Справа № 161/22444/25 Головуючий у 1 інстанції: Смокович М. В.
Провадження № 22-ц/802/1459/25 Доповідач: Шевчук Л. Я.
23 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 листопада 2025 року,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про видачу судового наказу.
У заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 просив суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 у його користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 листопада 2025 року і до досягнення нею повноліття.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 листопада 2025 року у цій справі постановлено відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 у його користь аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 .
Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відзив на апеляційну скаргу не подавався.
Відповідно до статті 369 ЦПК України апеляційний суд розглянув цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Як передбачено частинами 4, 5 статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення постанови у цій справі є 23 грудня 2025 року - дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з таких підстав.
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (стаття 160 ЦПК України).
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Натомість у своїй заяві про видачу судового наказу ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 у його користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 листопада 2025 року і до досягнення дитиною повнолітня.
За положеннями пункту 3 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлена ОСОБА_1 вимога про стягнення аліментів не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу.
Згідно із частиною 2 статті 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Отже, заявник ОСОБА_1 має право звернутися з вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у позовному порядку.
Доводи апеляційної скарги заявника ОСОБА_1 не спростовують висновків суду та не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 листопада 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий
Судді