вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення заяви без руху
у справі про неплатоспроможність
24.12.2025м. ДніпроСправа № 904/7087/25
за заявою Фізичної особи - підприємця Лісовець Олександра Олексійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
про визнання неплатоспроможним
Суддя Суховаров А.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Фізична особа - підприємець Лісовець Олександр Олексійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій просить прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку Книги п'ятої Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 5 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в частині 2 ст. 115 КУзПБ, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; 3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Перелік підстав, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства для порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи, не є вичерпним, оскільки пунктом 4 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено можливість "існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності)".
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 4 ст. 74 ГПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з вимогами ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Дослідивши заяву ФОП Лісовця Олександра Олексійовича, господарський суд встановив наступне.
Щодо обставин, які стали підставою для звернення до суду.
Всупереч положенням ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства заявником у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не зазначено підстави звернення, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, не наведено обставини, які свідчать про наявність загрози неплатоспроможності Боржника, що виникли у 2022-2024 роках та діють на даний час. Також не зазначено існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності)".
Всупереч п.3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ встановлено, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не викладено обставин, що стали підставою для звернення до суду.
Так, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа повинна зазначити конкретні обставини, які безпосередньо вплинули на заявника та вказують на настання загрози його неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому), та надати на підтвердження зазначеного відповідні докази.
За змістом поданої заяви, у ФОП Лісовця Олександра Олексійовича наявна заборгованості перед ТОВ "ТД ЕКО ЛАЙФ" у розмірі 5 220 000, 00 грн., що утворилася внаслідок порушення заявником зобов'язань перед ТОВ "ТД ЕКО ЛАЙФ" в частині повного та своєчасного розрахунку за договором суборенди автотранспортних засобів №25/2022 від 02.01.2022, проте матеріали заяви не містять викладу обставин щодо мети укладання заявником вказаного договору, доказів використання отриманих у суборенду транспортних засобів, доказів на підтвердження джерел, за рахунок яких заявник планував сплачувати вартість послуг з надання у суборенду транспортних засобів.
Щодо документів, які підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця, відповідно до пункту 2 ч. 3 ст. 116 КУзБ, господарський суд зазначає, що заявником долучено копію витягу з сайту Опендатабот.
Відповідно до статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з вимогами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" належним доказам, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця є витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
За викладених обставин, витяг з сайту Опендатабот не є належним та допустимим доказом, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця, оскільки не носить характеру офіційного джерела інформації.
Щодо конкретизованого списку кредиторів і боржників, надання якого передбачено пунктом 3 ч. 3 ст. 116 КУзБ, господарський суд зазначає, що такий доказ відсутній в матеріалах поданої заяви.
Щодо відомостей про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки.
Як вище зазначено, відповідно до п. 8 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви додаються відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, або їх відсутність.
За змістом заяви, боржник зазначив про наявні рахунки, проте в матеріалах заяви відсутні докази на підтвердження вказаних обставин.
Щодо декларацій про майновий стан господарський суд зазначає наступне.
Форму декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність".
Відповідно до п.п. 8,9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). У разі відсутності майна та/або коштів у боржника або членів його сім'ї у відповідному рядку декларації проставляється прочерк "-".
Згідно з частиною 5 ст. 116 КУзПБ до членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Дослідивши надані ФОП Лісовець О.О. декларації за 2022-2025 роки, розділи ІІІ, IV, V, VI, VII, VIII, ІX, X, XI, XII, XІІІ встановлено, що останні не містять повних відомостей про доходи, активи та фінансові зобов'язання членів сім'ї боржника, розділи декларації містять пусті поля, не місять прочерку.
Інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника.
При цьому саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов'язок якнайповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації (постанова Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №926/2987-б/20).
Боржником у поданих деклараціях вказано місце роботи: ТОВ "Прогрес Дніпробуд", але в жодній із декларацій не вказано сума доходу боржника.
Також декларації не містять інформації про дохід дружини - ОСОБА_1 .
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що належним доказом, що підтверджує інформацію про суми доходів боржника та членів його сім'ї є Довідка про доходи, яка видається відповідним податковим органом.
Водночас слід зазначити, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період (постанови Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 01.09.2021 у справі №917/2088/19).
Крім того, за змістом розділу ІІ декларацій за 2022-2025 роки заявником зазначено сукупну суму доходів у розмірі 124 084, 20 грн. - "пенсія мати". Між тим, заявником не зазначено установу, яка здійснює вищезазначені виплати, а також не надано доказів на підтвердження джерела отримання членом сім'ї боржника грошових доходів, включених до декларації.
Заявник надав декларацію за 2025 рік, проте декларація за 2025 рік має бути надана заявником станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду (п.2 Приміток).
За викладених обставин, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2022-2025 роки не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо інформації про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини, яка додається до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до пункту 13 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Господарський суд звертає увагу на те, що за результатом дослідження наданих заявником доказів, підлягає встановленню наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини станом на час звернення з даною заявою, а отже докази повинні бути актуальними на дату подання відповідної заяви до суду.
Всупереч викладеному, боржником додано до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" станом на 21.08.2025, в той час як заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подана до суду 15.12.2025.
Отже, господарський суд дійшов висновку про відсутність належних доказів на підтвердження наявності (відсутності) непогашеної судимості за економічні злочини відповідно до пункту 13 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо авансування винагороди арбітражному керуючому.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 12 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Відповідно до п. 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
За змістом наданих матеріалів, заявником долучено копію укладеної угоди з обраним заявником арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), проте вказана угода укладена на строк до 14.11.2026, що суперечить приписам пункту 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ.
