Справа № 559/3129/25
Провадження № 1-кп/559/270/2025
"23" грудня 2025 р. м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорки ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (дистанційно),
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Погорільці Золочівського району Львівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, який має на утриманні одну малолітню дитину, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 (на час розгляду), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимий, -
До початку судового розгляду від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України на підставі ст. 45 КК України в зв'язку з дійовим каяттям. В обґрунтування посилається на те, що він раніше не судимий, вину визнає і щиро кається. В судовому засіданні підтримує своє клопотання. Його зупинили Дубенські працівники поліції, сказали, що він в розшуку, проїхав з ними в районне ТЦК і мобілізували, не тікав, дійове каяття його полягає в визнанні вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Прокурорка заперечує проти задоволення клопотання, бо ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень, а не одного, ще й вони значно розірвані у часі, тобто це реальна сукупність, що не дає можливості звільнити від кримінальної відповідальності обвинуваченого за ст. 45 КК України. Крім того, щире каяття не свідчить про дійове каяття, воно є обставиною, що пом'якшує відповідальність, а не звільняє від неї. В діях ОСОБА_4 , який визнає вину, немає дійового каяття. Просить відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України з наступним формулюванням:
« ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що у вересні 2023 року, в денну пору доби (більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , побачив у мережі Інтернет оголошення, де пропонувалися послуги з оформлення службового посвідчення військовослужбовця Державної прикордонної служби України. При спілкуванні у телефонному режимі з невстановленою досудовим розслідуванням особою, остання повідомила ОСОБА_4 , що за грошову винагороду в сумі 2000 доларів США зможе виготовити службове посвідчення військовослужбовця Державної прикордонної служби України і надала перелік необхідних для цього документів та інформації. В цей час у ОСОБА_4 виник кримінально протиправний умисел, спрямований на пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, і яке надає права, з метою використання його іншою особою.
Реалізуючи вказаний умисел, 01.10.2023 у денну пору доби (більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що він не проходить службу в Державній прикордонній службі України та не отримував у встановленому порядку посвідчення військовослужбовця, а його особисті дані та документи будуть використані для виготовлення підробленого офіційного документа, будучи пособником кримінально протиправних дій невстановленої досудовим розслідуванням особи, надіслав цій особі через месенджер «Телеграм» фотографії паспорта громадянина України, виданого на своє ім'я, та власну фотографію, а також адресу доставки такого посвідчення, при цьому перерахувавши на банківську картку грошові кошти у сумі 500 доларів США.
Після цього, невстановлена досудовим розслідуванням особа, використовуючи надані ОСОБА_4 фотографії та відомості, виготовила підроблений офіційний документ, а саме: службове посвідчення військовослужбовця Державної прикордонної служби України серії НОМЕР_2 від 22.11.2023, видане на ім'я ОСОБА_4 , що підтверджує факт військової служби останнього у Державній прикордонній службі України. Зазначене посвідчення військовослужбовця у середині листопада 2023 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) за допомогою служби доставки «Нова Пошта» невстановлена досудовим розслідуванням особа передала ОСОБА_4 для його особистих потреб. Надалі, 22.11.2023 у денну пору доби (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_5 перебуваючи у відділенні № 1 служби доставки «Нова Пошта», що за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Лисиничі, вул. Глинянський Тракт, 1Б, перерахувавши на банківську картку грошові кошти у сумі 1500 доларів США, отримав поштове відправлення, де знаходилось зазначене посвідчення військовослужбовця.
Отже, ОСОБА_5 обвинувачується в пособництві у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і яке надає права, з метою його особистого використання, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України
Крім цього, 31.05.2025 близько 09 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи на автомобільній дорозі М-06 «Київ-Чоп», 380 км, в межах с. Тараканів Дубенського району Рівненської області, був виявлений працівниками патрульної поліції, які попросили його пред'явити військово-облікові документи у зв'язку з наявною в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» інформацією про порушення вказаним громадянином вимог законодавства про мобілізацію. В цей час у ОСОБА_4 виник кримінально протиправний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, а саме: службового посвідчення військовослужбовця Державної прикордонної служби України серії НОМЕР_2 від 22.11.2023, виданого на ім'я ОСОБА_4 .
Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_5 на підтвердження факту військової служби у Державній прикордонній службі України та з метою введення в оману працівників поліції щодо проходження ним військової служби в складі правоохоронного органу спеціального призначення, надав працівникам поліції завідомо підроблений документ, а саме: службове посвідчення військовослужбовця Державної прикордонної служби України серії НОМЕР_2 від 22.11.2023, видане на ім'я ОСОБА_4 з його вчасною фотокарткою, в якому зазначено, що останній є техніком (з м. д. Львів) Центрального апарату Управління розвідки, бланк якого не відповідає аналогічним бланкам службових посвідчень військовослужбовця Державної прикордонної служби України, що перебувають в офіційному обігу на території України за способами друку та елементами захисту.
Отже, ОСОБА_5 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України».
