Єдиний унікальний номер: 378/1713/25
Провадження № 3/378/560/25
23.12.2025 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Скороход Т. Н., розглянувши матеріали, які надійшли від Батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ст. 130 ч. 3 КУпАП,-
ОСОБА_1 , якого постановою судді Ставищенського районного суду Київської області від 06.11.2025 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 3 КУпАП України, і оштрафовано на 51000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 років, 21 листопада 2025 року, близько 11 години 20 хвилин, по вул. Молодіжна в с. Іванівка Білоцерківського району Київської області, керував автомобілем ВАЗ 211010, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, почервоніння очей, від огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання, ОСОБА_1 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 15), про причини неявки суд не повідомив.
Суд на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 3 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Пункт 2.5 ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проведення огляду водіїв на стан сп'яніння визначається Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаних адмінправопорушень підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 21.11.2025 серії ЕПР1 № 519282, в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протокол був підписаний особою, яка його склала та ОСОБА_1 (а.с. 1);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.11.2025, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, почервоніння очей, огляд на стан наркотичного сп'яніння не проводився (а.с. 3);
- рапортом поліцейського офіцера громади СПД № 1 ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Слушного Р. (а.с. 5), відповідно до якого ним 21.11.2025, близько 11 год. 20 хв., під час патрулювання на вул. Молодіжна в с. Іванівка був зупинений автомобіль, яким керував ОСОБА_1 .. Під час спілкування у останнього повідомив, що не має посвідчення водія, оскільки позбавлений права керувати транспортними засобами. Також у ОСОБА_1 було встановлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, почервоніння очей та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що він відмовився. В послідуючому на нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП;
- переглянутим у судовому засіданні відеозаписом на DVD-R диску, доданих до протоколів про адміністративне правопорушення, перенесених з нагрудної бодікамери (а.с. 4), на якому зафіксовано що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем в с. Іванівка, був зупиненим працівниками поліції; під час спілкування з останнім працівниками поліції було встановлено, що він позбавлений права керувати транспортними засобами на 10 років, а також у нього було встановлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме порушення мови та координації рухів, почервоніння очей, та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що він відмовився.
Вищевказані докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об'єктивно узгоджуються між собою.
Спираючись на встановлені фактичні обставини даних адміністративних проваджень, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому суд дійшов висновку про наявність в діях останнього складу вказаного правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення не встановлено.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення слід врахувати, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років без конфіскації транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , оскільки у матеріалах справи відсутні дані про те, чи є у останнього у власності транспортний засіб, буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 КУпАП якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
При цьому строк невідбутої частини стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами обчислюється судом відповідно до положень ч. 2 ст. 299, ч. 2 ст. 317-1 КУпАП, згідно з якими особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Враховуючи, що постановою Ставищенського районного суду Київської області від 06.11.2025, яка набрала законної сили 18.11.2025, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст. 130 ч. 3 КУПАП та накладено додаткове стягнення у виді 10 років позбавлення права керування Т3 (невідбута частина стягнення складає 9 років 10 місяців 25 днів), суд вважає за необхідне приєднати до призначеного строку позбавлення спеціального права за даною постановою, невідбутий строк позбавлення права керування транспортними засобами, визначений за постановою Ставищенського районного суду Київської області від 06.11.2025. При цьому суд, опираючись на вимоги ч. 3 ст. 30 КУпАП, застосовує принцип повного складання невідбутої частини строку призначеного додаткового стягнення у виді позбавлення права керування ТЗ, оскільки, вказане правопорушення було вчинене ОСОБА_1 до закінчення строку дії такого стягнення.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130 ч. 3 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 3 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк на 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою, приєднати невідбуту частину адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Ставищенського районного суду Київської області від 06.11.2025 за ст.130 ч. 3 КУпАП, визначивши загальний строк позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами 19 (дев'ятнадцять) років 10 (десять) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя Т. Н. Скороход