Справа № 243/5737/25
Провадження № 2/243/1476/2025
Іменем України
23 грудня 2025 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Дюміної Н.О.
при секретарі Петрусі Д.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3
вимоги позивача: про стягнення аліментів на утримання батька,
учасники справи - не з'явились,
негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1. 30 червня 2025 представник позивача звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька. Яка обґрунтована тим, що ОСОБА_3 є сином позивача. 01.10.2024 року позивач повторно отримав другу групу інвалідності у зв'язку з загостреною стадією хронічного обструктивного захворювання легень, емфіземою легень та дифузним пневмосклерозом, що підтверджується довідкою Житомирського обласного центру медико-соціальної експертизи Овруцької МСЕК. Через хворобу він має обмежену працездатність, що ставить його у скрутне становище та позбавляє можливості задовольняти власні базові потреби. У зв'язку з цим, він потребує матеріальної допомоги на своє утримання, лікування та реабілітацію, якої він потребую на постійній основі та за якою він неодноразово звертався до Овруцької міської лікарні, що підтверджується випискою із медичної картки про стаціонарне лікування. Розмір його пенсії в сумі за 6 місяців складає 30 210,18 грн і є недостатнім для забезпечення всіх його потреб, недостатньо для належного та повного лікування, що змушує його звертатись з дійсним позовом до суду.
На підставі наведеного позивач просить суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача на його користь аліменти у розмірі частини всіх видів заробітку, щомісяця, починаючи з дати подання позову та довічно.
2. Відповідачем відзиву на позовну заяву надано не було.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
3. Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, надіслали на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі, в якій заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
4. Відповідач та його представник в судове засідання не з'явлився, надіслав суду заяву з проханням розгляд справи проводити за його відсутності. Не заперечував проти задоволення позову.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
5.Ухвалою суду від 08 липня 2025 було відкрито спрощене позовне провадження у справі.
IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.
6.Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є батьком відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження останнього серії НОМЕР_1 виданого 28 липня 1992 року.
7.ОСОБА_2 є пенсіонером по інвалідності 2 групи загальне захворювання, згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 22.10.2024 року, термін дії 31.10.2026 року.
8.Згідно Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №657599, виданої 01.10.2024, ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, інвалідність встановлена на строк до 01.11.2026 року. Дата чергового огляду 01.10.2026 року.
9.Відповідно до виписки №5435 із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_2 має діагноз хронічне обструктивне захворювання легень 111 ст., стадія загострення, емфізема легень, дифузний пневмосклероз ХЛН 11 ст, ХЛСН-11 ст. Рекомендовано спостереження сімейного лікаря та призначено лікування.
10.Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 №6532575708172589, останній перебуває на обліку в Овруцькому об'єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області і отримує пенсію по інвалідності, сума пенсії за період з 01.11.2024 по 30.04.2025 року складає 30210,18 грн.
11.Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 №5143991168162537, останній перебуває на обліку в Овруцькому об'єднаному управлінні ПФУ в Житомирській області і отримує пенсію по інвалідності, сума пенсії за період з 01.06.2025 по 31.08.2025 року складає 10002,75 грн.
12.Також представником позивача долучено до матеріалів справи квитанції від 22.09.2025 про оплату дров (заготівля на зимовий період) на суму 7033,96 грн та 7632,28 грн. (всього 14 666,24 грн).
13.Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 14 січня 2022 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька відповідача ОСОБА_4 .
V. Оцінка Суду.
14.Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
15.Відповідно до частини першої статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
16.Непрацездатними є особи, визнані установленим законом порядком інвалідами, що встановлюється медико-соціальними експертними комісіями МСЕК. Критерієм призначення аліментів є те, що отримувані батьками пенсія, інший дохід не забезпечують їхніх потреб на харчування, лікування, на придбання одягу, ліків. Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
17.Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги береться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо.
18.Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
19.Зобов'язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу.
