09.12.2025 року м. Дніпро Справа № 904/5215/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мілєва І.В.) від 21.02.2025р. у справі № 904/5215/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція", Кіровоградська область, м. Долинська
до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 1 575 000,00 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення 1 575 000,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Позивач зазначає, що відповідач не виконав свої обов'язки за договором підряду № 1001 від 16.07.2021, не мав дозволу на початок будівельних робіт, не організував забезпечення архітектурного та технічного нагляду, не мав проекту, що унеможливило виконання позивачем робіт за договором. Однак, відповідач в односторонньому порядку у зв'язку з невиконанням позивачем робіт відмовився від договору, чим наніс позивачу збитки, у вигляді упущеної вигоди, які розраховані як різниця між загальною вартістю договору 19 800 000,00 грн та загальною вартістю виконаних робіт 9 588 243,60 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025р. у справі № 904/5215/24 в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
Рішення мотивовано тими обставинами, що позивачем належними та достовірними доказами не доведено протиправності поведінки відповідача, шкідливого результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, а також вини особи, яка заподіяла шкоду. Договір не передбачає такої обов'язкової умови для його виконання як наявність дозволу на початок будівельних робіт. Обов'язковість здійснення архітектурного нагляду вказаним договором також не передбачена. Договором підряду не передбачено такої підстави для зупинення виконання робіт виконавцем або такої обставини, що унеможливлює виконання робіт, як відсутність забезпечення архітектурного та технічного нагляду. У зв'язку з тим, що підрядник припинив виконання робіт, відповідач скористався своїм правом на розірвання договору в односторонньому порядку, що узгоджується з умовами договору та приписами законодавства.
Не погодившись з вказаним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025р. у справі № 904/5215/24 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 по справі № 904/838/22. Позивач стверджує, що відповідач порушив ст. 34 та 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюючи будівельні роботи без необхідних дозволів. Самочинне виконання будівельних робіт є незаконним і тягне за собою відповідальність. Відповідач створив ситуацію, у якій позивач не зміг виконати договірні зобов'язання в повному обсязі, що спричинило значні фінансові втрати для позивача. Відповідач не заперечує факт відсутності дозволу, чим визнає свою протиправну поведінку.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, її розгляд призначено в судове засідання на 17.06.2025р. о 10:00 год.
В судовому засіданні 17.06.2025р. по справі оголошено перерву до 09.09.2025р. о 12:00 год.
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання 09.09.2025р., розгляд апеляційної скарги у справі № 904/5215/24 не відбувся.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2025р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.10.2025р. о 12:20 год.
У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Паруснікова Ю.Б. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання 21.10.2025р., розгляд апеляційної скарги у справі № 904/5215/24 не відбувся
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2025р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 09.12.2025р. о 12:20 год.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що вбачає наявність наступних обставин, що спростовують твердження ТОВ "ДСК" про те, що невиконання АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" своїх зобов'язань за договором призвело до збитків позивача у формі упущеної вигоди:
-саме ТОВ "ДСК" припинило виконання робіт за договором підряду №1001 від 16.07.2021, через брак обігових коштів та неможливість виготовлення металоконструкцій, необхідних для завершення робіт;
-сторони не укладали договору на виконання будівельних робіт чи капітального ремонту, який би відповідав класу наслідків СС2 чи СС3, а уклали договір підряду на виконання робіт з ремонту металоконструкцій копра, укосини та канатопідтримуючої щогли шахти "Октябрська" на підставі вимірювально-обстежувального звіту №10- 20052-5088-КМ.ОР;
-відповідачу добре було відомо складність ремонту, оскільки роботи виконувались на підставі проекту організації робіт (ПОР), розробленого саме ТОВ "ДСК", й роботи виконувались останнім протягом чотирьох місяців, поки підряднику нібито стало очевидним, що ним виконується капітальний ремонт;
-роботи виконувались на підставі проектної документації, а виготовлення металоконструкцій - на підставі креслень КМД;
-договір №1001 від 16.07.2021 розірвано АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" в односторонньому порядку через порушення його умов з боку ТОВ "ДСК", а саме зупинки виконання робіт;
-ТОВ "ДСК" зверталось до Державної інспекції архітектури та містобудування України зі скаргою на АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" і намагалось довести, що згідно договору підряду №1001 від 16.07.2021 мав виконуватись капітальний ремонт, проектна документація не пройшла архітектурно-будівельну експертизу, дозвіл на початок виконання робіт відсутній;
-державна інспекція архітектури та містобудування України за результатом розгляду скарги відмовила у проведенні позапланової перевірки, оскільки не встановила порушень з боку АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ";
-роботи не виконані навіть в тому обсязі, за який вже отримано оплату ТОВ "ДСК".
