Справа № 991/11022/25
Провадження 1-кп/991/161/25
22 грудня 2025 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисників ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференцзв'язку) ОСОБА_9 ,
його захисника ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000131 від 22.03.2024, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рубанівка Великолепетинського району Херсонської області, не одружений, має двох малолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Глухів Сумської області, одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,
І. Історія провадження
27.10.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 23.10.2025 у кримінальному провадженні №52024000000000131, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.10.2025 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 28.10.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 04.11.2025.
Ухвалою суду від 04.11.2025 задоволено клопотання сторони захисту, постановлено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні проводити колегіально судом у складі трьох суддів.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 04.11.2025 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 24.11.2025 продовжено на два місяці строк дії обов'язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 до 24.01.2026 включно.
Крім того, ухвалою суду від 24.11.2025 задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні повернуто прокурору для усунення виявлених недоліків.
03.12.2025 до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, після усунення недоліків, надійшов обвинувальний акт від 01.12.2025 у кримінальному провадженні №52024000000000131, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.5 ст.27, ч.4 ст.368 КК України.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.12.2025, для продовження розгляду вказаного кримінального провадження визначено колегію суддів: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 04.12.2025 у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 22.12.2025.
19.12.2025 до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_11 з додатками про зміну запобіжного заходу його підзахисному, шляхом зменшення розміру застави.
У підготовчому судовому засіданні 22.12.2025 у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , про повернення обвинувального акта у даному кримінальному провадженні відмовлено, про що постановлено ухвалу.
ІІ. Вирішення питань, передбачених ст. ст. 314, 315 Кримінального процесуального кодексу України
2.1. Позиції учасників підготовчого судового засідання щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду та щодо інших питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстави для закриття кримінального провадження та його повернення відсутні, справа підсудна Вищому антикорупційному суду, угоди не укладалися. Вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта. Судовий розгляд на даному етапі вважав за можливе здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією у складі трьох суддів за участю прокурора, обвинувачених та їх захисників, проте зауважив, що частина документів має гриф «ДСК», тому їх дослідження потребуватиме проведення закритого судового засідання. Подав письмовий список свідків у даному кримінальному провадженні, питання доцільності виклику конкретних свідків просив вирішити в ході судового розгляду. Клопотання щодо витребування речей чи документів відсутні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначив, що інші клопотання, передбачені ст. 314 КПК України, відсутні. Питання щодо виклику свідків вважав за можливе вирішити під час розгляду справи по суті, виконання ст.349 КПК України.
Подав письмові скарги в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України на постанови старших детективів НАБУ ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 11.09.2024, 09.09.2024 та 25.09.2024 про призначення комплексних судових комп'ютерно-технічних експертиз та експертиз електронних комунікацій у даному кримінальному провадженні.
Також подав заперечення в порядку ч.3 ст. 309 КПК України на ухвали слідчого судді ВАКС, постановлених у даному кримінальному провадженні під час досудового розслідування, а саме:
- по справі №991/6732/24 від 06.08.2024 про дозвіл на проведення обшуку квартир, в яких проживають ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 ; житла, в якому проживає ОСОБА_15 , приміщення БЕБУ; - по справі №991/12445/24 від 08.11.2024 про тимчасовий доступ до речей і документів які перебувають у володінні ПрАТ « Київстар »;
- по справі №991/12446/24 від 08.11.2024 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ПрАТ « ВФ Україна »;
- по справі №991/12444/24 від 08.11.2024 про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ « Лайфселл ».
Просив долучити скарги та заперечення до матеріалів справи, та надати оцінку викладеним в них доводам під час судового розгляду.
Підтримав подане ним клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 шляхом зменшення розміру застави з підстав, викладених у ньому. Додатково пояснив, що з моменту внесення ОСОБА_6 застави у розмірі 4 239 200,00 грн, як альтернативи обраному 09.06.2025 запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, розмір застави не змінювався. Зазначив, що розмір застави є непомірним для ОСОБА_6 . Для внесення застави останній був змушений укласти договір позики на суму 2 300 000,00 грн. Цей договір було укладено після внесення цих коштів як застави, аби оформити належним чином договірні відносини, оскільки, перебуваючи під вартою, ОСОБА_6 не міг його підписати. Тобто фактично заставу було внесено ОСОБА_16 , з яким ОСОБА_6 вже згодом оформив договірні відносини. Термін повернення позики минув, однак позичальник не може їх повернути оскільки наразі не працевлаштований, із сім'єю проживає в орендованому житлі, а його цивільна дружина ОСОБА_17 не може працювати, оскільки доглядає малолітніх дітей. Тож, оскільки строк повернення застави вже настав більш як п'ять місяців тому, позичальник може пред'явити даний договір позики до стягнення, що може призвести до збільшення розміру боргу. Вважав, що достатнім для його підзахисного на даній стадії кримінального провадження є розмір застави у сумі 1 939 200,00 грн, що був внесений його цивільною дружиною ОСОБА_18 . Звернув увагу на відсутність ризиків у цьому кримінальному провадженні, які, хоч і встановлені, однак нівелюються стадією кримінального провадження, оскільки наразі всі докази сторони обвинувачення зібрані, свідки допитані, експертизи проведені. Зазначив про належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 з моменту вручення йому повідомлення про підозру та дотепер.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 підтримав позицію адвоката ОСОБА_7 в повному обсязі, додав, що матеріальний стан сім'ї ОСОБА_6 , який враховувався при визначенні йому розміру застави, не було підтверджено належними доказами.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 проти призначення справи до судового розгляду не заперечував, підтримав позицію сторони обвинувачення та захисту обвинуваченого ОСОБА_6 щодо інших питань, пов'язаних із судовим розглядом.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_9 підтримали позиції своїх захисників.
