Ухвала від 18.12.2025 по справі 991/13020/25

Справа № 991/13020/25

Провадження 1-кс/991/13119/25

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , підозрюваної ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застосованого до підозрюваної ОСОБА_3 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52019000000000585 від 15.07.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 (далі - Кримінальне провадження), у якому захисник просить:

1) змінити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000, 00 грн, застосований стосовно ОСОБА_3 у Кримінальному провадженні, на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400, 00 грн;

2) повернути заставодавцю - Адвокатському об'єднанню «Кролевецький та Партнери», код ЄДРПОУ 40334549, кошти у розмірі 2 119 600, 00 грн, внесених як застава за підозрювану ОСОБА_3 згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2024 у справі № 991/3676/24 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду: р/р НОМЕР_1, код ЄДРПОУ 42836259, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ.

Клопотання мотивовано тим, що ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави та визначення її розміру, частково зменшилися та частково перестали існувати. При цьому, досудове розслідування Кримінального провадження завершено, процесуальна поведінка ОСОБА_3 є виключно належною. Враховуючи, що з моменту застосування до підозрюваної запобіжного заходу минуло понад 19 місяців, ризики зменшилися з плином часу, необхідним є зменшення розміру застави, визначеної ОСОБА_3 .

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав доводи Клопотання, просив його задовольнити із викладених підстав. Додатково зазначив, що протягом усього досудового розслідування стороною обвинувачення так і не зазначено який саме корисливий мотив при вчиненні інкримінованих ОСОБА_3 злочинів вона мала. До частини інших підозрюваних застосовано заставу у меншому розмірі, однак вона забезпечує їх належну процесуальну поведінку.

Підозрювана ОСОБА_3 підтримала позицію свого захисника.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_5 заперечував проти задоволення Клопотання, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, що посилання сторони захисту на майновий стан підозрюваної, з огляду на внесення застави третьою особою (заставодавцем), є безпідставним. Належна процесуальна поведінка ОСОБА_3 була забезпечена саме застосованим до неї запобіжним заходом. З урахуванням продовження існування ризиків та тяжкості можливого покарання, саме внесений розмір застави є дієвим.

Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

У Клопотанні сторона захисту, посилаючись на відсутність/зменшення ризиків, встановлених при застосуванні запобіжного заходу, виключно належну процесуальну поведінку підозрюваної, ставить питання щодо зміни застосованого до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави шляхом зменшення її розміру до 908 400 грн.

Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання встановлюється наявність/відсутність підстав вважати про продовження існування/зменшення ризиків, які були встановлені при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу, та, як наслідок, наявність/відсутність підстав для зменшення розміру внесеної за підозрювану застави.

У рамках Кримінального провадження ОСОБА_3 повідомлено про підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2024 (справа № 991/3676/24) до підозрюваної застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 028 000 грн., а також покладено ряд додаткових процесуальних обов'язків, строк дії яких неодноразово продовжувався.

29.11.2024 прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акту та прийнято рішення про завершення досудового розслідування, надано детективу доручення повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у Кримінальному провадженні в порядку ст. 290 КПК України.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2024 (справа № 991/3676/24), якою до підозрюваної ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід, при її постановленні, з'ясовано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до підозрюваної відповідного запобіжного заходу (у тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків), зроблено висновок, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3 та запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховано тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , дані про особу підозрюваної, її майновий стан та процесуальну поведінку.

Востаннє строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_3 додаткових процесуальних обов'язків продовжувався ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.11.2025 (справа № 991/12161/25). При вирішенні вказаного питання слідчим суддею встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування/суду; незаконного впливати на свідків, інших підозрюваних у Кримінальному провадженні.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому Кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_3 .

Ризик переховуватися від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , є особливо тяжким корупційним злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на значний строк від семи до дванадцяти років).

При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховав існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у підозрюваної можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Так, про відсутність перешкод для підозрюваної покинути територію України свідчить також і те, що вона володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який дійсний до 22.12.2026.

Слідчий суддя врахував, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час. У зв'язку із цим обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, а також визначено перелік громадян України чоловічої статі, які відносяться до категорії військовозобов'язаних, що мають можливість виїхати за кордон під час дії воєнного стану.

