін, керуючись пунктом 11.2 Договору.
Даний лист був скерований поштовим зв'язком, докази такого містяться в матеріалах справи (116 розворот сторінки - 118, том 1).
Позивач відповіді на вказаний лист Відповідача не надав.
28.08.2025 листом № 11/03 Позивач звернувся до Відповідача із вимогою про повернення надлишково сплачених коштів у сумі 175 392,21 грн, з посиланням на те що Підрядник виконов фактичну кількість робіт на суму 6 193 359,95 грн з ПДВ, в той час Замовником здійсненно оплату робіт на загальну суму 6 369 292,16 грн з ПДВ, при цьому в судовому засіданні по розгляду справи по суті, Позивач зазначив, що даний факт не є предметом спору у цій справі.
Звертаючись з позовом до суду, Позивач спирається виключно на факт неналежно виконання Відповідачем своїх договірних зобов'язань, які передбачені умовами Договору, у зв'язку з чим нараховує до стягнення з останнього 1 489 528,56 грн пені та 261 987,68 грн договірної штрафної санкції (компенсаційної виплати).
Під час розгляду справи, в межах підготовчого провадження, спираючись на положення статті 90 ГПК України, Відповідач у відзиві (вх. № 2227 від 25.03.2025) формує перелік питань, які необхідно поставити Позивачу для повноти судового розгляду, а саме:
1. Який фактичний розмір матеріальних збитків було завдано Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Пастораль" внаслідок припинення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна транспортна компанія "Еталон" Договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023?
2. З технічної точки зору, чи могло Товариство з обмеженою відповідальністю
"Будівельна транспортна компанія "Еталон" приступити до виконання другого виду робіт - зняття родючого шару ґрунту із зворотною засипкою, виймання ґрунту з розширенням та заглибленням водойми, в тому числі виймання ґрунту на будівельному майданчику із зони благоустрою та зворотна засипка в зону підлоги складу фактично не закінчивши виконання першого виду робіт за Договором - - зняття шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t=0.45 м?
3. Чи здійснювалися сторонніми підрядними організаціями будь-які роботи на
об'єкті одночасно з виконанням земляних робіт Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна транспортна компанія "Еталон" за Договором підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023?
4. Чи визнає Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Пастораль", що в рамках виконання Договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023 р. між Сторонами цього Договору виник спір (конфлікт) через знищення результатів робіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна транспортна компанія "Еталон" на об'єкті позивача? Чи дійсно мала місце ситуація знищення сторонньою підрядною організацією результату виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна транспортна компанія "Еталон" робіт
на об'єкті?
5. Чи вчинялися Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Пастораль" дії щодо обмеження доступу Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна транспортна компанія "Еталон" до об'єкту, на якому виконувалися земляні роботи?
В межах підготовчого провадження розгляду справи, позивачем сформовано у відповіді на відзив (вх. № 23046 від 06.10.2025) та у додаткових поясненнях по справі (вх. № 24574 від 22.10.2025) відповідь на поставлені відповідачем запитання в порядку статті 90 ГПК України щодо доказів на які посилається Відповідач, в тому числі і на заяву свідка, яка позиціонується, як підстава для постановки Відповідачем питань в порядку статті 90 ГПК України.
До закінчення підготовчого провадження у справі, відповідач не сформував жодних заяв або клопотань на підтримку свого клопотання в порядку статті 90 ГПК України.
На підставі чого, суд вважає, що Позивачем було надано відповіді на поставлені питання Відповідачем в порядку статті 90 ГПК України.
Суд зазначає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Враховуючи положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Предметом доказування у справі, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд самостійно оцінює докази, надані сторонами у справі, у їх сукупності, керуючись принципом вірогідності, передбаченим статтею 79 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з цією статтею, наявність обставин, на які посилається сторона, вважається доведеною, якщо докази, надані на їх підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на їх спростування. Питання про вірогідність доказів суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання, враховуючи всі обставини справи.
З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що предметом доказування у справі становлять обставини щодо наявності/відсутності факту порушення відповідачем умов укладеного договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (частина 3 статті 875 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, укладаючи та підписуючи Договір сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, взаємні права та обов'язки кожної із сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов договору.
Договір був укладеним на підставі вільного волевиявлення двох сторін, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір з обох сторін підписаний уповноваженими особами, а також скріплений печатками підприємств.
Частина 1 статті 651 ЦК України встановлює, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором.