Прокурор ОСОБА_5 щодо заявленого клопотання сторони захисту ОСОБА_6 про зменшення розміру застави заперечив. Зазначив, що під час визначення розміру застави слідчим суддею було враховано низку обставин, встановлених КПК, у тому числі інформацію про особу, її соціальні зв'язки, місце роботи. Стороною захисту неодноразово подавались клопотання про зменшення розміру застави, у задоволенні яких було відмовлено, оскільки не було доведено непомірності визначеної застави. Договір позики, на який посилається сторона захисту, є безвідсотковий, без визначення застави, та укладений фактично після внесення застави, а тому є підстави вважати що він не був укладений з метою внесення застави. Обвинувачений ОСОБА_6 дотримується належної процесуальної поведінки, що свідчить про дієвість запобіжного заходу, обраного останньому.
2.2. Мотиви суду з питань, передбачених ст.ст.314, 315 Кримінального процесуального кодексу України
2.2.1. Щодо можливості призначення судового розгляду
Заслухавши учасників підготовчого судового засідання щодо питань, передбачених ст.ст.314, 315 КПК України, проаналізувавши зміст обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, розглянувши заявлені сторонами клопотання, суд дійшов таких висновків.
Угод про визнання винуватості до суду не надходило, про її досягнення сторони кримінального провадження не повідомили.
Зазначене кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1 КПК України. Підстав для направлення обвинувального акта до відповідного суду для визначення підсудності судом не встановлено.
Підстави, передбачені п.п.5-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, для закриття кримінального провадження на час проведення підготовчого судового засідання відсутні.
Встановлено, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення не вбачається.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
З вказаних мотивів суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.
З огляду на позицію учасників кримінального провадження, а також те, що судом не встановлено обставин, передбачених ч.2 ст.27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні. При цьому дослідження окремих документів може здійснюватися у закритому судовому засіданні на підставі вмотивованого клопотання сторін кримінального провадження.
Враховуючи приписи ч.2 ст.314-1 КПК України, суд не вбачає необхідності у дорученні представнику персоналу органу пробації складання досудової доповіді.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд враховує, що за змістом ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, судовий розгляд у даному кримінальному провадженні слід здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, обвинувачених, їх захисників.
Питання щодо виклику свідків буде вирішено в порядку ст. 349 КПК України.
2.2.2. Щодо скарг та заперечень сторони захисту, поданих під час підготовчого провадження на виконання приписів ч. 2 ст. 303, ч.3 ст. 309 КПК України
Захисником ОСОБА_7 подано скарги в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України на постанови старших детективів НАБУ ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 11.09.2024, 09.09.2024 та 25.09.2024 про призначення комплексних судових комп'ютерно-технічних експертиз та експертиз електронних комунікацій у даному кримінальному провадженні. Також подано заперечення в порядку ч.3 ст. 309 КПК України на ухвали слідчого судді ВАКС, винесених в даному кримінальному провадженні в ході досудового розслідування, а саме: по справі №991/6732/24 від 06.08.2024 про дозвіл на проведення обшуку квартир, в яких проживають ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , житла, в якому проживає ОСОБА_15 , приміщення БЕБУ; по справі №991/12445/24 від 08.11.2024 про тимчасовий доступ до речей і документів які перебувають у володінні ПрАТ « Київстар »; по справі №991/12446/24 від 08.11.2024 про тимчасовий доступ до речей і документів які перебувають у володінні ПрАТ « ВФ Україна »; по справі №991/12444/24 від 08.11.2024 про тимчасовий доступ до речей і документів які перебувають у володінні ТОВ « Лайфселл ». Просив долучити їх до матеріалів справи та врахувати під час судового розгляду.
