Справа №572/5148/25
про закриття провадження у справі
23 грудня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого-судді: Оборонової І.В.,
за участю секретаря: Волкодав А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування безпідставно виплачених коштів,
Представник позивача Військової частини НОМЕР_1 Павлуша Д.І., через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування безпідставно виплачених коштів.
Ухвалою суду від 27 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі (а.с. 39).
До початку розгляду справи від представника позивача Павлуши Д.І. надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.1 ЦПК України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених ним справ, а також встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, за умови, що цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді та переданий на його розгляд разом із такими вимогами.
Разом із тим, згідно з п.2 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.4 КАС України публічна служба є діяльністю на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійною діяльністю суддів, прокурорів, військовою службою, альтернативною (невійськовою) службою, іншою державною службою, патронатною службою в державних органах, службою в органах місцевого самоврядування.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справи суди повинні виходити із суті права та інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, а також змісту та юридичної природи обставин у справі.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового або немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовим є спір, у якому сторони правовідносин не є рівноправними, а одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та має право зобов'язувати іншу сторону до певної поведінки, видавати обов'язкові приписи або забороняти відповідні дії.
Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 та від 21 серпня 2019 року у справі № 362/5657/17.
Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є стягнення з військовослужбовця грошового забезпечення, отриманого ним у зв'язку з проходженням військової служби.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач проходив військову службу у складі НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, однак у період, за який йому було нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду, самовільно залишив місце служби та перебував у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим фактично не виконував службових (бойових) обов'язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 зазначено, що військова служба є різновидом публічної служби, а спори з приводу проходження військової служби, у тому числі щодо матеріальної відповідальності військовослужбовців та повернення виплаченого грошового забезпечення, належать до юрисдикції адміністративних судів.
Водночас у межах цивільного судочинства суд не наділений повноваженнями досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності військовослужбовця під час проходження ним публічної служби, оскільки такі питання охоплюються предметом адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.19 КАС України.
Отже, цей спір пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебувала на публічній (військовій) службі, від моменту її прийняття на службу і до її припинення, а також із питаннями відповідальності за дії або бездіяльність під час такої служби.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Згідно з ч.1 ст.256 ЦПК України у такому випадку суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Відповідно до платіжної інструкції № 9742 від 18 листопада 2025 року позивачем - військовою частиною НОМЕР_1 - було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (а.с. 36).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що у зв'язку із закриттям провадження у справі наявні правові підстави для повернення на користь військової частини НОМЕР_1 судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», п.1 ч.1 ст.255, ст.256, ст.258-260 ЦПК України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування безпідставно виплачених коштів.
Роз'яснити позивачу, що справа підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, код ЄДРПОУ 38012494, повернути військовій частині НОМЕР_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , судовий збір сплачений в сумі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім) гривень за платіжною інструкцією №9742 від 18 листопада 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти з дня її проголошення.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області Оборонова І.В.