В той же час пунктом 12.3. Договору передбачено, що зміни та доповнення здійснюються лише шляхом підписання Додаткової угоди, яка підписана Сторонами та скріплена печатками.
Як свідчать матеріали справи, в межах дії договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023, сторонами було погоджено та підписано ряд додаткових угод.
16.05.2025 уклали додаткову угоду № 1 до договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023, якою Додаток № 1 «Договірна ціна» до Договору, викладено у новій редакції, та погоджено, в тому числі, змінити кількості робіт за І етап - з 35 737,0 куб. м. до 29 575,0 куб. м., та відповідно, зменшено вартість цих робіт з 2 430 116,00 грн до 2 011 100,00 грн.
Судом встановлено, що Підрядником виконанні робіти з І етапу робіт «Зняття шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t=0.45» у кількості 29 575,00 куб. м., що підтверджується актами приймання виконаних робіт № 1 від 10.05.2023 та № 2 від 16.05.2023 у строк до 31.05.2023.
21.08.2023 Замовник та Підрядник додатковою угодою № 2 до договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023 Додаток № 1 «Договірна ціна» до Договору, викладено в новій редакції, та погоджено, в тому числі: змінити кількість робіт за І етап за період з 02.05.2023 по 16.08.2023 (включно) - до 29 575,0 куб. м., а за період з 21.08.2023 до повного виконання робіт - до 0 куб. м. та відповідно, зменшено вартість робіт за І етап за період з 02.05.2023 по 16.08.2023 (включно) - до 2 011 100,00 грн, а за період з 21.08.2023 до повного виконання робіт - до 0 грн.
Отже, Судом встановлено, відповідно до укладених за допомогою вище зазначених додаткових угод від 16.05.2023 та від 21.08.2023, сторони змінили свої попередні домовленості, які зафіксовані основним договором, щодо кількості та вартості робіт за І етап «Зняття шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t=0.45».
Оцінюючи всі наявні у матеріалах справи докази, під час розгляду справи судом встановлено виконання відповідачем робіт у кількості 29 575, 0 куб. м. по І етапу робіт «Зняття шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t=0.45» у строк 16.05.2023, тобто в межах погоджених сторонами умов договору.
Таким чином, судом встановлено, згідно матеріалів справи, що відповідачем не було порушено умови Договору, та він в повному обсязі та своєчасно виконав І етапу робіт «Зняття шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t=0.45».
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність передбачених підстав для стягнення з відповідача на підставі за пунктом 8.3. Договору пені у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк по І етапу робіт зі «Зняття шару ґрунту екскаватором, з улаштуванням та укочуванням буртів бульдозером t=0.45 м.» у кількості 6 162,00 куб. м. у сумі 387 589,80 грн та штрафної санкції (компенсаційної виплати) у розмірі 15% від вартості ціни невиконаних у строк відповідачем робіт у сумі 66 549,60 грн, що загалом складає 454 139,40 грн, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Що стосується ІІІ етапу робіт, за який позивач визначив наступні види санкцій, які належить стягнути з відповідача на підставі пункту 8.3. договору підряду на виконання робіт № 28/04-ЗД від 02.05.2023, а саме пеню у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт із «планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку» у сумі 1 126 189,99 грн та штрафну санкцію (компенсаційну виплату) у розмірі 15% від вартості ціни невиконаних у строк відповідачем робіт у сумі 195 438,08 грн, що загалом складає 1 297 376,84 грн, то суд зазначає наступне.
Судом встановлено математичні неточності у розрахунках позивача, які містяться у змісті позову, зокрема позивач у змісті позову зазначає суму пені у розмірі 1 126 189,99 грн, а в доданому до позовної заяви розрахунку визначає суму пені 1 101 938,76 грн.
У зв'язку з чим, судом було зроблено перерахунок пені у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт за кожний день прострочення та встановлено наступне: за актом № 9 від 06.10.2023 порушення строку становить 70 днів ( розмір пені складає 24 235,00 грн); за актом № 11 від 17.10.2023 порушення строку становить 81 день (розмір пені складає 17 574,73 грн); за актом № 12 від 20.12.2023 порушення строку становить 145 днів ( розмір пені складає 15 717,09 грн); за актом № 13 від 19.02.2023 порушення строку становить 180 днів (розмір пені складає 167 893,16 грн); за невиконаний залишок об'єму робіт у кількості 53 228,00 куб.м. порушення строку становить 180 днів (розмір пені складає 876 518,78 грн).
