Справа № 243/11327/25
Провадження № 2-о/243/199/2025
24 грудня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Фаліна І.Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Мірошниченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лещенко Сергій Вікторович, заінтересована особа Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем,-
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лещенко Сергій Вікторович, заінтересована особа Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Представник позивача просить встановити факт постійного місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкодавцем про закону ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки заявник та померла проживали разом за цією адресою, що підтверджується відповідною довідкою від 09.07.2025р.Також зазначив, що єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є заявник.
Представник заявника зазначає, що встановлення зазначеного факту необхідно заявнику для подальшого вчинення передбачених законом дій для прийняття спадщини.
Звернувшись до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для подачі заяви на прийняття спадщини.
Сторони в судове засідання не з'явились про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заяву про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем слід залишити без розгляду з наступних підстав.
За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК).
Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану, при цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18 вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
З відомостей відділу з ведення реєстраційного обліку місця проживання та місця перебування фізичних осіб Слов'янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області від 10.12.2025 №20-16/2-5667, наданих на підставі ухвали судді від 09.12.2025 слідує, що за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 04.05.2016 - 09.10.2020, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 20.09.1995 - 07.02.2022, та зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 21.03.2014 та по теперішній час.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що окрім заявника є ще інший спадкоємець ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з матеріалів справи вбачається спір про право, оскільки встановлення факту потрібно заявнику для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , а тому спір підлягає розгляду в загальному порядку за участю іншого спадкоємця, зокрема ОСОБА_4 , на права та обов'язки якого впливатиме рішення суду про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява не може бути предметом розгляду в порядку окремого провадження, а тому підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ч.6 ст. 294, 315 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лещенко Сергій Вікторович, заінтересована особа Слов'янська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику його право подати позов на загальних підставах.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складений 24.12.2025
Суддя І.Ю Фалін