Справа № 527/3466/25
провадження № 3/527/1488/25
23 грудня 2025 року м. Глобине
Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Свістєльнік Ю.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла 27 листопада 2025 року від Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , рнокпп: НОМЕР_2 (інші відомості про особу суду не відомі),-
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 516981 від 18.11.2025, ОСОБА_1 18 листопада 2025 року о 19:45:00 керував транспортним засобом УАЗ 3151201 державний номерний знак НОМЕР_3 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу Drager 7510. Результат тесту - 2,08%, тест № 138 від 18.11.2025. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
Захисник ОСОБА_1 - Завезіон Є.Л. подав до суду клопотання про закриття адміністративного провадження, посилаючись на наступне. Поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини ОСОБА_1 . В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки відеозаписи, що долучені до матеріалів справи не є безперервними і з них вбачається, що працівники поліції рухаються за невідомим автомобілем, номерний знак неможливо встановити. В подальшому, спілкування працівника поліції розпочинається в той момент, коли транспортний засіб не рухався, і хто кермував ним до зупинки встановити не можливо, оскільки, в автомобілі перебувало двоє людей. ОСОБА_1 під час спілкування із працівниками поліції, повідомляв, що не керував транспортним засобом. Зазначає, що працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 про порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, зокрема щодо можливості у разі незгоди з його результатами пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров'я. Також, працівники поліції не запитали, чи згоден він із результатами огляду. Крім того, працівниками поліції були стисло роз'яснені права ОСОБА_1 вже після проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а отже можемо зробити висновок, що всі дії до цього були проведені з порушенням його прав. Також посилається на те, що долучена до матеріалів справи декларація про відповідність № 2/23733900 вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів вбачається, що термін дії вказаного прибору сплив 20.10.2025 року, а таким чином його результати не можуть вважатися належним та допустимим доказом. На підставі викладеного вище, прохав закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Проводити розгляд справи про адміністративне правопорушення без участі ОСОБА_1 та його захисника.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 516981 від 18.11.2025 року; результат тесту газоаналізатора «AlcotestDrager7510» від 18.11.2025, згідно якого результат огляду ОСОБА_1 становить 2,08%; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого було проведено огляд ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора «Drager7510». Результати огляду на стан сп'яніння: 2,08%; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.11.2025; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6179308 від 18.11.2025, відповідно до якої, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн; довідкою виданою ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП у Полтавській області, про те, що згідно відомостей з бази даних ІПНП України «ГСЦ Посвідчення водія» у громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документ посвідчення водія відсутній; відеозаписами фіксації вчинення правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Із долучених до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписів із відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівників поліції вбачається, як 18 листопада 2025 року близько 19 год 45 хв в м. Глобине по вул. Центральна, 186, з увімкненням проблискового маячка синього та червоного кольору, було зупинено автомобіль «УАЗ 3151201», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .
Після перевірки особи водія, у зв'язку із виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, працівниками поліції було запропоновано останньому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, а саме: на місці з використанням спеціального технічного засобу або ж проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я.
ОСОБА_1 повідомив, що пів години тому вживав алкогольні напої, та після того, поїхав за квітами для жінки. ОСОБА_1 добровільно погодився на освідування на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля, особисто розкрив пакування, в якому знаходилась мундштук (трубка) для проходження Драгера та після оголошення йому результату, жодних зауважень щодо нього не висловлював, пояснив, що дійсно вчинив правопорушення.
Так, зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об'єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Крім того, суд зазначає, що відеозапис безперервний, не містить ознак монтажу. ОСОБА_1 під час судового розгляду не навів жодних фактів, які мають значення для справи та які умисно не були б зафіксовані поліцейським. На відеозаписі з камер працівників поліції зафіксовані всі обставини, які підлягають доказуванню у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому покликання про його не безперервність, як на підставу для визнання його недопустимим, значення для встановлення наявності чи відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не має.
Що стосується твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про те, що у разі його незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, останній має право пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров'я, суд зазначає наступне. ОСОБА_1 фактично погодився з показником технічного приладу та визнав, що дійсно вживав алкогольні напої та цим вчинив правопорушення, крім того, висловлювань вимог проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я з метою проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, останній не висловлював, тому в поліцейських не було підстав направляти водія для проходження огляду в заклад охорони здоров'я. Проте, працівниками поліції було роз'яснено право ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як за допомогою спеціального технічного засобу, так і проїхати в найближчий медичний заклад (тайм-код з відеозапису 19:47:41).
Суд зазначає, якщо водій не погоджується з результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, то огляд на стан сп'яніння повинен бути проведений у закладі охорони здоров'я. При цьому, водій самостійно на власний розсуд вирішує це питання і не зобов'язаний вказувати причини з яких він не погодився з отриманим результатом. Разом з тим, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, фактично свідчить про визнання водієм факту перебування в стані алкогольного сп'яніння. До того ж, згода водія з позитивним результатом огляду поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу також свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Щодо твердження захисника про те, що результати спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager» не можуть вважатися належним та допустимим доказом, оскільки строк дії вказаного прибору сплив 20.10.2025 року, суд зазначає наступне. Відповідно до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 94 від 13 січня 2016 року, Технічний регламент встановлює вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов'язаних з вимірюваннями. У п.53 вищезазначеного Технічного регламенту вказано, що у декларації про відповідність зазначається про те, що виконання суттєвих вимог, визначених у додатку 2, та вимог, зазначених у відповідних національних стандартах та технічних специфікаціях для певних засобів вимірювальної техніки, було доведено.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що газоаналізатор «DragerAlcotest 7510», який використовувався під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, відповідав вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів на час його придбання, що і підтверджує Декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту, наявна в матеріалах справи.
Та обставина, що 20.10.2025 року закінчився термін дії цієї декларації жодним чином не впливає на результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння і не робить його недійсним.
Щодо твердження захисника про необізнаність ОСОБА_1 з його правами та обов'язками до проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, суд зазначає, що долучений відеозапис підтверджує про роз'яснення особі, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Окрім цього, вказана графа в протоколі не вимагає проставляння підпису правопорушника.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, відеозаписи фіксації правопорушення, об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає.
При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, та, зокрема, те, що адміністративне правопорушення вчинено в період дії воєнного стану.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданнями цього кодексу є, в тому числі, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За змістом ст. 23 КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9.а ПДР, відповідно до якого: «Водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП .
Враховуючи викладене, значну суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, суд уважає за необхідне призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що відповідає санкції ч. 1 ст.130 КупАП.
Згідно ст. 40-1 КупАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 284 КупАП, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у добровільному порядку, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Реквізити для сплати штрафу:
Адміністративний штраф суду:
UA048999980313050149000016001
ЄДРПОУ 37959255,
Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП)
Отримувач ГУК у Полтавській обл./Полтавська
Код податку 21081300
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код за ЄДРПОУ:37993783
Банк отримувача :Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
Код класифікації доходів бюджету: 22030106
Призначення платежу - Судовий збір.
Стягувач: Держава.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , рнокпп: НОМЕР_2 .
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Виконавчий документ підлягає пред'явленню до виконання протягом 3 місяців, з дня винесення постанови.
Суддя Ю. М. Свістєльнік