печерський районний суд міста києва
Справа № 757/63355/25-к
17 грудня 2025 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025000000003014 від 13.11.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю та захисту інвестицій, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025000000003014 від 13.11.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України.
Так, за результатами проведеного розслідування, 09.10.2025 у відповідності до ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, Миколаївської області, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України (повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_6 вручено дорослому члену сім'ї останнього).
09.10.2025 підставі ч. 2 ст. 135 КПК України вручено повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_6 для проведення слідчих дій в період з 13.10.2025 по 15.10.2025 до ГСУ НПУ, однак останній, будучи належним чином повідомлений про дату та час проведення слідчих дій, в зазначений час не до органу досудового розслідування не з'явився, не повідомив про причини свого неприбуття.
Органом досудового розслідування вжито всіх заходів на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 , проте встановити його місцезнаходження не виявилось можливим, 16.10.2025 останнього оголошено у розшук.
Крім того, з урахуванням того, що місцезнаходження підозрюваного не відоме, останній ймовірно перебуває за межами України, тяжкість покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, за вчинення особливо тяжких злочинів, у яких він підозрюється, - переховується від органів досудового слідства з метою ухилення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 оголошено в розшук, в тому числі 12.11.2025 останнього оголошено у міжнародний розшук, про що винесені відповідні постанови. Здійснення розшуку підозрюваного доручено співробітникам ДКП НП України, на виконання чого заведено ОРС «Розшук» № 41-38/2025 від 08.12.2025.
З огляду на те, що матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 умисно переховується від слідства та суду за межами території України з метою уникнення від кримінальної відповідальності за учинене ним кримінальні правопорушення, слідчим подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий у клопотанні вказує, що підставою обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищенаведені обставини, беручи до уваги той факт, що підозрюваний ОСОБА_6 переховується від органів досудового розслідування, у зв'язку з чим був оголошений в міжнародний розшук, слідчий у клопотанні просить розглянути подане ним клопотання в порядку ч.6 ст.193 КПК України та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор внесене клопотання підтримав, з наведених у ньому підстав, просив обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити, зважаючи на його необгрунтованість.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч.1ст.183КПКУкраїни).
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025000000003014 від 13.11.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 190 КК України.
Вказані матеріали 13.11.2025 виділені з матеріалів досудового розслідування за № 12025150000000034 від 13.01.2025.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у тому, що організатор організованої групи ОСОБА_9 , діючи умисно, спільно з учасниками організованої групи ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , в умовах дії правового режиму воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, здійснили несанкціоноване втручання несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем банківських установ АТ КБ «Приватбанк» та АТ «ПУМБ», а також єдиного державного веб-порталу електронних послуг «ДІЯ», що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації, та в подальшому здійснили заволодіння коштами АТ «ПУМБ» у загальній сумі 618761,00 грн. шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, шляхом оформлення кредитних договорів від імені громадян України - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , використовуючи при цьому підроблені відеозаписи, згенеровані програмним забезпеченням, яке базується на технології «DeepFake».
Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні зокрема особливо тяжкого кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Отже, у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
Тобто, вищевказана процесуальна норма визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.
Зокрема, у даному судовому провадженні сторона обвинувачення доводить, що у ситуації з ОСОБА_6 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК, існування якого свідчить про наявність у нього статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.
Вимоги, відповідність ситуації конкретної особи які можуть вказувати на наявність у неї статусу підозрюваної особи у вчиненні кримінального правопорушення, включають три обов'язкові складові, відсутність хоча б однієї з яких свідчить про відсутність у такої особи відповідного процесуального статусу.
Так, елементами, наявність яких слугує критеріями, за якими у третьому випадку, визначеному ч. 1 ст. 42 КПК, перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) не вручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру особі у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).
І, якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення їй можливо вручити повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК.
Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
Частиною 1 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.
Частиною 3 статті 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить статтю 135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також статтю 136 КПК України, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.
Відповідно до ч.1 ст.135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.
Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов'язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - в тому числі шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
09.10.2025 у відповідності до ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України повідомлено про підозру ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, Миколаївської області, громадянину України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України (повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_6 вручено дорослому члену сім'ї останнього).
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що стороною обвинувачення дотримані вимоги КПК України, оскільки органом досудового розслідування повідомлення про підозру ОСОБА_6 вручено останньому у спосіб, визначений КПК України, а саме у відповідності до положень ст.ст. 278, 111, ч. 2 ст. 135 КПК України шляхом вручення повідомлення про підозру дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, а саме: ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З огляду на викладене та вимоги ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного та наділений правами і обов'язками підозрюваного, передбачених цією статтею. Разом з тим, на момент складання повідомлення про підозру у органу досудового розслідування була відсутня інформація щодо іншого місця проживання/перебування (реєстрації) ОСОБА_6 , що стороною захисту не спростовано, що свідчить про відсутність підстав для надсилання повідомлення про підозру у відповідності до положень ч. 7 ст. 135 КПК України.