Враховуючи наведене, боржником не надано доказів врегулювання на договірних умовах питання оплати праці з арбітражним керуючим, як це дозволено абзацом сьомим п.1.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Щодо проекту плану реструктуризації боргів.
Згідно з частиною 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Приписами частини 2 статті 124 КУзПБ визначено, що у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
Суд звертає увагу, що при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.
Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду №925/473/20 від 25.08.2021.
Крім того, як зазначає Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №910/8306/20 законодавець визначив саме процедуру реструктуризації боргів як пріоритетну, яка є найбільш оптимальним варіантом закінчення справи про неплатоспроможність як для фізичної особи боржника, так і для кредиторів, оскільки там відбувається відновлення платоспроможності та більш повно погашаються борги боржника. І тільки за умови добросовісності громадянина, інститут неплатоспроможності фізичної особи може стати дієвим механізмом. При цьому для боржника-фізичної особи він дозволить зберегти та акумулювати активи для відновлення платоспроможності, а для кредитора - стане гарантією повернення заборгованості. Метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. Розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог статті 124 КзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Наказом Міністерства юстиції України №3258/5 від 24.10.2019 затверджено примірну форму плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність.
У проекті плану реструктуризації боргів боржником визначено: загальний розмір заборгованості - 5 220 000, 00 грн.; розмір суми, яка виділятиметься для погашення боргів - 5 000, 00 грн.; вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) 4 920 000, 00 грн.
Отже, зі змісту проекту плану реструктуризації вбачається, що заявник пропонує до списання більшу частину заявленої заборгованості 94%.
З даного приводу суд зазначає, що у відповідності до статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Відтак, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання заборгованості.
Разом з тим, господарський суд звертає увагу боржника, що відповідно до поданого до суду проєкту плану реструктуризації, боржником визначено погашення вимог перед ТОВ "Індаком" (код ЄДРПОУ 43928188), тоді як в заяві зазначено про наявність заборгованості перед ТОВ "ТД Еко Лайф".
За викладених обставин, поданий боржником проект плану реструктуризації боргів не відповідає передбаченим КУзПБ вимогам щодо форми та змісту зазначеного документа.
Окрім викладеного, в матеріалах заяви відсутня інформація щодо наявності/відсутності виконавчих проваджень стягувачем/боржником за якими є заявник.
Підсумовуючи викладене, господарський суд встановив, що заява фізичної особи -підприємця Лісовця Олександра Олексійовича про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ.
Господарський суд звертає увагу на те, що ненадання всіх доказів до заяви про відкриття провадження у справі унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
При постановленні даної ухвали судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.98 та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Обмеженням права на доступ до суду в даному конкретному випадку є визначені в ГПК України та КУзПБ вимоги до заявника при зверненні до суду дотриматися правил складення заяви та додатків до неї (дотриматися форми і змісту), зокрема, чітко та у точній відповідності виконати вимоги щодо викладу конкретних обставин про виникнення боргу і про розмір заборгованості перед кожним кредитором, а також щодо зазначення у заяві і додання до заяви зі складенням повного переліку конкретних доказів цих обставин у формі оригіналу чи належним чином посвідченої копії.
Відповідно до частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом частини 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що заява фізичної особи-підприємця Лісовця Олександра Олексійовича про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не відповідає вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ, господарський суд вважає за необхідне залишити її без руху, повідомити заявника про допущені недоліки та надати десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для їх усунення, а також попередити заявника про те, що у випадку ненадання доказів на підтвердження усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з даною заявою.
Керуючись статтями 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, частини 4 статті 34, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
1.Заяву фізичної особи-підприємця Лісовця Олександра Олексійовича про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
2. Заявнику не пізніше десяти днів з моменту отримання ухвали суду усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у встановлений строк, надавши суду:
- виклад обставин, що призвели до неплатоспроможності та стали підставою для звернення до суду, а також належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного (виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду).
- докази, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
- актуальну, станом на час звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, інформацію про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
- докази на підтвердження отримання інформації з відповідних офіційних джерел про наявінсть/відсутність рухомого майна у боржника та членів його сім'ї;
- докази на підтвердження отримання інформації з відповідних офіційних джерел про наявінсть/відсутність нерухомого майна у членів сім'ї боржника;
- довідки відповідного податкового органу про доходи, що підтверджують інформацію про суми доходів боржника та членів його сім'ї;
- докази на підтвердження відомостей про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях, або їх відсутності, які підтверджують дані про фінансовий стан боржника підписані боржником, або відсутність таких рахунків/електронних гаманців;
- декларації про майновий стан за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та за 2025 рік, заповнені з урахуванням приміток до форми декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5;
- інформацію про наявність/відсутність рухомого майна та нерухомого майна за членами сім'ї заявника;
- конкретизований список кредиторів відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з питань банкрутства;
- інформацію щодо наявності/відсутності виконавчих проваджень стягувачем/боржником за якими є заявник;
- проект плану реструктуризації боргів, який відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства за формою, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України №3258/5 від 24.10.2019;
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень відповідно п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, або договір щодо сплати винагороди керуючому реструктуризацією укладеного між арбітражним керуючим та боржником, який відповідає приписам п.1.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства;
- інформація щодо наявності/відсутності виконавчих проваджень стягувачем/боржником за якими є заявник.
3. Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили 24.12.2025 та не підлягає оскарженню.
Суддя А.В. Суховаров