Відповідно, суд під час розгляду справи та встановлення наявності або ж відсутності підстав для покладання на відповідача договірної відповідальності спирається саме на суму пені у розмірі 1 101 938,76 грн, яка є арифметично вірною.
Судом зроблено перерахунок штрафної санкції (компенсаційної виплати) у розмірі 15% від вартості ціни невиконаних у строк відповідачем робіт за кожний день прострочення та встановлено наступне: за актом № 9 від 06.10.2023 порушення строку становить 70 днів (розмір штрафу складає 10 386,43 грн); за актом № 11 від 17.10.2023 порушення строку становить 81 день (розмір штрафу складає 6 509,16 грн); за актом № 12 від 20.12.2023 порушення строку становить 145 днів (розмір штрафу складає 3 251,81 грн); за актом № 13 від 19.02.2023 порушення строку становить 180 днів (розмір штрафу складає 27 982,19 грн); за не виконаний залишок об'єму робіт у кількості 53 228,00 куб.м. порушення строку становить 180 днів (розмір штрафу складає 147 308,49 грн).
Відповідно, суд під час розгляду справи та встановлення наявності або ж відсутності підстав для покладання на відповідача договірної відповідальності спирається на розмір штрафної санкції (компенсаційну виплату) у розмірі 15% від вартості ціни невиконаних у строк відповідачем робіт у сумі 195 438,08 грн, яка є арифметично вірною.
За положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із частиною 1, 4 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Отже, однією із основних умов виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Згідно підпункту 7.3.1 пункту 7.3 Договору підрядник зобов'язаний виконати якісно та у встановлені графіком виконання робіт (Додаток № 3) строки роботи відповідно до Технічних вимог та якісних характеристик (Додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації.
За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 ГК України (чинного на момент спірних правовідносин) у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою встановлено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Установивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі.
Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК), зокрема можуть пов'язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).
Судом встановлено, що у Договорі сторони не передбачили інший, аніж визначений статтею 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (пені та компенсаційної виплати). А відтак, строк в межах якого Позивач може здійснювати нарахування штрафних санкцій (пені та договірної санкції (компенсаційної виплати)) має присічний строк - 180 днів.
Як свідчать матеріали справи, ІІІ вид робіт «Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку» у загальній кількості 79 415,0 кв. м., відповідач мав виконати до 28.07.2023.
Матеріалами справи підтверджується часткове виконання відповідачем робіт у кількості 26 187,00 кв. м., з порушенням строків здійснення робіт.
При цьому, судом встановлено, що під час розрахунку пені та договірної санкції (компенсаційної виплати) Позивач не перевищував встановлений ГК України присічний строк їх нарахування у 180 днів.
Суд зазначає, що під час дії воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією рф проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 по справі №903/602/24 виснувала, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Отже, оскільки на дату звернення Позивача із позовом позовна давність щодо заявлених Позивачем позовних вимог про стягнення пені та договірної санкції (компенсаційної виплати) за Договором не сплила, то перебіг цього строку є зупиненим і дотепер (внаслідок продовження на строк дії воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану).
Стосовно посилань Відповідача про наявність прострочення Позивача як кредитора під час виконання ІІІ етапу робіт «Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку», то судом приймається до уваги наступне.
За приписами частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
В той же час, відповідно до частиною 2 статті 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (частина 1 статті 613 ЦК України).
Частиною 4 статті 612 ЦК України передбачає, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Судом приймається до уваги, що само по собі факт направлення відповідачем по електронній пошті листів з посиланням на певні обставини, що загрожують виконанню робіт по ІІІ етапу «Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку» у строк, визначений Додатком № 3 «Календарний план», не може беззаперечно свідчити про фактичну наявність відповідних обставин, які згадувалися у листах, а також про прострочення позивача як кредитора в розумінні статті 613 ЦК України.
В той же час суд не бере до уваги твердження Позивача, що обраний Відповідачем спосіб комунікації шляхом направлення на електрону пошту «ІНФОРМАЦІЯ_1» не узгоджується із сталою практикою відправлення листів поштою, оскільки листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 ЦК України (постанови ВС від 27.11.2018 у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 у справі № 923/1379/20, на яку посилався скаржник, ухвала Верховного Суду від 25.05.2022 у справі № 914/1003/21).
Судом встановлено, що Відповідач як не надав докази на підтвердження наявності обставин, про які він зазначав у листах до Позивача, так і не довів під час розгляду справи по суті реальної неможливості виконання робіт за Договором по ІІІ етапу «Планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку» у строк, у визначений Додатком № 3 «Календарний план».
Таким чином, судом, згідно з наявними матеріалами справи, встановлено порушення Відповідачем умов Договору щодо строків та об'єму виконання робіт по ІІІ етапу робіт.
Згідно частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Системний аналіз положень чинного законодавства вказує, що забезпечення виконання зобов'язання має своєю правовою метою надання контрагентам можливості передбачити у відповідному правочині правові наслідки неналежного виконання обов'язків за відповідним правочином. При цьому суд зазначає, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України, що узгоджується із свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України.
Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 викладено правову позицію, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, передбаченою статтею 627 ЦК України та не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідно до пункту 8.3. Договору, за порушення строків виконання робіт/строків усунення недоліків в роботах за цим Договором, Підрядник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,5 % від вартості невиконаних у строк робіт за кожний день прострочення. У разі порушення строків виконання робіт/строків усунення недоліків в роботах за цим Договором більше, ніж на 10 банківських днів, Підрядник на вимогу Замовника зобов'язується додатково сплатити Замовнику договірну штрафну санкцію (компенсаційну виплату) у розмірі 15% від вартості (ціни) невиконаних у строк Підрядником робіт.
Пунктом 8.4. Договору передбачено, що застосування санкцій не звільняє Сторони від виконання прийнятих зобов'язань за цим Договором та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язань за цим договором.
Згідно з пунктом 10.1. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам статті 549 ЦК України, статті 231 ГК України, здійснене позивачем нарахування штрафу та пені від вартості невиконаного в строк зобов'язання щодо виконання робіт.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
Дослідивши наявний у матеріалах справи розрахунок пені у розмірі 0,5% від вартості невиконаних у строк робіт із «планування, вирівнювання та пошарове ущільнення ґрунту під позначку» у сумі 1 101 938,76 грн та штрафної санкції (компенсаційну виплату) у розмірі 15% від вартості ціни невиконаних у строк відповідачем робіт у сумі 195 438,08 грн, суд дійшов висновку про його обґрунтованість та арифметичну правильність, у зв'язку з чим, суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.
При цьому Відповідачем у відзиві на позов заявлено клопотання про зменшення штрафних санкцій на 90%. В обґрунтування поданого клопотання про зменшення штрафних санкцій Відповідач зазначає, що ТОВ «БТК «ЕТАЛОН» зареєстроване та фактично здійснює свою діяльність за адресою: 61060, м. Харків, просп. Льва Ландау, буд. 171. Обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану, - зокрема, постійні обстріли території міста Харкова, значним чином вплинули на фінансовий стан підприємства-відповідача, а саме - рівень доходів ТОВ «БТК «ЕТАЛОН» значно зменшився у порівнянні довоєнними роками, на підтвердження чого відповідач надає до суду примірники Податкових декларацій з податку на прибуток підприємств у період з 2019 по 2024 роках у відповідності до яких:
за 2020 рік сума доходу Відповідача становить 50 092 350 грн;
за 2021 рік - 82 704 117 грн;
за 2022 рік - 15 122 990 грн;
за 2023 рік - 29 257 557 грн;
за 2024 рік - 18 684 845 грн.
Крім того, Відповідач наполягає на тому, що між відповідачем та позивачем у Договорі було погоджено максимально низьку ціну за виконання робіт, а тому прибуток Відповідача є мінімальним.
В той же час, Позивач заперечує проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій з огляду на те, що штрафні санкції є співмірними (адекватними) з розміром основного боргу та не перевищують його, у зв'язку з чим, правові підстави для застосування статті 551 ЦК України відсутні.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 по справі № 911/2269/22, неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Суд констатує, що сторонами по справі суду не надані докази щодо власного майнового стану (відомості про фінансові результати господарської діяльності, зокрема, внаслідок виконання Договору, наявність збитків чи прибутків у відповідному періоді, тощо).
Крім цього, суд звертає увагу, що таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов'язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).
Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
У цих висновках суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).
Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов'язання та як міри відповідальності є одночасно забезпечення дисципліни боржника стосовно виконання зобов'язання (спонукання до належного виконання зобов'язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов'язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі, у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов'язання (п. 7.10 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 по справі № 911/2269/22).
