Справа № 541/4877/25
Провадження № 2-н/541/681/2025
24 грудня 2025 року м.Миргород
Суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію та судових витрат,
встановив:
Представник ТОВ «Полтаваенергозбут» звернувся до суду із заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію та судових витрат.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Частиною 1 статті 162 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Заява ТОВ «Полтаваенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію та судових витрат не підсудна Миргородському міськрайонному суду Полтавської області, а підсудна Шишацькому районному суду Полтавської області, оскільки майно, щодо якого заявлено вимогу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, розташоване в селі Ковалівка Миргородського району Полтавської області, яке до проведення адміністративно-територіальної реформи перебувало у складі Шишацького району Полтавської області.
Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» були утворені нові райони.
Зміна адміністративно-територіального устрою не означає автоматичної зміни системи судоустрою, адже згідно з положенням ст. 125 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Статтею 21 вказаного Закону визначено, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районі (районах) і місті (містах).
Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію. Відповідно до п. 3-1 цього Закону до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
У зв'язку із вищевикладеним, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, необхідно відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію та судових витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст.ст. 161, 164, 165, 167 ЦПК України, суддя
ухвалив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію та судових витрат.
Копію цієї ухвали для відома направити заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: О. А. Городівський