Отже, вручення повідомлення по підозру за відомим органу досудового розслідування зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_6 на території України у спосіб, визначений ч.2 ст. 135 КПК України, є обґрунтованим та таким, що відповідає вищевстановленим обставинам.
Стороною захисту не надано таких доказів, які б спростовували відповідний висновок.
Однією з обов'язкових умов обрання слідчим суддею, судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого є доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК (частина 6 статті 193 КПК). Однією з підстав застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (частина 2 статті 177 КПК).
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За версією органу досудового розслідування, організатор організованої групи ОСОБА_9 , діючи умисно, спільно з учасниками організованої групи ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , в умовах дії правового режиму воєнного стану, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, здійснили несанкціоноване втручання несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем банківських установ АТ КБ «Приватбанк» та АТ «ПУМБ», а також єдиного державного веб-порталу електронних послуг «ДІЯ», що призвело до підробки та спотворення процесу обробки інформації, та в подальшому здійснили заволодіння коштами АТ «ПУМБ» у загальній сумі 618761,00 грн. шляхом обману та вчинення незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, шляхом оформлення кредитних договорів від імені громадян України - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , використовуючи при цьому підроблені відеозаписи, згенеровані програмним забезпеченням, яке базується на технології «DeepFake».
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, сторона обвинувачення підтверджує сукупністю зібраних доказів, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення АТ «ПУМБ» від 10.01.2025: допитом представника потерпілого АТ «ПУМБ» ОСОБА_40 від 14.01.2025 та клопотання щодо нових фактів вчинення злочинів; протоколами оглядів комп'ютерих даних, а саме відомостей отриманих в ході проведення тимчасових доступів в АТ КБ «Приватбанк», АТ «ПУМБ», ДП «Дія», та стосуються ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , протоколом огляду відкритих джерел від 27.06.2025; протоколом огляду від 02.07.2025, а саме носія інформації, на якому міститься листування ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ; висновком експерта за результатами проведення комплексної фототехнічної та портретної експертиз № СЕ25-410/1411/1 від 10.09.2025; протоколом огляду комп'ютерих даних, надананих «Trustee Global» від 15.08.2025; протокол огляду комп'ютерих даних, надананих криптовалютною біржою «Binance» від 27.05.2025; листом ПП «Дикий Сад» від 20.01.2025.
Однією з обов'язкових умов обрання слідчим суддею, судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, обвинуваченого є доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК (частина 6 статті 193 КПК). Однією з підстав застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст.177 КПК).
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі Нечипорук і Йонкало проти України, заява № 42310/04, § 175).
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має корелювати зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов'язані) із прийняттям відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку. Зазначене, зокрема, пов'язане із обов'язком слідчого судді, суду при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п.1 ч. 1 ст. 178 КПК).
Слідчим суддею на підтвердження вчинення вищевказаних дій було досліджено долучені до клопотання докази, у тому числі ті, які стосуються безпосередньо підозрюваного.
Враховуючи ступінь і характер обмежень прав і свобод підозрюваного, стосовно якого обирається запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ступінь обґрунтованості підозри для прийняття такого рішення має досягати найвищого рівня, який встановлюється КПК на стадії досудового розслідування.
З урахуванням вищевказаних доказів слідчий суддя дійшов висновку, що підозра можливого вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 361, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України є обгрунтованою.
Частиною 6 статті 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є судовим рішенням, на підставі якого здійснюється затримання особи за межами України, ухвалюється рішення про застосування екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності та здійснюється доставка особи на території України до місця кримінального провадження. На відміну від затриманої особи з метою приводу, яка має гарантії не пізніше 36 годин з моменту затримання бути звільненою або доставленою до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу, затримана особа на підставі ухвали слідчого судді, суду, постановленої в порядку частини 6 статті 193 КПК, може бути затриманою і утримуватись під вартою протягом усього часу, необхідного для екстрадиції та доставки її до місця кримінального провадження. Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за процедурою, передбаченою частиною 6 статті 193 КПК, має правовим наслідком обмеження права на свободу та особисту недоторканність (постанова Об'єднаної палати ККС ВС від 14.02.2022 у справі № 991/3440/20).
Разом з тим, згідно відомостей наданих Державною прикордонною службою України ОСОБА_6 в пунктах пропуску територію України не покидав.
Доводи сторони обвинувачення щодо підтвердження факту перебування ОСОБА_6 в Республіці Польща, внаслідок проведення оглядів носіїв електронної інформації, вилучених в ОСОБА_9 , колишньої дружини ОСОБА_6 , слідчий суддя відхиляє, зважаючи на їх непереконливість та недостатність. Крім того, стороною обвинувачення не надано жодних доказів про ймовірне перебування підозрюваного на тимчасовому або постійному консульському обліку в Республіці Польща або в будь-якій іншій країні за межами території України.
Враховуючи факт того, що стороною обвинувачення не доведено факту перебування ОСОБА_6 поза межами України, з урахуванням завдань кримінального провадження та з метою дотримання належної правової процедури, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання запобіжного відносно підозрюваного ОСОБА_6 слід залишити без задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 5 ст. 9, статтями 177, 183, 184, 193-194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025000000003014 від 13.11.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1