Отже, ТОВ "ДСК" не доведено, що АТ "КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ" вчинило якісь винні дії, спрямовані на порушення своїх зобов'язань, що призвели до неможливості закінчити виконання робіт за договором, й знаходяться у причинному зв'язку із збитками у формі упущеної вигоди, а також те, що позивачем були вжиті заходи щодо повного виконання робіт та отримання коштів.
Також, відповідач посилається на зловживання позивачем його процесуальними правами та спроби безпідставного збагачення за рахунок відповідача.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що роботи, які виконуються за договором підряду №1001 від 16.07.2021, є капітальним ремонтом із конструктивними змінами (реконструктивними елементами). Це обумовлює:
1.Необхідність проектної документації, її експертизи та отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з законодавством.
2.Обов'язковість технічного та авторського нагляду.
3.Поширення на договір вимог до об'єктів класу наслідків СС2.
4.У разі відсутності дозвільної документації - порушення містобудівного законодавства, що може стати підставою для претензій з боку органів держархбудконтролю або недійсності окремих юридичних дій.
Відсутність проектної документації, її експертизи, дозволу на виконання будівельних робіт та відсутність технічного та авторського нагляду стали підставою для припинення робіт за Договором.
08.12.2025 позивач подав заяву, в якій додатково зазначив, що у справі № 904/838/22, яка розглядалася між тими ж сторонами, щодо того ж договору № 1001 від 16.07.2021, судами всіх інстанцій встановлено обставини, які є обов'язковими для цієї справи та не підлягають повторному доведенню: усі роботи, виконані позивачем (на суму 9 588 243,60 грн), були прийняті відповідачем без зауважень до їх якості; відповідач не підписав акти і не надав мотивованих заперечень щодо них; відповідач не здійснив належним чином авторський та технічний нагляд і не оформив жодного акту дефектів; договір був розірваний відповідачем без належних правових підстав, що підтверджується фактом стягнення судом заборгованості за виконані роботи.
Суд першої інстанції не зробив обов'язкового висновку про протиправність та безпідставність одностороннього розірвання договору відповідачем. Саме цей факт безумовно доводить елемент протиправності дій відповідача для справи про стягнення збитків (упущеної вигоди), що є необхідною умовою для застосування ст. 623 ЦК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 16.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" (підрядник) та Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (замовник) було укладено договір підряду № 1001 (далі - договір).
Підрядник зобов'язується в порядку і на умовах, зазначених у даному договорі, власними силами та на власний ризик виконати за завданням замовника роботи по ремонту копра та канатопідтримуючої щогли стовбура ш."Октябрська" з усуненням дефектів, зазначених в вимірювальнообстежувальному звіті № 10-20052-5088-КМ. ОР, АТ "Кривбасзалізрудком", відповідно до локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни, які погоджуються та підписуються сторонами додатково та є невід'ємною частиною договору (додатки №№ 1,2,3). Замовник зобов'язується створити підрядникові необхідні для виконання даних робіт умови, прийняти виконані роботи і оплатити відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).
Вартість робіт, доручених до виконання підрядникові, відповідно до кошторисів з розрахунком договірної ціни становить 19 800 000,00 грн, у тому числі 3 300 000,00 грн ПДВ (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 2.3 договору оплата замовником вартості виконаних підрядником робіт здійснюється поетапно, за фактом виконаних робіт, на підставі підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт, з відстрочкою платежу:
- 20% з відстрочкою 15 календарних днів;
- 80% з відстрочкою 30 календарних днів, за умови наявності зареєстрованої податкової накладної.