Таким чином, в силу своєї статі підозрювана має право виїжджати закордон в умовах воєнного стану.

Встановлено, що ОСОБА_3 незаміжня, має сина 1994 року народження, на утриманні малолітніх дітей не має.

Разом з тим, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваної виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі підозрюваною на зберігання документів для виїзду за кордон не виключає такого ризику. При цьому, здача такого паспорта не виключає можливості повторного його отримання з метою виїзду за кордон.

Завершення досудового розслідування та визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акта, ознайомлення ОСОБА_3 зі змістом усіх доказів сторони обвинувачення, може спонукати підозрювану до активних дій, у тому числі щодо переховування від органу досудового розслідування та суду.

Наведені вище обставини у сукупності дають підстави дійти висновку щодо продовження існування ризику вчинення підозрюваною дій, направлених на переховування від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у Кримінальному провадженні.

ОСОБА_3 у період вчинення злочину і наразі перебуває на керівній посаді ГУ ДГК в Сумській області, серед працівників якого є свідки у Кримінальному провадженні, які перебували на час вчинення злочину у її підпорядкуванні. Згідно встановлених органом досудового розслідування обставин ОСОБА_3 можуть бути відомі персональні дані та засоби для зв'язку власників земельних ділянок, сформованих за рахунок земель ДП «ДГ «Іскра» та ДП «ДГ «АФ Надія».

Крім того, ОСОБА_3 інкримінується роль виконавця вчинення злочину, у співучасті з особами, які є підозрюваними у Кримінальному провадженні, вона діяла на виконання злочинного плану.

Таким чином, встановлено обґрунтовані підстави вважати, що підозрювана наділена потенційною можливістю самостійно або через інших осіб впливати на інших підозрюваних, а також свідків, щодо яких вона обізнана з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.

При цьому, встановлено достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваної та з огляду на стадію Кримінального провадження - завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів досудового розслідування стороні кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, прийняття прокурором рішення в порядку ч. 2 ст. 283 КПК України, зокрема, щодо звернення до суду з обвинувальним актом, може викликати у ОСОБА_3 активні дії щодо впливу на інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні та на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.

Відтак, у Кримінальному провадженні встановлено достатні підстави вважати про продовження існування вказаних ризиків.

За ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Таким чином, при зверненні сторони захисту до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які вона посилається, покладається саме на сторону захисту.

Сторона захисту у Клопотанні та в судовому засіданні не навела достатніх доводів та не надала будь-яких доказів на спростування вищевказаних ризиків.

Таким чином, ризики, передбачені п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, хоча й зменшились незначною мірою із плином часу та у зв'язку із фіксуванням під час досудового розслідування відшукуваних доказів стороною обвинувачення.

Разом з тим, при продовженні строку дії покладених на підозрювану ОСОБА_3 обов'язків слідчими суддями враховано зменшення/нівелювання встановлених при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу ризиків та зменшено обсяг обмежень прав підозрюваної, шляхом не продовження строку дії обов'язку не відлучатися за межі Сумської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Належна процесуальна поведінка підозрюваної ОСОБА_3 , на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі (3 028 000 грн) є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку ОСОБА_3 у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків та стадії Кримінального провадження.

При цьому, доводи захисника щодо забезпечення у Кримінальному провадженні належної процесуальної поведінки інших підозрюваних заставою у меншому розмірі слідчим суддею відхиляються, оскільки визначення розміру застави, який здатен запобігти відповідним ризикам та забезпечити виконання підозрюваною особою її обов'язків, визначається у кожному конкретному випадку окремо, у тому числі з урахуванням майнового стану окремої особи.

Крім того, більша частина застави (2 958 000 грн) за підозрювану ОСОБА_3 у Кримінальному провадженні внесена третьою особою (заставодавцем).

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення Клопотання.

Керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1

Попередній документ
132867407
Наступний документ
132867410
Інформація про рішення:
№ рішення: 132867408
№ справи: 991/13020/25
Дата рішення: 18.12.2025
Дата публікації: 26.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вищий антикорупційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; зміну запобіжного заходу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (18.12.2025)
Дата надходження: 16.12.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
18.12.2025 09:00 Вищий антикорупційний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
БІЦЮК АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
БІЦЮК АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