Положеннями ч.2 ст.303 КПК України визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже, положення ч.2 ст.303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов'язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання "можуть бути предметом розгляду", а не "розглядаються" чи "підлягають розгляду" тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).
Ані ч.2 ст.303, ані статті 314-316 КПК не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч.2 ст.307 КПК України та які ухвалюються слідчим суддею за результатами здійснення судового контролю під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого дізнавача чи прокурора, скасування повідомлення про підозру, зобов'язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги.
Натомість, за змістом ст.ст.314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.
Скарги на процесуальні рішення, дії та бездіяльність прокурора, слідчого, які не підлягають оскарженню слідчому судді та подані під час підготовчого судового засідання, мають бути враховані судом лише з огляду на те, чи впливають викладені у них доводи на прийняття рішень, передбачених статтями 314-316 КПК України. Доводи щодо протиправності дій/рішень прокурора та/або слідчого, про які йдеться у скарзі захисника, на прийняття рішень, передбачених статтями 314-316 КПК України, не впливають.
Разом з цим, згідно ч. 3 ст. 309 КПК України ухвали слідчого судді, не передбачені у ч. 1 та ч.2 цієї статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Виходячи зі змісту ч.3 ст.314 та ст.315 КПК України, законодавцем визначено вичерпний перелік повноважень суду на стадії підготовчого провадження, до переліку яких не входить можливість надавати оцінку ухвалам слідчого судді з точки зору їх законності і обґрунтованості та скасовувати їх за результатами відповідної оцінки.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що під час проведення підготовчого судового засідання сторони кримінального провадження мають можливість подати заперечення на ухвалу слідчого судді, а суд може прийняти вказані заперечення для надання їм оцінки в майбутньому під час судового розгляду та винесення остаточного рішення у справі, не вирішуючи при цьому порушених у таких запереченнях питань щодо законності та обґрунтованості відповідного судового рішення на підготовчому судовому засіданні. Вказане пов'язане із тим, що вирішення відповідних питань знаходиться поза межами тих повноважень, якими наділений суд на даній стадії кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне долучити до матеріалів кримінального провадження скарги та заперечення, подані захисником ОСОБА_7 у порядку ч.2 ст.303, ч.3 ст. 309 КПК України, та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.
ІІІ. Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу, суд дійшов таких висновків
3.1. Щодо застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.06.2025 (справа № 991/5464/25) клопотання детектива було задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.08.2025 включно, але у межах строку досудового розслідування.
У той же час підозрюваному визначено заставу у розмірі 4 239 200 грн та за умови внесення застави покладено такі обов'язки: (1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; (2) не відлучатися із м. Києва, в якому він проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншим підозрюваними у кримінальному провадженні № 5202400000000131, а також ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру в цьому кримінальному провадженні; (5) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд до України.
За ОСОБА_6 внесено заставу двома платежами на загальну суму 4 239 200 грн, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН1624 від 10.06.2025 в розмірі 1 939 200,00 грн, де платником є ОСОБА_17 , та квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №ПН1627 від 10.06.2025 в розмірі 2 300 000,00 грн, де платником є ОСОБА_16 , у зв'язку із чим ОСОБА_6 11.06.2025 звільнено з-під варти, та відповідно почався відлік строку виконання обов'язків.
Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.08.2025 (справа № 991/7949/25) і 02.10.2025 (справа № 991/10061/25) клопотання прокурора було задоволено частково та на два місяці, продовжено строк дії визначених попередньою ухвалою обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 відповідно до 06.10.2025 включно та до 02.12.2025 включно, але у межах строку досудового розслідування.
Крім того, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 24.11.2025 у справі № 991/11022/25, клопотання прокурора було задоволено частково та на два місяці, до 24.01.2026 включно, продовжено строк дії обов'язків, покладених, зокрема, на обвинуваченого ОСОБА_6 , а саме: (1) прибувати до суду за кожною вимогою; (2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; (3) утримуватися від спілкування з іншим обвинуваченим у кримінальному провадженні № 52024000000000131 від 22.03.2024 ОСОБА_9 , а також ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , з приводу обставин, викладених в обвинувальному акті; (4) здати на зберігання до Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (якщо такі не здано).
3.2. Правове регулювання та оцінка доводів сторони захисту
У відповідності до ч.1, 4 ст.201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, яке розглядається за правилами, передбаченим для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
До клопотання мають бути додані, зокрема копії матеріалів, якими обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання (п.1 ч.3 ст.201 КПК України).
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо вказують про зміну, зменшення встановлених у кримінальному провадженні ризиків та / або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Отже, суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, але на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що можуть виникнути з плином кримінального провадженні та вплинути на застосований до підозрюваного захід або спосіб його виконання.