Підрядник виконує роботи згідно з ПОР, розробленого та погодженого з замовником; відповідно до локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни (Додатки №№ 1 ,2 3), в яких враховані всі додаткові витрати (на відрядження, транспортні витрати, добові та ін.); відомості обсягів робіт та проектної документації у складі: Копер-10-20048-5088КМ1 - 11 арк.; - Щогла-10-20048-2088КМ2 - 5 арк.; - Укосина-10-20048-5088КМ - 5 арк. протягом 150 календарних днів з дати підписання договору та передачі майданчика в роботу. Після демонтажу металоконструкції ріжуться в необхідний габарит та переміщуються на відстань до 500 м. Виготовлення металоконструкцій повинно бути з використанням плазмової різки та напівавтоматів для зварювання. Приймання металоконструкцій здійснюється по фактичній вазі, на комерційних вагах замовника.
Робота виконується у 2 етапи:
- 1-й етап - роботи в обсязі, необхідному для запуску в роботу 1-ї клітьової машини (демонтаж/монтаж укосини, посилення м/к копра до відм. +58,300 м.) - тривалість виконання робіт - 2 місяці. Безпосередньо роботи по демонтажу/монтажу укосини виконуються в строк не більше 3-4 календарних днів;
- 2-й етап - всі інші роботи згідно відомості обсягів робіт та проектної документації.
Початок робіт фіксується сторонами актом (п.3.1. договору).
Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і вартості виконаних робіт відповідно до проектно-кошторисної документації. При виявленні відхилень або порушень, замовник видає підрядникові рішення про їх усунення або ухвалює рішення щодо припинення робіт на власний розсуд (п. 3.2 договору).
Прийом замовником виконаних підрядником робіт оформлюється актом прийому-передачі виконаних робіт. У випадку, якщо строк виконання робіт перевищує один місяць, сторони укладають щомісячні проміжні акти (п. 6.1 договору).
Замовник має право розірвати в односторонньому порядку договір і вимагати відшкодування збитків, у випадку якщо підрядник у строк, визначений даним договором не розпочав виконання робіт або виконує роботу з порушенням календарного плану, не забезпечує на місці виконання робіт виконання необхідних заходів щодо техніки безпеки або пожежної безпеки (п. 7.4.2. договору).
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а у випадку невиконання підрядником даної вимоги розірвати договір - вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (п. 7.4.3. договору).
Договір вважається укладеним і набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань між сторонами (п. 11.1. договору).
Даний договір може бути розірваним замовником достроково в порядку, передбаченому п. 7.4.2. і п. 7.4.3. договору (п. 11.4. договору).
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2022 по справі № 904/838/22, залишеним без змін судом апеляційної інстанції, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення 200 000,00 грн. заборгованості за виконані роботи за договором підряду на виконання ремонтних робіт №1001 від 16.07.2021 задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" 200 000,00 грн заборгованості за виконані роботи за договором підряду на виконання ремонтних робіт № 1001 від 16.07.2021 та судовий збір у розмірі 3000,00 грн.
Судами по справі № 904/838/22 встановлено, що за період з 16.07.2021 по 10.01.2022 позивач виконав, а відповідач прийняв роботи без зауважень до якості робіт за договором підряду на виконання ремонтних робіт № 1001 від 16.07.2021, на загальну суму 9 588 243,60 грн, про що свідчать акти виконаних робіт:
- № 1/10 за вересень від 28.09.2021 на суму 2 506 521,60 грн;
- № 2/10 за жовтень від 29.10.2021 на суму 1 246 172,40 грн;
- № 3/11 від 29.11.2021 на суму 1 772 092,80 грн;
- № 4/12 від 24.12.2021 на суму 4 063 456,80 грн.
Позивач зазначає, що згідно зі ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Позивач неодноразово звертався до відповідача про проведення авторського та технічного нагляду (лист № 275 від 09.12.2021, лист № 276 від 14.12.2021, лист № 287 від 21.12.2021). Так, не маючи дозволу на виконання будівельних робіт, проекту будівництва, неможливісті здійснення архітектурного та технічного нагляду позивач розпочав дії по припиненню дії договору.
