ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.12.2025Справа № 910/15779/25
За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2)
До Товариства з обмеженою відповідальністю «УМО Україна» (03110, м. Київ, вул. Кочура Григорія, буд. 19, корпус 6)
про стягнення пені у розмірі 897 396, 00 грн
Суддя Бондаренко - Легких Г. П.
Без виклику представників.
Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УМО Україна» про стягнення пені у розмірі 897 396, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Державним контрактом №24-876-VDK-25 від 02.09.2025, в частині своєчасної поставки товару, у зв'язку з чим позивач у порядку пункту 7.2. державного контракту просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення.
Відповідно до частини 1 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.
(1) Щодо відкриття провадження у справі.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України внормовано, що справа, ціна позову в якій не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є справою незначної складності.
Згідно з частиною 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до частин 3, 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються Господарським процесуальним кодексом України.
Частина 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначає, що є малозначними справами:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно частини 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Враховуючи викладене, дослідивши подані позивачем матеріали, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, предмет доказування, ціну позову, яка не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Отже, будь-яка сторона спору може клопотати про перехід до розгляду справи в спрощеному провадженні з викликом сторін або про перехід до розгляду справи в загальному позовному провадженні.
(2) Щодо розгляду справи в закритому судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні, яке викладене в тексті позовної заяви позивач мотивує тим, що з огляду на дію правового режиму воєнного стану з урахуванням наказу Міністерства оборони України №270 від 27.12.2016 та наказу Головнокомандувача Збройних Сил України №73 від 03.03.2022 відомості, які будуть відображені в рішенні за результатами розгляду даної справи та в подальшому оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень можуть бути використані ворожою розвідкою, що в свою чергу негативно вплине на інтереси Держави в умовах правового режиму воєнного стану.
Згідно частини 8 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.
Інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (частина 1 статті 1 Закону України «Про інформацію»).
В силу приписів частини 1 статті 21 Закону України «Про інформацію» та частини 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
В силу приписів частин 3 статті 21 Закону України «Про інформацію», конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (ч.2). Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами (ч.3).
У відповідності до частини 1 статті 7, частини 1 статті 8, частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. До службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону.
Згідно частини 9 та 10 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.
Натомість, суд звертає увагу, що зазначена справа в розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України є малозначною та яка згідно частини 1 статті 247, частини 5 статті 252 вказаного процесуального кодексу розглядається виключно в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) представників сторін, тобто, без проведення судового засідання.
В свою чергу, приписи статті 8 Господарського процесуального кодексу України регулюють проведення саме судового засідання в закритому форматі.
Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд констатує, що чинний господарський процесуальний закон не впорядковує дії суду, у випадку розгляду справи без проведення судового засідання та наявності клопотання учасника справи про розгляд справи в закритому судовому засіданні з метою недопущення оприлюднення в публічний простір інформації, яка може зашкодити державі в умовах правового режиму воєнного стану.
Інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві.
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону.
Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 (пункт 6.27), від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 (пункт 6.27), від 27.11.2019 у справі №629/847/15-к, від 16.06.2020 у справі №922/4519/14 (пункт 6.19), від 13.01.2021 у справі №0306/7567/12 (пункт 28), від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (пункт 105).
Тому відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії. Вказана позиція висловлена в тому числі в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №2-591/11.
Відповідно до частини 10 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Враховуючи все вищезазначене, суд, застосовуючи процесуальну аналогію, керуючись частиною 8, 9 статті 8 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що клопотання позивача підлягає задоволенню, а отже, розгляд даної справи буде здійснюватись у форматі закритого письмового провадження.
Керуючись статтями 8, 12, 176, 234, 235, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Розгляд справи №910/15779/25 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
2.1. Повідомити позивача та відповідача, що згідно частини 7 статті 6 та частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону №3200-ХІ, що введений в дію 18.10.2023, оскільки, судом встановлено, що вказані сторони мають зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС - суд вручає дану ухвалу та вручатиме будь-які інші судові рішення у даній справі учасникам справи виключно за допомогою ЄСІТС в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє таких осіб права отримати копію будь-якого судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
3. Задовольнити клопотання позивача про розгляд справи в закритому письмовому провадженні.
3.1. Попередити учасників справи про їх про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи відбувається в закритому письмовому провадженні.
4. Запропонувати відповідачу надати суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та заперечення на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 15 днів з дня отримання відповіді на відзив.
5. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України).
6. Роз'яснити сторонам їх право, встановлене статтями 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, на подання до суду клопотань про перехід до розгляду справи в загальному провадженні, або в спрощеному з викликом сторін, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
7. Встановити позивачу строк протягом 15 днів з дня отримання відзиву на позов для подання до суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.
8. Запропонувати сторонам вжити можливих заходів до врегулювання спору мирним шляхом.
9. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.П. Бондаренко-Легких
ІНФОРМАТИВНО ВАЖЛИВО!!!
Під час воєнного стану отримання учасниками справи інформації про рух процесуальних документів та дій суду під час воєнного стану можливий у такий спосіб:
1) участь уповноважених представників сторін в судових засіданнях;
2) звернення сторін до спеціально створеного інформаційно-довідкового центру Господарського суду міста Києва та/або телефоном 044-334-73-26;
3) ознайомленням із наявною інформацією на офіційній веб-сторінці Господарського суду міста Києва в розділі "Новини" за посиланням: https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/novyny/;
4) за запитом з Єдиного державного реєстру судових рішень.
РЕКОМЕНДУЄМО учасникам судового процесу:
1) подавати документи до суду засобами поштового зв'язку або через систему "Електронний суд", а також у виключних випадках не функціонування вказаних засобів зв'язку - подавати на електронну адресу суду inbox@ki.arbitr.gov.ua з зазначенням номеру справи та прізвища судді у справі та скріплення їх Електронним цифровим підписом.
2) вказувати в поданих документах актуальні телефонні номери засобів зв'язку та електронних адрес.
ПРИМІТКА: ОЗНАЙОМЛЕННЯ з матеріалами справи здійснюється ЩОП'ЯТНИЦІ за домовленістю із секретарем судового засідання - (044-334-73-26), у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності ЗАВЧАСНО поданого клопотання. Коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, він повинен при собі мати документ, що посвідчує особу, оригінал документу, що підтверджує його повноваження (для огляду) та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи.