ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.12.2025Справа № 910/2313/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до товариства з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул»
про витребування документів, зобов'язання вчинити дії,
Представники:
не викликались
28 липня 2025 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про часткове задоволення позову.
Адам Вояцкі подав заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл 238200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених ним витрат позивач долучив до матеріалів справи:
- договір № А270924-1 про надання правової допомоги від 27.09.2024, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Алексєєнком Олександром Анатолійовичем;
- акт приймання-передачі наданих послуг від 04.08.2025 на суму 238200,00 грн (підготовка та подання до суду 25.02.2025 позовної заяви; підготовка та подання до суду 19.03.2025 відповіді на відзив; підготовка та подання до суду 25.04.2025 клопотання про долучення доказів; підготовка та подання до суду 16.07.2025 клопотання про долучення доказів; підготовка до та участь у 7 (семи) судових засіданнях (31.03.2025, 28.04.2025, 19.05.2025, 02.06.2025, 30.06.2025, 21.07.2025, 28.07.2025);
- свідоцтво;
- ордер.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул» зазначило, що позивач попустив строк на подачу доказів понесення судових витрат.
Крім того, заявлений розмір не відповідає обсягу та складності наданих послуг, є надмірним та таким, що суперечить принципам розумності та співмірності.
Так, обсяг виконаних робіт (підготовка трьох процесуальних документів та участь у семи судових засіданнях) не є винятковим та таким, що потребував надмірних зусиль, особливих знань або витрат часу, з огляду на стандартний характер процесуальних дій, які виконує будь-який адвокат у межах справ подібної категорії.
Справа не є складною - не потребує проведення експертиз, збирання великого обсягу доказів, тривалість розгляду справи не була надмірною.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представник позивача сформував заяву про ухвалення додаткового рішення у системі «Електронний суд» 05.08.2025, тобто на шостий день.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. Водночас «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки» (Beles and Others v. the Czech Republic, заява № 47273/99, § 50-51, 69); «Волчі проти Франції» (Walchli v. France, заява № 35787/03, § 29).
При проведенні оцінювання Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях «правової визначеності» та «належного здійснення правосуддя» як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (див., наприклад, рішення у справах «Карт проти Туреччини» (Kart v. Turkey [ВП], заява № 8917/05, § 79 (в кінці); «Ефстатіу та Естатіус інші проти Греції» (Efstathiou and Others v. Greece, заява № 36998/02, § 24 (в кінці); «Ешим проти Туреччини» (Esim v. Turkey, заява № 59601/09, § 21).
Згідно із ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 28 Правил адвокатської етики гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, зазначення у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) дає підстави вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару (ціну договору).
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Така правова позиція викладена у додаткових постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, від 19.11.2019 у справі № 5023/5587/12.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вказаний висновок висловлено Верховним Судом в п. 26 постанови від 10.12.2019 при розгляді справи № 902/844/18.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. Згідно із сталою судовою практикою, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №922/2869/19, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18. Представлені суду докази в підтвердження надання позивачу адвокатських послуг, пов'язаних з розглядом даної справи, не є безумовною підставою для відшкодування витрат в заявленому розмірі.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється під час вирішення спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі об'єднаної палати касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).
Суд дійшов висновку, що розподілу підлягають 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Ці витрати пов'язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та співмірним із складністю справи і предметом позову.
Водночас враховуючи, що позов було задоволено частково суд покладає на відповідача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Уолд Скул» (вул. Ломоносова, 21/14, м. Київ, 03127, код 42180923) на користь Адама Вояцкі (вул. Таверни, 3/5, м. Варшава, Республіка Польща, 02-654, реєстраційний номер 2372117515) 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя С. А. Ковтун