20.Аналіз даної норми свідчить про те, що необхідною умовою для виникнення обов'язку повнолітніх дітей утримувати своїх батьків є наявність двох обов'язкових підстав - непрацездатність батьків та потреба у матеріальній допомозі.
21.Згідно зі статтею 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
22.Необхідність стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків має визначатися залежно від їх матеріального становища. При цьому до уваги має братися отримання батьками пенсії, держаних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо. Сам по собі факт непрацездатності батьків не породжує виникнення у дітей обов'язку їх утримання, та не свідчить про наявність потреби у наданні матеріальної допомоги.
23.Право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.
24.Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 301/160/17.
25.Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку в залежності від матеріального становища батьків. До уваги приймається отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід тощо.
26.Сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання - стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримувати сторонню матеріальну допомогу.
27.Положеннями статті 205 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі або у частці від заробітку з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.
28.Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц дійшов висновку, що тлумачення статті 202 СК України свідчить, що обов'язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі. При цьому отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
29.Статтею 203 СК України визначено, що дочка, син, крім сплати аліментів, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
30.У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, особами з інвалідністю, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними (стаття 206 СК України).
31.В свою чергу, в силу частини 1 статті 204 СК України дочка, син можуть бути звільнені судом від обов'язку утримувати матір, батька та обов'язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов'язків.
32.Отже, обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. У зв'язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред'явлено позов про стягнення аліментів, зобов'язаний перевірити їх доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо них.
33.Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
34.Позивачем не надано належних доказів на підтвердження його скрутного матеріального становища, дійсного придбання ним ліків у зв'язку із хворобою, інших матеріальних витрат на лікування тощо.
35.Посилання позивача на те, що розмір отримуваної ним пенсії не дозволяє йому забезпечити собі гідне існування, а визначений розмір пенсії, який є вищим від прожиткового мінімуму, не забезпечує всіх потреб позивача, без надання доказів такої потреби, не може бути підставою для задоволення позову та визначення аліментів у будь-якому розмірі.
36.Медичних довідок щодо стану здоров'я, який потребує посиленого лікування та значних коштів, позивач суду не надав.
37.Крім того, з огляду на те, що в Україні діє програма «Доступні ліки» для зменшення фінансового навантаження на пацієнтів та збільшення доступності ліків, завдяки якій люди з хронічними захворюваннями мають змогу отримувати необхідні препарати безоплатно або з частковою доплатою, та оскільки позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що він постійно купує дороговартісні ліки, суд вважає, що позивач не довів вказану обставину на підтвердження потреби в матеріальній допомозі.
38.При цьому, суд приймає до уваги, що відповідач має на утриманні малолітню дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
39.Посилання в позові на те, що утримання непрацездатних батьків, які потребують допомоги, є обов'язком їх повнолітніх дітей, су відхиляє, оскільки сам по собі факт непрацездатності батьків не породжує виникнення у дітей обов'язку їх утримання та не свідчить про наявність потреби у наданні матеріальної допомоги, окрім того, у відповідача на його матеріальному утриманні знаходиться малолітня дитина.
40.Щодо необхідності витрат позивача на заготівлю дров, суд зазначає, що з долучених квитанцій не вбачається, що витрати понесено саме позивачем по справі, оскільки відповідно до зазначених квитанцій платником є ОСОБА_5 .
41.Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
42.З огляду на вищевикладені доводи, враховуючи надані позивачем суду докази з позиції їх належності та допустимості, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
43.Отже, позивачем не доведена необхідність у матеріальній допомозі від повнолітнього сина.
44.Визнання відповідачем позову не позбавляє його права добровільно надавати допомогу на утримання батька.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
56. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
67. Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.
45. Позивач є особою з другою групою інвалідності, а тому звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» відтак, судові витрати слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 263- 265 ЦПК України, суд, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання батька - залишити без задоволення.
2. Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок держави.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.О. Дюміна