КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/4723/25
Провадження № 1-кс/552/2519/25
19.12.2025 слідчий суддя Київського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю власника майна ОСОБА_3 , його представника - адвоката ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про повернення вилученого майна, -
встановив:
До суду 17.12.2025 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про повернення вилученого майна. В клопотанні посилалися на те, що Відділом детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42020100000000418 від 18.09.2020. Відповідно до матеріалів вказаного кримінального провадження встановлено, що 25.02.2021 працівниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Києві, в рамках кримінального провадження №42020100000000418 від 18.09.2020, проводився обшук за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 8. Фактично обшук проведено в офісному приміщенні, що орендувало TOB «ІНТЕРВУДТРЕЙД». 3асновником TOB «ІНТЕРВУДТРЕЙД» є громадянин ОСОБА_3 (власник 100% частки статутного капіталу), що підтверджено Витягом з ЄДР юридичних осіб та ФOП від 07.02.2023. Згідно зазначеного протоколу обшуку від 25.02.2021 з робочого місця №1 - ОСОБА_3 було вилучено 33 позиції матеріальних цінностей, серед, яких були грошові кошти на загальну суму 836 300,00 грн. Під час проведення обшуку у приміщенні був присутній директор ТОВ «ІНТЕРВУДТРЕЙД» ОСОБА_6 . B ході досудового слідства, під час допиту в якості свідка ОСОБА_6 пояснив, що гроші належать засновнику та власнику TOB «ІНТЕРВУДТРЕЙД» ОСОБА_3 . B подальшому, слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва 30 березня 2021 року у справі № 757/11332/21-к, постановлено ухвалу, якою накладено арешт на вce вилучене майно за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 8, в томи числі на зазначені вище грошові кошти. Судовий розгляд відбувся без участі володільця майна чи особи, у якої воно було вилучено. Під час досудового слідства ОСОБА_3 пояснював, що дані кошти йому надали його батьки, a саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які вони йому позичили напередодні проведення обшуку з метою поповнення обігових коштів та використання їх у його господарській діяльності, що пов'язана з торгівлею сільськогосподарською продукцією та переробкою сої. ОСОБА_3 планував якнайшвидше повернути кошти батька. Проведеним досудовим розслідуванням не встановлено причетності ОСОБА_3 до будь якої не законної діяльності, також не встановлено причетність вилучених коштів до будь якої не законної діяльності. Кримінальне провадження №42020100000000418 від 18.09.2020 ніякого відношення до господарської діяльності ОСОБА_3 не мало і не має. Крім цього, у відповідь на адвокатський запит, Територіальне управління ДБР, розташоване у м. Києві надало відповідь №16292-23/к/11-03-8929/29 від 08.06.2023 р., котрим повідомило, що 15.03.2022 року пo кримінальному провадженню №42020100000000418 від 18.09.2020 прийнято рішення про його закриття на підставі п.2 ч.1 ст.284 KПK України. Під час закриття кримінального провадження питання, про вилучене під час обшуку 25.02.2021, в рамках кримінального провадження Ns42020100000000418 майно та грошові кошти нe було вирішено. 12 червня 2024 року Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі №757/25501/24-к, вiдпoвiднo до якoго скасовано apeшт з мaйнa, нaклaдeнoгo ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вiд 30.03.2021 у рамках кримінального провадження № 42020100000000418 від 18.09.2020, a саме скасовано арешт з грошових коштів в сумі 836 300, 00 гривень та зобов'язано ТУ ДБР, розташованому у м. Києві, повернути ОСОБА_3 кошті в суму 836 300,00 ( вісімсот тридцять шість тисяч триста ) гривень. Однак, законне рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2024 виконано не було. В подальшому провадження у кримінальному провадженні № 42020100000000418 від 18.09.2020 поновлено та передано спочатку до Територіального управління ДБР, розташованому у м. Полтаві, a на даний час перебуває у провадженні Територіального управління бюро економічної безпеки у Полтавській області. Проведеним подальшим досудовим розслідуванням не встановлено причетності ОСОБА_3 до будь якої не законної діяльності, також не встановлено причетність вилучених коштів до будь якої нe законної діяльності. У відповіді на адвокатський запит, щодо повернення вилучених грошових коштів у сумі 836 300.00 гривень, Територіальним управлінням БЕБ у Полтавській області повідомлено, що у зв'язку з тим, що зобов'язання щодо повернення вилучених грошових коштів Печерським районним судом м. Києва покладено на Територіальне управління ДБР у м. Києві, можливість повернення вилучених грошових коштів детективами Територіального управління БЕБ у Полтавській області відсутня. Таким чином ухвалою Печерського районного суду м. Києва арешт з грошових коштів в сумі 836 000,00 гривень знятий, але грошові кошти не повернуті і підстав для подальшого законного їх утримання не має. Просить зобов'язати компетентну особу Територіального управління бюро економічної безпеки у Полтавській області, повернути грошові кошти у загальній сумі 836300,00 грн. їx володільцю ОСОБА_9 .
В судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 та його представник адвокат ОСОБА_4 підтримали клопотання, просили задовольнити з підстав викладених у ньому.
Детектив ТУ БЕБ у Полтавській області ОСОБА_5 при вирішенні питання покладався на розсуд суду.
Заслухавши власника майна, його представника та детектива, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
При здійсненні кримінального провадження органом досудового розслідування має бути неухильно дотримано загальні засади кримінального провадження, встановлені ст. ст. 7, 8 КПК України, в тому числі верховенство права, законність та недоторканість права власності.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно із ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Частиною 1 статті 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Як вбачається з матеріалів скарги у провадженні Відділу детективів Територіального управління БЕБ у Полтавській області перебуває кримінального провадження №42020100000000418 від 18.09.2020.
За результатом обшуку від 25.02.2021 за адресою: м. Полтава, вул.. Монастирська, 8 з робочого місця № 1 ОСОБА_3 вилучено 33 позиції матеріальних цінностей, серед яких грошові кошти на загальну суму 836 300.00 грн.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2021 накладено арешт на майно, вилучене 25.02.2021 під час проведення обшуку, серед іншого на грошові кошти в сумі 836 300.00 грн.
Згідно повідомлення ТУ ДБР, розташоване у м. Києві від 08.06.2023, у кримінальному провадженні №42020100000000418 від 18.09.2020 прийнято рішення про закриття кримінального провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2024 скасовано арешт майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2021 у справі № 757/11332/21-к у кримінальному провадженні № 42020100000000418 від 18.09.2020, на грошові кошти у загальній сумі 836 300,00 грн., що належать ОСОБА_3 . Зобов'язано компетентну особу ТУ ДБР, розташованого у місті Києві повернути ОСОБА_3 грошові кошти у загальній сумі 836 300,00 грн.
Однак в подальшому кримінальне провадження №42020100000000418 від 18.09.2020 поновлено. Постановою прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури від 21.05.2025 підслідність у кримінальному провадженні № №42020100000000418 від 18.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, визначено за Підрозділом детективів ТУ БЕБ у Полтавській області, на даний час проводиться досудове розслідування.
На даний час ухвала Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2024, якою скасовано арешт майна накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2021 у справі № 757/11332/21-к у кримінальному провадженні № 42020100000000418 від 18.09.2020, на грошові кошти у загальній сумі 836 300,00 грн., що належать ОСОБА_3 , та зобов'язано компетентну особу ТУ ДБР, розташованого у місті Києві повернути ОСОБА_3 грошові кошти у загальній сумі 836 300,00 грн., не виконана.
В порушення вимог, передбачених ч. 3 ст. 173, ч. 3 ст. 169 КПК України, детективом не повернуто майно, арешт з якого було знято, а отже не виконано ухвалу слідчої судді про задоволення клопотання про скасування арешту на майно, що стало підставою для подальшого звернення з клопотанням. Відповідно до загальних засад кримінального провадження, закріплених у статті 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Крім того, доказів, що вказане вище майно має значення для органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42020100000000418 від 18.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України та/чи виправдовує відповідне легітимне обмеження у праві власності, слідчому судді не надано.
Також слідчому судді не надано будь-яких доказів того, що вказане майно відповідає відповідним критеріям, які визначені вимогами КПК України, що у свою чергу може бути підставою для відмови у задоволенні поданого клопотання.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 167-169, 171, 173, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Зобов'язати Територіальне управління бюро економічної безпеки у Полтавській області повернути ОСОБА_3 грошові кошти у загальній сумі 836 300 грн.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1