Як передбачено ч. 4 ст. 201 КПК України, суд зобов'язаний розглянути таке клопотання протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
У силу ч.1 та п.9 ч.2 ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
З сукупного аналізу приписів кримінального процесуального законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.
Частинами 1, 2 статті 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Оцінивши доводи сторони захисту в частині аргументів про належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 , як з часу обізнаності останнього про наявність кримінального провадження, так і з часу застосування до нього запобіжного заходу, як підставу для твердження про відсутність ризику переховування, суд зазначає таке.
Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України, у випадку порушення підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та є засобом запобігання перешкоджанню підозрюваним/обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Зважаючи на викладене, відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження не є достатньою підставою для зменшення застави. Зазначена обставина свідчить лише про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого. На переконання суду саме визначений на теперішній час розмір застави забезпечує належну поведінку ОСОБА_6 .
В контексті твердження сторони захисту про відсутність ризиків, встановлених на момент застосування запобіжного заходу, суд також звертає увагу на суперечливість позиції сторони захисту, оскільки повна відсутність ризиків вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на що посилається сторона захисту у своєму клопотанні, відповідно до положень ст.194 КПК України виключає можливість застосування запобіжного заходу як такого. Всупереч цьому сторона захисту погоджується на продовження застосування застави, але наполягає на зменшенні її розміру, що з урахуванням вищевикладених висновків суду має свідчити про зменшення ступеня ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а не їх повну відсутність.
Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст.95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Наразі судовий розгляд справи не розпочато, свідки судом не допитувалися. У зв'язку з цим на даній стадії кримінального провадження визначальним є створення умов, за яких показання свідків під час судового розгляду будуть повними, всебічними та достовірними. Враховуючи обізнаність обвинуваченого ОСОБА_6 про те, які особи є свідками в межах цього кримінального провадження, про зміст їх показань та їхні персональні дані, суд доходить висновку, що ризик впливу обвинуваченого на свідків є реальним та продовжує існувати.
Щодо ризику переховування, суд зазначає, що хоча відповідний ризик і значно зменшився в порівнянні з часом початку досудового розслідування та застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, втім не втратив своєї актуальності в повній мірі.
Суд також відхиляє доводи захисника ОСОБА_7 щодо необхідності зменшення застави через наявність цивільно-правових домовленостей між ним та заставодавцем, що закріплені в договорі позики від 11.06.2025, та полягають у поверненні коштів протягом місяця з моменту їх позичення.
У цьому контексті суд зазначає, що будь-які договори цивільно-правового характеру, укладені між підозрюваним і заставодавцем після внесення застави, не мають взаємозв'язку з кримінально-процесуальними відносинами, які виникли щодо застосування до підозрюваного (на цей час обвинуваченого) запобіжного заходу.
Вимоги цивільно-правового характеру заставодавця до обвинуваченого щодо повернення коштів не є обставиною, що зумовлює обов'язкову зміну запобіжного заходу. Сама специфіка застави як запобіжного заходу обумовлюється виключно її природою і метою у кримінальному провадженні і не спричиняє необхідність її зміни на інший запобіжний захід з огляду на вимогу заставодавця про повернення йому коштів.
Щодо доводів сторони захисту про скрутне матеріальне становище ОСОБА_6 внаслідок укладення договору позики задля внесення частини застави, суду не надано доказів такого стану обвинуваченого.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою. Таким чином, вищезазначені законодавчі положення пов'язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.
Суд наголошує, що у випадку застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до положень ст.182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою. Таким чином, внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного/обвинуваченого є актом доброї волі такої особи. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її волі. При цьому, відповідний статус заставодавця не вичерпується самим лише фактом внесення визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов'язки заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу. Водночас така особа несе і ризик втрати внесених нею коштів у випадку невиконання підозрюваним/обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків.
З огляду на вищезазначене, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного/обвинуваченого, будуть йому обов'язково повернуті у найкоротший строк за його бажанням до припинення дії цього запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність обставин, які б давали підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу, а саме, зміни розміру застави до розміру, що становить 1 930 200 грн, та повернення застави у розмірі 2 300 000 грн. заставодавцю ОСОБА_16 , у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 315, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд
1. Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000131 від 22.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, на 23 січня 2026 року о 08 год 30 хв у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, Берестейський проспект, 41 .
2. Судовий розгляд здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, обвинувачених та їх захисників.
3. Питання виклику конкретних свідків буде вирішено під час судового розгляду.
4. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_6 , в частині зменшення розміру застави, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000131 від 22.03.2024, - відмовити.
5. Скарги та заперечення, подані захисником обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3