Житомирський апеляційний суд
Справа №935/3179/24 Головуючий у 1-й інст. Щербаченко І. В.
Категорія 68 Доповідач Павицька Т. М.
23 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Шевчук А.М., Коломієць О.С.,
за участю секретаря судового засідання Трикиши Ю.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №935/3179/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог предмету спору ОСОБА_4 про виключення запису про батьківства, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді Щербаченка І.В. в м. Коростишів,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у якому просив виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису №4 від 05.01.2024, зробленого Коростишівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про народження ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
05 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подав до суду клопотання про призначення по справі судово-медичну молекулярно - генетичну експертизу.
Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2025 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Ленського І.О. про призначення експертизи задоволено. Призначено по справі судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу аналізу ДНК, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово- медичних експертиз, (місцезнаходження: вул. Докучаївська,4, м. Київ). На вирішення експертів поставлено наступне питання: чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ? Чи наявна кровна спорідненість між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ? Оплату за проведення експертизи покладено на представника позивача ОСОБА_7 . Провадження по справі зупинено до проведення експертизи.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати повністю, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції на вирішення експертів поставлено питання чи є ОСОБА_3 біологічним батьком ОСОБА_6 . Разом з тим, ОСОБА_3 не записаний в актовому записі про народження малолітнього ОСОБА_6 як батько дитини, а тому призначення судом експертизи з метою доведення кровного споріднення між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є безпідставним та не відповідає вимогам діючого законодавства. Вказує, що предметом доказування у даних справа є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком , і дитиною, і саме з цих підстав суд може призначити експертизу. Крім того зазначає, що ОСОБА_1 при укладенні договору про надання правничої допомоги 11.12.2021 не міг доручати останньому представляти його інтереси щодо подання 22.11.2024 даного позову, оскільки на момент укладення договору про надання правничої допомоги , дитина ще не народилася, а ОСОБА_1 вважається зниклим безвісти з 25.10.2023 року. Експертиза повинна була бути призначена саме для з'ясування наявності кровного споріднення між ОСОБА_1 з малолітнім ОСОБА_6 .
24 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 подав відзив на апеляційну скаргу у якому просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. У відзиві зазначає, що відповідно до ч.4 ст.62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватись ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». В матеріалах справи такий ордер наявний. Перевірка повноважень представника позивача здійснювалась судом на стадії відкриття провадження, після чого ухвалою суду від 24.12.2024 року провадження було відкрито. Суду був наданий договір про правову допомогу, згідно якого: п.1: адвокат надає правову допомогу клієнтові з приводу представництва та захисту його інтересів у всіх судах України всіх інстанцій, в установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, органах внутрішніх справ, державної виконавчої служби, органах місцевого самоврядування з усіх питань для забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у будь-якому статусі; п.4. договір діє з моменту його підписання сторонами і є безстроковим. Домовленість про оспорення батьківства позивача була досягнута між ним та мною усно після реєстрації його батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і укладення окремого договору не потребувала. Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В цій справі проведення експертизи ДНК та надання суду найбільш достовірного доказу відсутності кровного споріднення позивача з дитиною ускладнено тим, що позивач оголошений зниклим безвісти під час участі у бойових діях. Разом з цим, суду надані докази спільного проживання відповідачів тривалий час до і після народження дитини, що свідчить про те, що саме ОСОБА_3 ймовірно є її біологічним батьком. Тому, в разі підтвердження експертизою ДНК цього факту, буде доведений факт відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною. ОСОБА_4 була залучена до участі у справі після того, як рішенням виконкому Коростишівської міської ради від 10.12.2024 року №377, наказом Служби у справах дітей Коростишівської міської ради від 10.12.2024 року №179 малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відібрано від матері - ОСОБА_2 та тимчасово з 10.12.2024 року по 09.03.2025 року влаштовано в сім'ю ОСОБА_4 , яка проживає по АДРЕСА_1 . В подальшому цей строк продовжувався, а рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 04.06.2025 року у справі №935/3345/24 ОСОБА_2 було позбавлено батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось. За таких обставин участь ОСОБА_4 у розгляді справи є необхідною. Крім цього, ОСОБА_4 є матір'ю позивача, тому аналіз ДНК її та дитини, батьком якої записаний позивач, також може з'ясувати обставини (факти), необхідні суду для вирішення спору.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Задовольняючи клопотання про призначення експертизи, суд першої інстанції дійшов висновку, що предметом спору у даній справі є оспорювання батьківства по відношенню до дитини ОСОБА_6 , 2023 року народження, тому з метою з'ясування обставин, які мають значення для справи та потребують спеціальних знань, необхідно призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу аналізу ДНК.
Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.
Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 СК України (частина перша статті 121 СК України).
Статтею 133 СК України визначено, що якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 СК України, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 СК України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом про виключення відомостей про батьківство ОСОБА_1 з актового запису про народження ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Передбачене ст. ст. 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов'язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17.
За приписами до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч.ч. 1, 3 ст. 102 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Статтею 104 ЦПК України визначено що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що суд має право для з'ясування обставин, що мають значення у справі і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки чи ремесла, призначити експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, зокрема, висновку експертизи, у тому числі судової молекулярно-генетичної.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява №61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації №3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява №62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
Верховний Суд у справі №565/657/16-ц від 05.09.2018 вказав, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства, і його доказова цінність суттєво переважає будь який інший доказ, наданий сторонами.
Також, у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №478/690/18 зазначено, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
З огляду на вищенаведене, у справах щодо оспорення батьківства висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи має істотне значення для вірного вирішення справи.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є виключення відомостей про батьківство ОСОБА_1 з актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Постановляючи ухвалу про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для вирішення даного питання необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити обставини батьківства неможливо.
З вказаним висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи, а також узгоджується з вимогами чинного законодавства.
Враховуючи предмет позову, колегія суддів вважає, що призначення судом першої інстанції такої експертизи сприятиме всебічному та об'єктивному встановленню фактичних обставин справи.
Разом з тим, суд першої інстанції на вирішення експертизи поставив питання: чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
Колегія суддів вважає, що зазначене питання виходить за межі позовних вимог, заявлених представником ОСОБА_1 - ОСОБА_7 та підлягає виключенню із переліку питань, які постановлені на вирішення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи аналізу ДНК. В решті ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2025 року змінити, виключивши з переліку питань, які постановлені на вирішення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи аналізу ДНК питання: Чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , біологічним батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ?
В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 грудня 2025 року.
Головуючий
Судді