18 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/240/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Тихий П.В.
за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова (вх.№2393 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Рильовою В.В., ухвалу складено та підписано 29.10.2025) у справі № 922/240/22
за позовом Першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м.Харкова, м.Харків, Київська окружна прокуратура міста Харкова,
до 1) Харківської міської ради, м. Харків,
2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс", м. Харків,
про визнання недійсним договору, повернення майна,
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі №922/240/22 у задоволенні заяви керівника Київської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№24830 від 27.10.2025) - відмовлено.
Ухвала суду обґрунтована тим, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Експерт-Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 851 та зобов'язання ТОВ "Експерт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32949808) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 204,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі та зобов'язання Харківської міської ради прийняти вказані приміщення. Як зазначено судом, ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у прийнятті заяви керівника Київської окружної прокуратури про зміну предмету позову (вх.№24821 від 27.10.2025) відмовлено. Тобто предмет позову змінено не було, а отже заходи забезпечення позову, які прокурор просить вжити у відповідній заяві (щодо заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій відносно приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №11 у нежитловій будівлі літ. “Б-1», загальною площею 8 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180706863120); приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №1, 2, 3, 4, 5, 6 у нежитловій будівлі літ. “Б-1», загальною площею 106, 3 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180704763120); приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №7, 8, 9, 10 у нежитловій будівлі літ. “Б-1», загальною площею 86,4 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180700663120), розташованих за адресою м. Харків, вул. Шевченка, 60.) не можуть бути застосовані в межах предмета позову у справі №922/240/22 (щодо нежитлової будівлі літ. "Б-1" загальною площею 204,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60), в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Київська окружна прокуратура міста Харкова з ухвалою суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області у справі № 922/240/22 від 29.10.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова, зокрема, заборонити Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №11 у нежитловій будівлі літ. “Б-1», загальною площею 8 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180706863120); приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху № 1, 2, 3, 4, 5, 6 у нежитловій будівлі літ. “Б-1», загальною площею 106,3 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180704763120); приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №7, 8, 9, 10 у нежитловій будівлі літ.“Б-1», загальною площею 86, 4 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180700663120), розташованих за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60; судові витрати покласти на відповідачів та стягнути за відповідними реквізитами.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що предметом спору у справі № 922/240/22 є, зокрема, вимога про зобов'язання ТОВ "Експерт-Сервіс" повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради нежитлову будівлю літ. «Б-1» загальною площею 204,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі, а Харківську міську раду зобов'язати прийняти вказані приміщення. Однак, прокуратурою встановлено, що 31.07.2025, тобто під час розгляду справи судом першої інстанції, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматовою І.В. прийнято рішення (індексний номер 80165388) про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 292183063101 у зв'язку з поділом об'єкта нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 204,6 кв. м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60. (Довідка щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, серія та номер: DT01:7261-5075-0837-2905, виданий 01.07.2025, видавник: ЄДЕССБ, Документ отримано з ЄДЕССБ). Таким чином, як зазначає апелянт, відповідачем вчинено дії, спрямовані на зміну технічних характеристик спірного майна, у зв'язку з чим останнє набуло нових індивідуальних ознак. Однак, фактично нежитлова будівля літ. «Б-1» загальною площею 204,6 кв.м, розташована за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60 становить той самий єдиний об'єкт нерухомого майна, який був поділений, а саме: приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху № 11 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 8 кв.м; нежитлове приміщення 1-го поверху №1, 2, 3, 4, 5, 6 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 106, 3 кв.м; нежитлове приміщення 1-го поверху № 7, 8, 9, 10 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 86, 4 кв.м, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, які перебувають у власності та користуванні відповідача ТОВ "Експерт-Сервіс". У разі задоволення позовних вимог відповідач у справі - ТОВ "Експерт-Сервіс" втратить право власності на спірне майно та повинен буде повернути це майно. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник спірного нерухомого майна ТОВ "Експерт-Сервіс" може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об'єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено. Таким чином, наявність у ТОВ "Експерт-Сервіс" правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб.