Позивачем у поданих заявах по суті спору не наведені будь-які обставини, які б надавали суду можливість встановити, які саме результати (в тому числі, фінансові) планував отримати позивач внаслідок виконання відповідачем робіт за Договором, а також не надані будь-які докази, які б свідчили про недосягнення відповідних результатів саме внаслідок прострочення відповідачем свої зобов'язань.
Заперечуючи проти зменшення розміру неустойки (договірної штрафної санкції (компенсаційної виплати) та пені Позивач у відповіді на відзив посилається лише на своє право отримати неустойку, незалежно від наявності збитків, одночасно зазначаючи, що у спірних правовідносинах неустойка носить компенсаційний характер та має компенсувати йому майнові втрати, завдані порушенням відповідачем строків виконання зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Судом встановлено виникнення у позивача права нарахувати неустойку (договірну штрафну санкцію (компенсаційну виплату) та пеню) за порушення Відповідачем виконання робіт за Договором, і для встановлення наявності такого права позивач не повинен надавати докази понесення збитків.
Разом з тим, за наявності клопотання відповідача про зменшення неустойки, відповідно до вимог статті 551 ЦК України, суд повинен встановити, яким чином співвідносяться розмір неустойки та розмір збитків кредитора, спричинених неналежним виконанням зобов'язання боржником, та чи не є розмір неустойки значно (надмірно) великим у порівнянні з розміром збитків кредитора. Тобто, визначення розміру збитків позивача, як кредитора у спірних правовідносинах, внаслідок прострочення виконання відповідачем зобов'язань за Договором, має значення для справи та підлягає встановленню судом належними засобами доказування в порядку, визначеному ГПК України.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 ГПК України).
З урахуванням викладеного, в зв'язку з посиланням Відповідача на наявність підстав для зменшення неустойки, процесуальний обов'язок доведення наявності збитків (матеріальних втрат) та їх розміру покладено саме на позивача.
Суд також звертає увагу, що зобов'язання Відповідача щодо виконання робіт були виконані частково із порушенням встановленого строку, тому у спірних правовідносинах неустойка виконує не функцію спонукання відповідача до належного виконання зобов'язання за Договором, а саме функцію майнової відповідальності за його порушення (прострочення).
В зв'язку з викладеним, для оцінки співмірності неустойки треба порівняти її розмір не з розміром можливих (потенційних) втрат позивача як кредитора, а з розміром його фактичних втрат (збитків), понесених внаслідок прострочення виконання зобов'язання відповідачем.
При цьому, суд констатує, що Позивач в поданих ним заявах по суті спору взагалі не посилається на обставини, які б свідчили про настання будь-яких негативних наслідків (в тому числі, майнових втрат) для нього внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт. Також позивачем не надані докази, які б свідчили про фактичне понесення ним будь-яких майнових втрат внаслідок прострочення виконання зобов'язання відповідачем, в той час як у відповіді на відзив позивач зазначає про необхідність стягнення неустойки саме для їх компенсації.
У пункті 4 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 ГПК України).
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 ГПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідний правовий висновок щодо стандарту доказування викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що заперечення позивача щодо доводів Відповідача про необхідність зменшення неустойки (штрафу та пені) ґрунтуються лише на твердженні про необхідність компенсації своїх майнових втрат, без наведення обставин щодо спричинення таких втрат та без подання доказів їх фактичного настання, суд вважає недоведеним факт понесення позивачем майнових втрат внаслідок порушення відповідачем строку виконання зобов'язань за Договором.
Водночас, суд звертає увагу, що застосування неустойки як міри відповідальності має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості, а за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення, тому судом має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 по справі № 911/2269/22).
З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 22.05.2019 по справі № 910/11733/18, постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 по справі № 911/2269/22, пункт 142 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 по справі № 911/952/22).
Як було встановлено судом, відповідачем систематично та неодноразово в період дії Договору надсилалось позивачу листи (за вих. № 14 від 19.05.2023, б/н від 31.05.2023, за вих. № 3 від 16.07.2024) з повідомленнями про наявність обставин, що, за твердженням відповідача, загрожували вчасному та повному виконанню робіт. Зазначенні вище обставини свідчить про намагання відповідача здійснювати належне та добросовісне виконання функцій Підрядника за укладеним Договором.
Також, Судом встановлено, що зазначені листи залишені Позивачем без відповіді.