У свою чергу, повідомленням (вимогою) від 10.01.2022 відповідач через неналежне виконання своїх зобов'язань ТОВ "ДСК", порушення ТОВ "ДСК" строків виконання робіт, обсягів виконання робіт, якості виконання робіт, відсутність перспективи виконати повний обсяг робіт своєчасно та якісно, офіційно повідомив позивача, що договір підряду на виконання ремонтних робіт № 1001 від 16.07.2021 - є розірваним з моменту отримання даного листа підрядником.
21.01.2022 позивач листом № 7 повідомив відповідача, що зупинив виконання робіт за договором, у зв'язку з відмовою проведення архітектурного та технічного нагляду відповідачем.
За доводами позивача, відповідач належним чином не виконував умови договору підряду № 1001 на виконання ремонтних робіт від 16.07.2021, чим завдав майнову шкоду у вигляді упущеної вигоди у розмірі 10 211 756,40 грн. Загальна сума, яку мав отримати позивач за наслідками виконання договору - 19 800 000,00 грн, роботи виконано на загальну суму 9 588 243,60 грн, отже залишок невиконаних робіт, та як наслідок розмір упущеної вигоди складає 10 211 756,40 грн (19 800 000,00 грн - 9 588 243,60 грн).
На підставі викладеного позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача 1 575 000,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втрати або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (пункт 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
Отже під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права. Тобто, з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було би відновлення свого порушеного права особою. Крім того, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Статтею 623 ЦК України, яка регулює відносини відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, що виникає з договору, передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Позивач посилається, що відповідач не виконав свої обов'язки за договором підряду, не мав дозволу на початок будівельних робіт, не організував забезпечення архітектурного та технічного нагляду, не мав проекту, що зумовило зупинення позивачем виконання робіт за договором, а в подальшому відповідач в односторонньому порядку розірвав договір.
За положеннями ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до частини першої статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірний договір не передбачає такої обов'язкової умови для його виконання як наявність дозволу на початок будівельних робіт. Обов'язковість здійснення архітектурного нагляду вказаним договором також не передбачена.
Укладеним сторонами договором підряду не передбачено такої підстави для зупинення виконання робіт виконавцем або такої обставини, що унеможливлює виконання робіт, як відсутність забезпечення архітектурного та технічного нагляду.
Позивачем суду не надано доказів і судом не встановлено того, що протягом дії договору підрядник звертався до замовника з претензією в порядку ст.ст. 848, 851 ЦК України щодо ненадання матеріалу, устаткування або речі, що підлягає переробці, як і з приводу попередження про необхідність замінити недоброякісний або непридатний матеріал; вказівку про спосіб виконання роботи або усунення інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, що спричинило зупинку у виконанні робіт та подальше розірвання договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", в якому просило зобов'язати Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" отримати дозвіл на виконання будівельних робіт за договором підряду № 1001 від 16.07.2021 по ремонту копра та канатно підтримуючої щогли стовбура ш. Октябрська з усуненням дефектів зазначених в вимірювально-обстежувальному звіті 20052-5088-КМ.ОР. Однак, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2023 по справі № 904/1106/23, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, в задоволенні позову відмовлено.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Отже, зазначеною нормою встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов'язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов'язання на вимогу однією зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.
Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин 2 - 4 статті 849, частини 2 статті 852, частиною 3 статті 858 ЦК України.
Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 Цивільного кодексу України, відповідно до якої: - замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина 1); - якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина 2); - якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3); - замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина 4).
Пунктом 11.4 договору встановлено, що даний договір може бути розірваним замовником достроково в порядку, передбаченому п. 7.4.2 і п. 7.4.3 договору.
Ці пункти передбачають, що замовник має право розірвати в односторонньому порядку договір і вимагати відшкодування збитків, у випадку, якщо підрядник у строк, визначений даним договором не розпочав виконання робіт або виконує роботу з порушенням календарного плану, не забезпечує на місці виконання робіт виконання необхідних заходів щодо техніки безпеки або пожежної безпеки.
Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а у випадку невиконання підрядником даної вимоги розірвати договір - вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Як ст. 849 ЦК України, що є спеціальною нормою у спірних правовідносинах, так і умови п. 11.4 договору прямо передбачають можливість розірвання договору замовником у разі односторонньої відмови від нього, порядок та умови реалізації цього права, що відповідачем і було дотримано шляхом надсилання повідомлення від 10.01.2022 (т. 1 а.с. 164).
