вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" грудня 2025 р. Справа№ 910/4729/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Вяльченко Д.В.
прокурор: Дущак Д.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Ніжинської окружної прокуратури
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025
у справі №910/4729/25 (суддя Н.Б. Плотницька)
за позовом Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон»
про стягнення пені в розмірі 6 890 410, 96 грн,-
Ніжинська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» про стягнення 6 890 410, 96 грн.
В обґрунтування свої позовних вимог скаржник зазначає, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між позивачем та відповідачем договору від 22.08.2022 №СК-77/22 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару у строк, визначений договором, у зв'язку з чим позивачем нараховано 6 890 410, 96 грн пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 позов Ніжинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» про стягнення пені в розмірі 6 890 410, 96 грн залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого господарського суду, Ніжинська окружна прокуратура звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 скасувати та направити справу до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.
Апелянт зазначає, що позов прокурора у даній справі не спрямований на безпосередній захист інтересів позивача як учасника господарських правовідносин, а зумовлений необхідністю захисту інтересів держави, порушених неправомірними діями відповідача.
Задоволення даного позову призведе в першу чергу, до захисту державних інтересів, а вже потім до захисту інтересів Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій як сторони договору та розпорядника бюджетних коштів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2025 апеляційну скаргу Ніжинської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі №910/4729/25 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.
На виконання вищезазначеної ухвали суду, 02.12.2025 від Ніжинської окружної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Ніжинської окружної прокуратури та призначено до розгляду на 22.12.2025.
15.12.2025 від відповідача до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.
Відповідач зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив, що Спеціальний авіаційний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - САЗ ОРСЦЗ ДСНС України) за організаційно-правовою формою є державною організацією (а не державним органом), заснованою на державній власності. Дана організація не наділена владно-управлінськими функціями, не має владних повноважень та не має статусу органу державної влади.
За таких умов, на виконання положень ч. 4 ст. 53, ст. 174 та п.1 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд першої інстанції цілком правомірне залишив відповідну позовну заяву без розгляду.
Прокурор у судовому засіданні 22.12.2025 підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати.
Представник відповідача у судовому засіданні 22.12.2025 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Представник позивача у судове засідання 22.12.2025 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов'язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 22.12.2025.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Так, згідно ч. 3 ст. 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із ч. 3 ст. 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Стаття 53 ГПК встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у ст.23 Закону «Про прокуратуру».
За змістом абз.1 ч.3 ст.23 Закону «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч.4 ст.23 Закону «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року в справі № 1-1/99 поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
У п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, зазначено, що відповідно до ч.3 ст.23 Закону «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття «компетентний орган» у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз.3 ч.3 ст.23 Закону «Про прокуратуру», має застосовуватись з урахуванням положень абз.1 ч.3 ст.23 Закону «Про прокуратуру» який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вказаний позов поданий прокурором в інтересах держави в особі Спеціального авіаційного загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
У пункті 1.9. Статуту САЗ ОРСЦЗ ДСНС України визначено, що за організаційно-правовою формою господарювання САЗ є державною організацією і заснований на державній власності.
Відповідно до п. 1.13. Статуту САЗ є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету.
При цьому, згідно 6.4. п. 6 Статуту джерелами фінансування САЗ є: асигнування Державного бюджету України; кошти місцевих бюджетів на виконання окремих програм; кошти, одержані від господарської діяльності, надання платних послуг та виконаних робіт у встановленому чинним законодавством порядку; кошти, одержані за рахунок добровільних пожертвувань юридичних та фізичних осіб; кошти, одержані в установленому порядку за авіаційне чергування в єдиній системі проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування; інші джерела надходжень, не заборонені чинним законодавством.
Разом з тим, державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень та не виступають від імені держави.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2022 року в справі № 676/2301/20.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що САЗ ОРСЦЗ ДСНС України за своєю організаційно-правовою формою є державною організацією, а не державним органом.
Апелянт зазначає, що позивачем у справі за позовом прокурора є саме держава, а не конкретна особа чи орган (суб'єкт владних повноважень). Позов у даній справі не спрямований на безпосередній захист інтересів САЗ ОРСЦЗ ДСНС України як учасника господарських правовідносин, а зумовлений необхідністю захисту інтересів держави, порушених неправомірними діями відповідача.
Крім того, скаржник посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 зазначив, що вказаним рішенням Велика Палата Верховного Суду погодилася із висновками Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду про те, що прокурором було правильно визначено позивачів у цій справі.
Водночас, колегією суддів встановлено, що на розгляд Великої палати Верховного Суду у справі № 922/2321/22 було передано питання про те, чи дозволяють норми п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю, а не питання дотримання процедури звернення до суду визначену ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» та ст. 53 ГПК України.
До того ж, справа № 922/2321/22 не є релевантною до даної справи, оскільки в справі № 922/2321/22 прокурором було визначено два позивача, зокрема, Державну аудиторську службу, яка була органом, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
При цьому, САЗ ОРСЦЗ ДСНС України не є державним органом у розумінні наведених правових норм. Зокрема, у спірних правовідносинах вказаний позивач є суб'єктом господарювання та не здійснює жодних владно-управлінських функцій по відношенню до Товариства. Тобто, прокурор фактично звертається до суду не в інтересах держави, а в інтересах суб'єкта господарювання поза відносинами представництва, що не відповідає висновку про заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Вказані висновки узгоджуються із правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 09.07.2025 в справі № 910/4017/24.
Колегією суддів встановлено, що всупереч положенням ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» в матеріалах справи не міститься жодного попереднього листа та/або повідомлення прокурором компетентного суб'єкта владних повноважень щодо необхідності захисту інтересів держави даним органом та/або вступу органів прокуратури у судовий спір в інтересах такого органу.
Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. У таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
Пунктом 2 частини 1 статті 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції про неправомірність пред'явлення позову прокурором в інтересах САЗ ОРСЦЗ ДСНС України.
Беручи до уваги викладене, суд першої інстанції обгрунтовано залишив позов прокурора в інтересах держави в особі САЗ ОРСЦЗ ДСНС України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна виробнича компанія «Скаетон» про стягнення 6 890 410, 96 грн без розгляду.
Враховуючи викладене вище, доводи, викладені в апеляційній скарзі, судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам процесуального законодавства.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Ніжинської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/4729/25 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/4729/25 слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Ніжинської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/4729/25 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 у справі № 910/4729/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/4729/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Гаврилюк
Дата підписання 24.12.2025