05.12.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Експерт-сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 14096), в якому 3-й відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі, ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі №922/240/22 залишити без змін, посилаючись на те, що суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову, оскільки позивач не довів наявності реальних ризиків чи неможливості виконання рішення суду, а також не обґрунтував співмірність і необхідність запропонованих заходів. Суд першої інстанції цілком правильно дійшов висновку про те, що заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Оскільки предмет позову не було змінено (суд відмовив у задоволенні заяви про зміну предмету позову), відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову щодо майна, яке не є предметом спору. Інший підхід означав би, що суд може вжити заходи забезпечення позову щодо будь-якого майна відповідача, навіть якщо воно не є предметом спору, що суперечить суті інституту забезпечення позову. З юридичної точки зору після поділу об'єкта нерухомості первісний об'єкт припинив своє існування як окремий об'єкт цивільних прав, а натомість виникли нові об'єкти - окремі приміщення з власними індивідуальними характеристиками та реєстраційними номерами. Тому твердження прокурора про те, що це «той самий об'єкт», є юридично некоректним.
10.12.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Експерт-сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 14300).
Розглянувши відзив 3-го відповідача на апеляційну скаргу (вх.№ 14300 від 10.12.2025), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч.1ст.263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Згідно зі ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.11.2025, зокрема, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - до 05.12.2025, з доказами їх надсилання учасникам справи; встановлено учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, тощо - до 05.12.2025.
Судова колегія зазначає, що 05.12.2025 (в межах встановленого судом строку) до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Експерт-сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 14096), в якому 3-м відповідачем було висловлено свою позицію щодо поданої прокурором апеляційної скарги. Поданий ТОВ “Експерт-сервіс» 10.12.2025 відзив апеляційну скаргу (вх.№ 14300) надійшов після закінчення встановленого судом апеляційної інстанції строку, тому суд залишає його без розгляду.
Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник 3-го відповідача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином ухвалою суду від 11.12.2025.
Судова колегія зазначає, що учасники справи були належним чином повідомлені про оголошення перерви у даній справі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа за позовом першого заступника керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" про (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 26.09.2025 вх.№ 22376):
- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 851;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32949808) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 204,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі, та зобов'язання Харківської міської ради прийняти вказані приміщення.
Судові витрати у даній справі прокурор просить покласти на відповідачів.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/240/22; постановлено розглядати справу за правилами (в порядку) загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28 лютого 2022 року.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України та введенням воєнного стану з 24 лютого 2022 року підготовче засідання у справі № 922/240/22 призначене на 28.02.2022 не відбулось.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2022 заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" про зупинення провадження у справі - задоволено. Провадження у справі № 922/240/22 зупинено до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.10.2025 провадження у справі № 922/240/22 поновлено, підготовче засідання призначено на 20.10.2025.
24.10.2025 до Господарського суду Харківської області від Київської окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову (вх.№24821 від 27.10.2025), в якій остання просила суд викласти резолютивну частину позовної заяви у наступній редакції:
- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни №80165388 від 31.07.2025, на підставі якого здійснено поділ об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 292183063101 та внесено запис про закриття розділу внаслідок поділу об'єкту нерухомого майна;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180706863120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165388 від 31.07.2025;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180700663120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165085 від 31.07.2025;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180704763120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165242 від 31.07.2025;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 851;
- зобов'язати ТОВ "Експерт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32949808) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 204,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі, та зобов'язати Харківську міську раду прийняти у власність вказане майно.
Також 24.10.2025 до Господарського суду Харківської області від керівника Київської окружної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову (вх.№24830 від 27.10.2025), в якій останній просить суд: заборонити Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №11 у нежитловій будівлі літ. “Б-1», загальною площею 8 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180706863120); приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №1, 2, 3, 4, 5, 6 у нежитловій будівлі літ. “Б-1», загальною площею 106, 3 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180704763120); приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №7, 8, 9, 10 у нежитловій будівлі літ. “Б-1», загальною площею 86, 4 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180700663120), розташованих за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 судом у прийнятті заяви керівника Київської окружної прокуратури про зміну предмету позову (вх.№24821 від 27.10.2025) відмовлено.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у задоволенні заяви керівника Київської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№24830 від 27.10.2025) - відмовлено.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Порядок вжиття судом заходів забезпечення позову врегульований статтями 136, 137, 140, 144 Господарського процесуального кодексу України.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (статті 136 Господарського процесуального кодексу України).
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.
За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
У випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23, від 31.05.2023 у справі № 906/1223/22, від 21.12.2022 у справі № 911/121/22.
Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22, при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зазначила, що жодних обмежень щодо застосування такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно (грошові кошти), лише у сфері майнових спорів або заборони його застосування при вирішенні немайнового спору цивільне процесуальне законодавство не містить.
Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 Господарського процесуального кодексу України.
Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред'явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов'язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов'язаних з передачею грошових сум чи майна.
Такі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №907/269/22, від 04.04.2023 у справі №907/268/22, від 04.04.2023 у справі № 915/577/22.
Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.10.2022 у справі № 910/4192/22, у немайнових спорах суд вживає заходів забезпечення позову з превентивною метою щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, та, зважаючи на завдання господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України), суд має встановити, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза унеможливлення чи суттєвого утруднення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
У справі № 910/1040/18 об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 зазначила, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Водночас у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
У постановах Верховного Суду від 20.09.2022 у справі № 916/307/22, від 03.03.2023 у справі № 907/269/22, від 04.04.2023 у справі № 907/268/22, від 04.04.2023 у справі № 915/577/22 міститься висновок, що за змістом пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору.
У випадку подання позову, можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.12.2023 № 904/1934/23, від 06.12.2023 № 917/805/23).
Як вбачається зі змісту первісно поданої позовної заяви, прокурором, зокрема, було заявлено вимоги про:
-визнання незаконним та скасування пункту 3 додатку до рішення 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання «Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова» від 21.02.2018 № 1008/18;
-визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за №851;
-зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс" (код ДРПОУ 32949808) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. «Б-1» загальною площею 204,6 кв.м., розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі, а Харківську міську раду зобов'язати прийняти вказані приміщення.
26.09.2025 прокурором було подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просив:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 851;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32949808) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 204,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі, та зобов'язання Харківської міської ради прийняти вказані приміщення.
Зі змісту протоколу судового засідання від 20.10.2025 вбачається, зокрема, що суд оголосив протокольну ухвалу про прийняття до розгляду заяви Київської окружної прокуратури міста Харкова про зміну предмета позову та долучив її до матеріалів справи.
24.10.2025 до суду від Київської окружної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову (вх.№24821 від 27.10.2025), в якій остання просила суд вважати викладеною резолютивну частину позовної заяви у наступній редакції:
- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни №80165388 від 31.07.2025, на підставі якого здійснено поділ об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 292183063101 та внесено запис про закриття розділу внаслідок поділу об'єкту нерухомого майна;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180706863120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165388 від 31.07.2025;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180700663120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165085 від 31.07.2025;
- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 3180704763120, внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматової Ірини Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №80165242 від 31.07.2025;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2018 № 5655-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Експерт-Сервіс", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А. і зареєстрований в реєстрі за № 851;
- зобов'язати ТОВ "Експерт-Сервіс" (код ЄДРПОУ 32949808) повернути Харківській міській територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 204,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60, шляхом складання акту приймання-передачі, та зобов'язати Харківську міську раду прийняти у власність вказане майно.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 судом у прийнятті заяви керівника Київської окружної прокуратури про зміну предмету позову (вх.№24821 від 27.10.2025) відмовлено.
Однак, постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2025 ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі №922/240/22 скасовано. Справу №922/240/22 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Харківської області з урахуванням поданої Київською окружною прокуратурою заяви про зміну предмету позову (вх.№24821 від 27.10.2025).
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, прокурор посилається на те, що 31.07.2025, тобто під час розгляду справи судом першої інстанції, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматовою Іриною Вікторівною прийнято рішення (індексний номер 80165388) про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 292183063101 у зв'язку з поділом об'єкта нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі літ. «Б-1», загальною площею 204,6 кв. м, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60.
Відповідно до Довідки щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (висновок про можливість поділу), серія та номер: DT01:7261-5075-0837-2905, виданої 01.07.2025 об'єкти, які утворюються за результатами операції є: 1.Приміщення (група приміщень) « 11»; 2.Приміщення (група приміщень) « 7/8/9/10»; 3.Приміщення (група приміщень) « 1/2/3/4/5/6».