Враховуючи п. 3.1. договору, а також те, що двосторонній акт про готовність майданчика для ремонту копра та канатопідтримуючої щогли стовбура ш. "Октябрська" підписано сторонами 16.08.2021 (т.1 а.с.163), загальний строк виконання робіт (150 календарних днів) закінчився 13.01.2022.
Як встановлено судом, повідомленням (вимогою) від 10.01.2022 відповідач, враховуючи неналежне виконання своїх зобов'язань ТОВ "ДСК", порушення ТОВ "ДСК" строків виконання робіт, обсягів виконання робіт, якості виконання робіт, відсутність перспективи виконати повний обсяг робіт своєчасно та якісно, офіційно повідомив позивача, що договір підряду на виконання ремонтних робіт № 1001 від 16.07.2021 - є розірваним з моменту отримання даного листа підрядником.
Вказані обставини встановлені також судами в межах справи № 904/1106/23.
Належних доказів виконання робіт за договором в повному обсязі та у встановлений договором строк позивач не надав - відповідно у замовника згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, п. 7.4.2. та 11.4. договору виникло право відмовитися від договору.
Апеляційний чуд відхиляє доводи скаржника, що протиправність поведінки відповідача встановлена преюдиційно у справі № 904/838/22.
Так, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/838/22 від 31.08.2022 стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" заборгованість за договором №1001 від 16.07.2021 в розмірі 200 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4940/22 від 02.05.2023 було стягнуто з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" залишок заборгованості в розмірі 4 688 243,60 грн.
Частиною 4 ст. 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні обставини не потребують доказування, якщо одночасно виконуються такі умови: обставина встановлена судовим рішення; судове рішення набрало законної сили; у справі беруть участь ті самі особи, які брали участь у попередній справі, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Не потребують доказування обставини, встановлені рішення суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення.
Також, згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 преюдиційне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин.
Апеляційний суд зауважує, що у справі № 904/838/22 предметом розгляду є стягнення заборгованості за виконані роботи за Договором, водночас у даній справі судом розглядаються вимоги позивача до відповідача про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.
Тобто враховуючи межі здійснення судового розгляду, які кореспондуються заявленим позовним вимогам, судом у справі № 904/838/22 досліджувалася наявність підстав для стягнення заборгованості в розмірі спірної суми 200 000,00 грн.
В контексті викладеного, Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/838/22 не встановлював обставини щодо наявності підстав для зупинення позивачем виконання робіт за договором та правомірності відмови відповідача в односторонньому порядку від договору.
Під час розгляду справи №904/838/22 та №904/4940/22 преюдиційно встановлено, що роботи за Актами виконаних робіт №1/10 за вересень від 28.09.2021, №2/10 за жовтень від 29.10.2021, №3/11 від 29.11.2021, №4/12 від 24.12.2021 є прийнятими Акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" та наявні підстави для їх оплати.
Колегія суддів зазначає, що у рішеннях судів у справі № 904/838/22, наявні як фактичні обставини, встановлені судами, які мають преюдиційний характер, так і правова оцінка, надана судом таким обставинам. Позивач помилково ототожнив зазначені категорії та визначив їх виключно як фактичні обставини, встановлені судом.
За таких умов, доводи апелянта в цій частині апеляційної скарги визнаються апеляційним судом необґрунтованими.
Враховуючи, що у справі, що розглядається, не було встановлено наявності повного складу цивільного правопорушення, апеляційний суд вважає, що висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності з відшкодування збитків, у розмірі заявленому позивачем, відповідає матеріалам справи, встановленим обставинам та вимогам закону.
При цьому, апеляційний суд не вбачає підстав для визнання дії позивача у зв'язку з заявленням вказаного позову зловживанням процесуальними правами.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи або скарги у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Подання позивачем позову є його процесуальним правом, ознак визначених п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК України апеляційним судом не встановлено.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025р. у справі № 904/5215/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2025р. у справі № 904/5215/24 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Долинська стальконструкція".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 23.12.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б. Парусніков