Лише щире каяття вказано в обвинувальному акті як обставина, що пом'якшує покарання.
Суд, заслухавши клопотання, думку учасників кримінального провадження, висновує, що відсутні юридичні підстави для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України на підставі ст. 45 КК України.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Водночас ст. 45 КК України передбачає, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок… звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе за наявності сукупності передумов: 1) вчинення особою вперше кримінального проступку (крім кримінальних правопорушень щодо яких встановлено застереження в законі, чого в цій справі немає); 2) наявності щирого каяття особи; 3) особа активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення; 4) повному відшкодуванні завданих особою збитків або усунення заподіяної шкоди. Останніх три пункти в сукупності складають поняття дійового каяття. Відсутність хоча би однієї із вищезазначених складових виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки. Зазначене узгоджується з позиціями Верховного Суду в постановах від 05.09.2024 (справа № 166/37/24, провадження № 51-3015км24) та від 10.09.2025 (справа № 760/13737/22, провадження № 51-1500 км 25).
За системного тлумачення вищезазначеного законодавства та судової практики щире каяття характеризує ставлення особи до вчиненого кримінального правопорушення та проявляється в тому, що вона визнає свою вину, щиро жалкує про вчинене, бажає виправити ситуацію, що склалася, дає правдиві показання, негативно оцінює кримінальне правопорушення та засуджує свою поведінку. При цьому щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Однак, саме по собі щире каяття є лише пом'якшуючою покарання обставиною, а не підставою, яка обов'язково тягне за собою звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Щодо активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, то таким необхідно вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення кримінального правопорушення, майна, здобутого злочинним шляхом або ж допомога у розшуку цього майна.
Так, ОСОБА_6 несудимий, отже раніше не вчиняв кримінальних правопорушень. Інкриміновані ОСОБА_7 діяння значно розділені у часі - середина листопада 2023 року та 31.05.2025, тож це не один кримінальний проступок. Прокурор вказує на реальну сукупність, що унеможливлює звільнення особи від кримінальної відповідальності, і його позиція підставна та відповідає практиці Верховного суду. В справі справа № 761/1571/23, провадження № 51-5431км23 з аналогічною кваліфікацією за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України (лиш мова йшла про пособництво в підробці та використання підробленої медичної картки) суд апеляційної інстанції звільнив особу від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, однак Верховний суд 21.03.2024 таке рішення скасував і вказав, що оскільки однією з умов, передбачених ст. 45 КК України, є вчинення особою кримінального правопорушення (кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину) вперше, тому особу, в діях якої вбачається повторність, сукупність (крім ідеальної) чи рецидив, не можна звільняти від кримінальної відповідальності на підставі цієї статті. Реальна сукупність має місце в тих випадках, коли особа вчиненими в різний час окремими діяннями скоює два або більше кримінальних правопорушення, які мають різні склади і кваліфікуються окремо, або ж у ситуації, коли одне кримінальне правопорушення є умовою для вчинення іншого. Орган досудового слідства обвинувачував особу у вчиненні двох кримінальних проступків, які були розділені певним проміжком часу та які утворювали реальну сукупність, що виключає можливість звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.
Разом з тим, щире каяття, про яке ОСОБА_6 заявляє, є пом'якшуючою покарання обставиною, проте не свідчить про активне сприяння розкриттю ОСОБА_6 . Немає сукупності необхідних обставин, які би вказували не просто на пом'якшуючу можливу вину обставину, а на те, що особа вжила певних позитивних дій з власної волі, що свідчило б про її дійове каяття. Суд звертає увагу, що активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення не зазначене як пом'якшуюча обставина відносно ОСОБА_7 в обвинувальному акті, а те, що ОСОБА_6 не тікав від поліцейських не є свідченням активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Сам ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що став пособником у підробці та використав підроблений документ посвідчення військовослужбовця прикордонника в розвідці, що мав у розпорядженні впродовж тривалого часу, але кому саме пособником, - даних немає. Відсутність однієї з необхідних умов для застосування приписів ст. 45 КК України - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, коли на неї не посилався орган досудового розслідування та її не встановив суд, автоматично унеможливлює застосування ст.45 КК України до особи. Це узгоджується з правовою позицією Верховного суду від 10.11.2025 в справі № 295/18926/24, провадження № 51-3639км25.
Таким чином, наявна реальна сукупність інкримінованих кримінальних правопорушень, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду від 21.03.2024 в справі № 761/1571/23, провадження № 51-5431км23, дійове каяття особи відсутнє, а отже підстав для задоволення клопотання обвинуваченого немає.
Керуючись статтями 12, 45, ч.1, 4 ст.358 КК України, статтями 284, 286, 288, 370-372, 395 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання ОСОБА_4 про його звільнення від кримінальної відповідальності за ч.5 ст.27 ч.1 ст.358; ч.4 ст.358 КК України на підставі ст.45 КК України в зв'язку з дійовим каяттям, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили разом з її оголошенням і апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1