При цьому, Судом встановлено, що Відповідачем не надано доказів наявності обставин, про які йшлося в цих листах. Разом з тим, відсутність обґрунтованих відповідей позивача на листи відповідача, на думку суду, не дозволяє однозначно як підтвердити, так і спростувати наявність відповідних обставин та можливість їх впливу на строки виконання робіт за Договором, та загалом викликає певні сумніви у добросовісному виконанні позивачем як Замовником своїх зобов'язань сприяти підрядникові у виконанні роботи, що передбачено частиною 1 статті 850 ЦК України.
Судом також приймається до уваги, що матеріали справи свідчать про фактичне виконання за Договором та прийняття позивачем як Замовником робіт на суму 6 193 359,95 грн, при визначеній первісній договірній ціни робіт в розмірі 6296067,00 грн, та яка вподальшому була зменьшена Додатковими угодами, тобто в процесі виконання робіт за Договором досягнення бажаного для позивача як Замовника матеріального результату відбулося.
Водночас, сам по собі факт залишення позивачем без відповіді звернень відповідача з посиланням на обставини, які загрожують вчасності виконання робіт, на думку суду, свідчать про те, що порушення строків виконання робіт за Договором, з певною вірогідністю, знаходиться не лише в причинному зв'язку з діями або бездіяльністю відповідача, а є також діями (бездіяльністю) самого позивача.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина 3 статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 по справі № 911/952/22).
Враховуючи зазначені вище фактичні обставини справи, встановлені судом, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; поведінку відповідача під час виконання робіт, яка свідчить про вжиття ним заходів для вчасного та повного виконання робіт; відсутність будь-яких доказів настання для позивача негативних наслідків (в тому числі, майнових втрат) внаслідок порушення відповідачем строків виконання робіт, суд вважає, що загальний розмір неустойки (штрафної санкції (компенсаційну виплату) та пені), яка відповідно до Договору підлягає стягненню з відповідача (1 297 376,84 грн) не відповідає принципу розумності, добросовісності та справедливості, а тому підлягає зменшенню судом.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2024 по справі № 911/952/22).
У зв'язку з викладеним, враховуючи висновок про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), до якого суд має право її зменшити, суд вбачає підстави щодо можливості зменшення заявленої до стягнення на 50% суму пені до розміру 550 969, 38 грн, договірної штрафної санкції (компенсаційна виплата) до розміру 97 719,04 грн.
Саме такий розмір неустойки, на думку суду, відповідає конкретним обставинам справи, встановленим судом, є обґрунтованим, справедливим та таким, що буде слугувати стимулом для відповідача не здійснювати в подальшому порушень договірних зобов'язань (превентивна функція неустойки), а для позивача достатнім для компенсування його очікувань від належного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.
Згідно вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд, ураховуючи встановлені фактичні обставини справи, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідивши обставини справи, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у справі, якими доказами вони підтверджуються та чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. У пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, пункт 30, від 27.09.2001).
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
ІV СУДОВІ ВИТРАТИ.
Розподіл витрат на оплату судового збору.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору через подання позовної заяви позивачем в електронній формі.
Щодо визначеної позивачем суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку із розглядом справи у розмірі 40 000,00 грн, то суд зазначає наступне.
Згідно частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Суд звертає увагу, що з дати ухвалення рішення по даній справі, Позивач має присічний строк на представлення документального підтвердження судових витрат у сумі 40 000,00 грн, а також розрахунки таких витрат, що зумовить застосування судом правого механізму охопленого пунктом 3 частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України(ухвалення додаткового рішення).
Керуючись статтями 1-5, 10-13, 20, 41-46, 49, 73-80, 86, 123, 129, 194-196, 201, 208-210, 217-220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно транспортна компанія Еталон» (України, 61060, Харківська область, місто Харків, проспект Льва Ландау, будинок 171, код ЄДРПОУ 42796803) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Пастораль» (Україна, 04053, місто Київ, вулиця Тумана Ованеса, будинок 15а, приміщення 636, код ЄДРПОУ 35703673) 550 969 (п'ятсот п'ятдесят тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять) гривень 38 копійок пені, 97 719 (дев'яносто сім тисяч сімсот дев'ятнадцять) гривень 04 копійки договірної штрафної санкції (компенсаційної виплати), а також судові витрати (сплачений судовий збір) у розмірі 15 568 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) гривень 52 копійки.
Видати наказ після набрання законної сили рішення суду.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "24" грудня 2025 р.
СуддяВ.С. Юрченко