Як зазначає прокурор, одночасно приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шахматовою Іриною Вікторівною прийнято рішення (індексний номер 80165388) про реєстрацію за ТОВ "Експерт-Сервіс" права власності на приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №11 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 8 кв. м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180706863120); рішення (індексний номер 80165242) про реєстрацію за ТОВ "Експерт-Сервіс" права власності на приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №1, 2, 3, 4, 5, 6 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 106, 3 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180704763120); рішення (індексний номер 80165085) про реєстрацію за ТОВ "Експерт-Сервіс" права власності на приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №7, 8, 9, 10 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 86, 4 кв. м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180700663120) розташованих за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60.
Прокурор вказує, що підставою для вищевказаної державної реєстрації права власності зазначені наступні документи: акт прийому-передачі, серія та номер: 5655-В-С, виданий 17.12.2018, видавник: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс"; договір купівлі-продажу №5655-В-С, серія та номер: 851, виданий 28.11.2018, видавник: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Галіщева О.А.; довідка щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, серія та номер: DT01:7261-5075-0837-2905, виданий 01.07.2025, видавник: ЄДЕССБ, документ отримано з ЄДЕССБ.
В технічному паспорті на нежитлове приміщення 1-го поверху №11 у нежитловій будівлі літ. «Б-1» зазначено, що загальна площа 8 кв. м; в технічному паспорті на нежитлове приміщення 1-го поверху №1, 2, 3, 4, 5, 6 у нежитловій будівлі літ. «Б-1» зазначено, що загальна площа 106, 3 кв. м; в технічному паспорті на нежитлове приміщення 1-го поверху №7, 8, 9, 10 у нежитловій будівлі літ. «Б-1» зазначено, що загальна площа 86, 4 кв. м, що в цілому дорівнює площі 200,7 кв. метрів.
Однак, за твердженням прокурора залишок площі 3,9 кв. м не було обліковано в інших приміщеннях, що утворилися після перепланування (реконструкції) нежитлової будівлі літ. «Б-1» її власником. Таким чином, відповідачем вчинено дії, спрямовані на зміну технічних характеристик спірного майна, у зв'язку з чим останнє набуло нових індивідуальних ознак. На теперішній час існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже у разі наступного відчуження спірного майна, зміни його цільового призначення в результаті реконструкції, чи інших дій, позивач буде змушений знову ініціювати новий судовий розгляд задля задоволення своїх вимог.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії з майном, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів третього відповідача, не призводить до блокування господарської діяльності ТОВ "Експерт-Сервіс".
Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті (збереження спірного об'єкта у відповідному правовому статусі) з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Колегія суддів вважає слушними доводи апелянта про те, що обрані заходи забезпечення позову на період розгляду судом спору, не будуть перешкоджати діяльності відповідача, оскільки не позбавляють останнього його прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, а лише тимчасово обмежують право відповідача розпоряджатись вказаним об'єктом нерухомого майна та вчиняти дії, спрямовані на зміну об'єкта нерухомого майна.
Отже, вказаний захід має наслідком лише збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний прокуратурою захід забезпечення позову є співмірним до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін, а висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для забезпечення позову та відмову у задоволенні поданої заяви є помилковим, в зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява керівника Київської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№24830 від 27.10.2025) підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, тому ухвала Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі №922/240/22 підлягає скасуванню, як така, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, а заява керівника Київської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№24830 від 27.10.2025) підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 269, 270, п.2 ч.1 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.10.2025 у справі № 922/240/22 скасувати.
Заяву керівника Київської окружної прокуратури про забезпечення позову (вх.№24830 від 27.10.2025) задовольнити.
Заборонити Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №11 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 8 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180706863120); приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №1, 2, 3, 4, 5, 6 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 106,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180704763120); приміщення (група приміщень), нежитлове приміщення 1-го поверху №7, 8, 9, 10 у нежитловій будівлі літ. «Б-1», загальною площею 86,4 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3180700663120) розташованих за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 60.
Стягувач: Київська окружна прокуратура міста Харкова (вул. Сумська, 76, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 0291010822)
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-сервіс" (вул. Шевченка, 60, м. Харків, 61013, ЄДРПОУ 32949808)
Дана постанова є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили негайно після її оголошення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 24.12.2025.
Головуючий суддя Ярослава Олексіївна БІЛОУСОВА
Суддя Наталя Олександрівна МАРТЮХІНА
Суддя Павло Володимирович ТИХИЙ